Постанова
від 19.01.2011 по справі 2а-59/11/0407
ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року Справа № 2а-59/11/0407

Суддя Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, Шаповал Г.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Вільногірську, Дніпропетровській області, про зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії,

В С Т А Н О В И В:

23.12.2010 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому прохає:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві належних їй, як дитині війни, сум щомісячної державної соціальної допомоги у меншому розмірі -10% мінімальної пенсії за віком , ніж це передбачено, згідно ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, у 2008 - 2010 роках;

- стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену надбавку до пенсії, як дитині війни, -4 350.90 грн.;

- зобов'язати відповідача проводити в подальшому нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу, згідно ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни , виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком;

- судові витрати у справі покласти на відповідача.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову позивач зазначила, що вона, 1938 року народження, вважає, що Управління Пенсійного фонду України у м. Вільногірську Дніпропетровської області, грубо порушує її права, надані та гарантовані їй Конституцією України та чинним законодавством про пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року Про соціальний захист дітей війни , вона є дитиною війни, оскільки народилася у 1938 році. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. З 01.10.2008 року по 30.11.2010 року така допомога виплачується їй не в повному обсязі -у розмірі 10%.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про соціальний захист дітей війни, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч.2 ст. 19 та ч.3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, зважаючи на вище викладене, невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , є протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України, тому їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року і до теперішнього часу, відповідно до ст.6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року Про соціальний захист дітей війни .

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни від 18 листопада 2004 року становить 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2008 року становить: з 1 січня -470 грн., 31 квітня -481 грн., з 1 липня -482 грн., з 1 жовтня -498 грн. Згідно Закону України Про державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить з 01.10.2009 р. -498 грн. Відповідно до Закону України Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати від 20.10.2009 року № 1646-VІ і який 04.11.2009 року набрав чинності, з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлюється у розмірі 573 грн. Згідно до Закону України Про державний бюджет на 2010 рік прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить: з 01.01.2010 р. -695 грн., з 01.01.2010 р. -706 грн., з 01.07.2010 р. -709 грн., з 01.10.2010 р. -723 грн.

Позивач прохає взяти до уваги те, що відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , а саме ч.2 ст. 46 Закону передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.Позивач зробила розрахунок недоплаченої їй соціальної допомоги, згідно якого зазначає, що їй не доплачено: в 2008 році - 1158.60 грн., в 2009 році - 1240.20 грн., в 2010 році - 1952.10 грн., всього на суму - 4350.90 грн. Позивач вважає, що ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Позивач звернулася до Управління Пенсійного Фонду в м. Вільногірську з заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України Про соціальний захист дітей війни , на що отримала відмову.

На підставі викладеного, керуючись трьома рішеннями Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 року по справі № 1-29/2007 року, № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 року, по справі № 1-28/2008 року від 27.11.2008 року, по справі № 1-37/08, ч.2 ст. 3, ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст.ст. 8, 19, 22, 48, 55, 92, 95, 124, 147 Конституції України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування № 1767-ІІІ від 01.06.2000 року зі змінами і доповненнями № 1058-15 від 01.01.08 року, статтями 6,17,18,19 та статтями 104-108 Кодексу адміністративного судочинства, просить задовольнити її позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав та надав письмові заперечення, де зазначив, що виплата пенсії позивачу здійснювалась у відповідності до закону. В Законі України Про соціальний захист дітей війни не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення перерахунку відповідного підвищення. Визначення розміру мінімальний розмір пенсії за віком надано лише в ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", але відповідно до ч.3 ст.28 вказаного закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Застосування цього розміру для призначення надбавок і підвищень до пенсії цим законом не передбачено. Згідно ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно ст. 4 Бюджетного кодексу України, встановлено, що, при здійсненні бюджетного процесу в Україні, положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та бюджетні платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Статтею 110 ЗУ Про Державний бюджет України на 2006 рік установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Положення ЗУ Про Державний бюджет України на 2006 рік про призупинення дії ст. 6 Про соціальний захист дітей війни не скасовувалося, рішення з цього приводу Конституційним Судом України не приймалося. Частиною 12 ст.71 ЗУ Про Державний бюджет України на 2007 рік дія ст. 6 була призупинена, та ст. 111 встановлено, що виплата підвищення проводиться лише особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту ) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Нарахування підвищення до пенсії здійснювалося згідно чинної постанови КМУ № 530. Позивачу з 01.01.2008 року по грудень 2010 року проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ № 530 Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян на загальну суму 1724.70 грн. Також позивачем порушено 6-ти місячний строк звернення з даним позовом до суду.

Суд, з`ясувавши обставини у справі та перевіривши їх наданими доказами, керуючись законом, приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, має право користуватись пільгами відповідно до ЗУ Про соціальний захист дітей війни , що не заперечується відповідачем та підтверджується пенсійним посвідченням з відміткою дитина війни , копією паспорту громадянина України, в якому зазначена дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2, та місце народження - м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

У відповідності до ст.ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в редакції від 19.12.2006 року № 489-V, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.15 Положення Про Пенсійний фонд України , Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління.

Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч.4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено па відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Стосовно 2006 року: відповідно до ст. 110 Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України Про соціальний захист дітей війни , запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але протягом 2006 року, такий порядок визначений не був, що виключає можливість збільшення пенсії особам, які мають статус дітей війни .

Стосовно 2007 року: дію ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року Про Державний бюджет України на 2007 рік (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни . Таким чином, було відновлено дію ст. 6 даного Закону з 09.07.2007 року. На підставі цього відповідач повинен був зробити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 р.

Стосовно 2008- 2010 років: Законом України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , яку було викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни . Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України положення статей розділу ІІ Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , тобто, дія ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни була поновлена з 22.05.2008 року і надалі не припинялася до часу розгляду даної справи в суді.

Таким чином, норми Закону України Про державний бюджет України на 2007 рік , які визнані неконституційними, втратили чинність в період з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 року, норми Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , які визнані неконституційними, втратили чинність в період з 22 травня 2008 року по цей час. В зв'язку з тим, що дія ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни більше не зупинялася, то вона діє по цей час і підлягає виконанню відповідачем. Відповідно, за вказані періоди часу, виходячи з розміру встановленого на ці періоди мінімального розміру пенсії за віком, особам, які мають статус „дітей війни", поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Оскільки поняття мінімальна пенсія за віком , про яке йдеться в ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , як правове визначення застосовується в дії відповідача під час визначення та призначення пенсій громадянам, то суд вважає, що це визначення слід застосовувати і до обрахування інших пенсій чи доплат, призначення яких пов'язане саме з розміром мінімальної пенсії за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою статті 28 зазначеного закону. Тому положення ч.3 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є перешкодою для застосування даного поняття - мінімального розміру пенсії за віком для нарахування підвищення до пенсії згідно з ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни .

Так, згідно ч. 1 ст. 62 ЗУ Про Державний бюджет України на 2007 рік , прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн. Згідно ч. 3 ст. 62 ЗУ Про Державний бюджет України на 2007 рік , встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року, з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Згідно ст. 58 ЗУ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, установлений у розмірах: з 1 січня -470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня -482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Згідно ст. 54 ЗУ Про державний бюджет України на 2009 рік , встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто мінімальна пенсія за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з 1 січня по 31 жовтня 2009 року становила 498 грн.

Згідно ст. 1 ЗУ Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати від 20.10.2009 року № 1646-УІ, з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлено в сумі 573 грн., в 2010 році: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня -706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня -734 грн.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 85 ЗУ Про пенсійне забезпечення (з наступними змінами та доповненнями), виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Згідно ч. 2 ст. 87 ЗУ Про пенсійне забезпечення , сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Згідно ч. 2 ст. 46 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України Про соціальний захист дітей війни державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд керується, в першу чергу, нормами Конституції України, рішеннями Конституційного суду України, міжнародним законодавством, нормами Цивільного Кодексу України, постановами Пленуму Верховного суду України.

Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені

цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано, що Конституція України не надає Закону України Про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів, Конституційний Суд дійшов висновку, що Законом України Про державний бюджет України не можуть вноситися зміни до інших законів і не може зупинятися їх дія.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України , зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Згідно ст. 17 ЗУ Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини , від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи рішення по-суті спору, суд дійшов висновку, що в період з 09.07. 2007 по 31.12.2007 року та в період з 22 травня 2008 року і по 31 грудня 2010 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка визначається згідно ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни ( в первісній редакції закону), згідно ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та згідно Законів України Про державний бюджет України на 2007, 2008, 2009 та 2010 роки.

Суд дійшов висновку, що відповідач, не діяв у відповідності до Конституції України та законів, які регулюють правовідносини з питань призначення та виплати підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни , не забезпечив в установленому законами порядку здійснення права позивача на отримання зазначеного підвищення, відповідач керувався правовими нормами, які суперечили вимогам Конституції України, та не діяв у відповідності до вимог, передбачених ЗУ Про соціальний захист дітей війни та міжнародного законодавства, всі заперечення відповідача проти позову не ґрунтуються на діючому законодавстві та нормах Конституції України. Заперечення відповідача, що позивач пропустила 6-ти місячний строк для звернення до суду з даним позовом, також не ґрунтується на законі, оскільки, згідно ч. 2 ст. 87 ЗУ Про пенсійне забезпечення , сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Згідно ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159: п.1. Дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). 2. Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. 3. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії … заробітна плата (грошове забезпечення).

Враховуючи невідповідність дій відповідача вимогам законів та Конституції України, з метою захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни , в його первісній редакції, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, включно, та з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року, включно, з врахуванням отриманих позивачем сум, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованого, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат, з врахуванням отриманих сум підвищення до пенсії за ці періоди. В решті позову слід відмовити, оскільки з 01.01. 2011 року підвищення до пенсії не нараховувалося і не виплачувалося, тобто спірних правовідносин ще не виникло. Також слід відмовити в стягненні з відповідача нарахованої позивачем суми 4350.90 грн., оскільки суд не має можливості перевірити правильність розрахунку, здійсненого позивачем, і не може в цьому підмінювати відповідача, який має всі повноваження для виконання розрахунку та виплати підвищення до пенсії.

Відповідно до п.8 ч.6 ст. 183-2, та п.1 ч.1 ст.256 КАС України, постанова в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачеві в межах одного місяця -підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України, відповідно до якої судові витрати: в виді судового збору - 03.40 грн., слід стягнути з відповідача, за рахунок державного бюджету України, на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167, 183-2, 185,186,254,255, 256 ч.1 п.1 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 належних їй, як дитині війни, сум щомісячної державної соціальної допомоги у меншому розмірі - 10% мінімальної пенсії за віком, ніж це передбачено, згідно ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, у 2007 - 2010 роках;

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженці м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, пенсіонерці, яка має статус дитини війни , та мешкає за адресою: АДРЕСА_9 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни , (в його первісній редакції), ст. 28 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, включно, та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року, включно, з врахуванням суми отриманої позивачем доплати за ці періоди.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Зобов'язати відповідача виконати постанову негайно в частині здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії позивачеві в межах одного місяця.

Стягнути з відповідача, за рахунок державного бюджету України, на користь позивача понесені нею судові витрати в виді оплати судового збору -03.40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то 10 денний строк на апеляційне оскарження рішення суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Копію постанови не пізніше наступного дня з дня її постановлення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу та відповідачу.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 року Справа № 2а-60/11/0407

Суддя Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, Шаповал Г.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Вільногірську, Дніпропетровській області, про перерахунок та виплату підвищення до пенсії дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

23.12.2010 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом та додатковою заявою, в яких прохає:

- поновити йому пропущений строк для звернення з цим позовом до суду;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 20 грудня 2010 року приписів ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни ;

- визнати право позивача на отримання зазначеного підвищення до пенсії в указані періоди часу;

- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу згідно ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 20.12.2010 року.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову позивач зазначив, що, згідно ст. 1 ЗУ Про соціальний захист дітей війни від 18.11.2004 року вона має статус дитини війни , і згідно ст. 6 цього закону, з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається, згідно ст. 28 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплата допомоги повинна була здійснюватися відповідачем.

Відповідно до ст. 110 Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України Про соціальний захист дітей війни , запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але Кабінетом міністрів України протягом 2006 року, такий порядок визначений не був. Тому, згідно роз'яснень, викладених у листі Вищого адміністративного суду України від 14.08.2009 року № 1128/13/13-09, з огляду на те, що встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни, у 2006 році не настали, підстав для стягнення виплат за 2006 рік не мається.

Законом України Про державний бюджет України на 2007 рік було зупинено дію вищевказаних норм ЗУ Про соціальний захист дітей війни , але рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними норми відповідних статей ЗУ Про державний бюджет України на 2007 рік , в зв'язку з чим право на отримання вказаної надбавки поновлено з 09.07.2007 року, а згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року право на отримання вказаної надбавки поновлено з 22.05.2008 року.

Будь-яких обмежень щодо виплати підвищення до пенсії у 2009 - 2010 роках у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком не передбачалося.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою КМ України від 24.10.2007 року за № 1261, завданням Пенсійного фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. При цьому, згідно п. 2 зазначеного Положення, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства та здійснює контроль за їх реалізацією. Тому відповідачам у справі має бути саме орган Пенсійного фонду України.

Відповідач позов не визнав та надав письмові заперечення, де зазначив, що виплата пенсії позивачу здійснювалась у відповідності до закону. В Законі України Про соціальний захист дітей війни не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення перерахунку відповідного підвищення. Визначення розміру мінімальний розмір пенсії за віком надано лише в ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", але відповідно до ч.3 ст.28 вказаного закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Застосування цього розміру для призначення надбавок і підвищень до пенсії цим законом не передбачено. Згідно ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно ст. 4 Бюджетного кодексу України, встановлено, що, при здійсненні бюджетного процесу в Україні, положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та бюджетні платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Статтею 110 ЗУ Про Державний бюджет України на 2006 рік установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Положення ЗУ Про Державний бюджет України на 2006 рік про призупинення дії ст. 6 Про соціальний захист дітей війни не скасовувалося, рішення з цього приводу Конституційним Судом України не приймалося. Частиною 12 ст.71 ЗУ Про Державний бюджет України на 2007 рік дія ст. 6 була призупинена, та ст. 111 встановлено, що виплата підвищення проводиться лише особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту ) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Позивачу з 01.01.2008 року по листопад 2010 року проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ № 530 Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян на загальну суму 1724.70 грн. Також позивачем порушено 6-ти місячний строк звернення з даним позовом до суду.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, має право користуватись пільгами відповідно до ЗУ Про соціальний захист дітей війни , що не заперечується відповідачем та підтверджується пенсійним посвідченням з відміткою дитина війни , копією паспорту громадянина України, в якому зазначена дата народження позивача -ІНФОРМАЦІЯ_24 року, та місце народження -Завод № 11, Ногінського району, Московської області.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

У відповідності до ст.ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в редакції від 19.12.2006 року № 489-V, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.15 Положення Про Пенсійний фонд України , Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління.

Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч.4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено па відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Стосовно вимог за 2006 рік: відповідно до ст. 110 Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України Про соціальний захист дітей війни , запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але протягом 2006 року, такий порядок визначений не був, що виключає можливість збільшення пенсії особам, які мають статус дітей війни .

Стосовно вимог позивача за 2007 рік: дію ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року Про Державний бюджет України на 2007 рік (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни . Таким чином, було відновлено дію ст. 6 даного Закону з 09.07.2007 року. На підставі цього відповідач повинен був зробити перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 р.

Стосовно вимог позивача за 2008-2010 роки: Законом України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , яку було викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни . Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України положення статей розділу ІІ Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , тобто, дія ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни була поновлена з 22.05.2008 року і надалі не припинялася до часу розгляду даної справи в суді.

Таким чином, норми Закону України Про державний бюджет України на 2007 рік , які визнані неконституційними, втратили чинність в період з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 року, норми Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , які визнані неконституційними, втратили чинність в період з 22 травня 2008 року по цей час. В зв'язку з тим, що дія ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни більше не зупинялася, то вона діє по цей час і підлягає виконанню відповідачем. Відповідно, за вказані періоди часу, виходячи з розміру встановленого на ці періоди мінімального розміру пенсії за віком, особам, які мають статус „дітей війни", поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Оскільки поняття мінімальна пенсія за віком , про яке йдеться в ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , як правове визначення застосовується в дії відповідача під час визначення та призначення пенсій громадянам, то суд вважає, що це визначення слід застосовувати і до обрахування інших пенсій чи доплат, призначення яких пов'язане саме з розміром мінімальної пенсії за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою статті 28 зазначеного закону. Тому положення ч.3 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є перешкодою для застосування даного поняття - мінімального розміру пенсії за віком для нарахування підвищення до пенсії згідно з ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни .

Так, згідно ч. 1 ст. 62 ЗУ Про Державний бюджет України на 2007 рік , прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн. Згідно ч. 3 ст. 62 ЗУ Про Державний бюджет України на 2007 рік , встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року, з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Згідно ст. 58 ЗУ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, установлений у розмірах: з 1 січня -470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня -482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Згідно ст. 54 ЗУ Про державний бюджет України на 2009 рік , встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто мінімальна пенсія за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з 1 січня по 31 жовтня 2009 року становила 498 грн.

Згідно ст. 1 ЗУ Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати від 20.10.2009 року № 1646-УІ, з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлено в сумі 573 грн., в 2010 році: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня -706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня -734 грн.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 85 ЗУ Про пенсійне забезпечення (з наступними змінами та доповненнями), виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Згідно ч. 2 ст. 87 ЗУ Про пенсійне забезпечення , сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Суд сприймає це положення закону, як установлену відсутність строку позовної давності для витребування не отриманих сум пенсії.