Рішення

від 12.04.2007 по справі 35/127-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/127-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.07р.

Справа № 35/127-07

За позовом  Малого виробничого господарського підприємства "Ринг",        с. Підлужжя Дніпропетровської області 

до  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

      в особі Верхньодніпровського району електричних мереж,

      м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області 

про стягнення 7728,96 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача –Чепурко Л.П, директор.

від відповідача - Тютюнник В.В., провідний юрисконсульт, дов.№153 від 21.03.05 р 

                                                           СУТЬ СПОРУ:

              Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за використання електричних мереж, що належать йому на праві власності, - 7728,96 грн, посилаючись на договір №169 від 31.05.2004р. та обґрунтовуючи свої вимоги тим, що всупереч умовам договору відповідач не постачає йому електричну енергію. Разом з тим, використовує його електричні мережі для передачі електричної енергії населенню с. Підлужжя та за їх використання не сплачує.

             Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

             Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що договір №169 від 31.05.2004р. є договором на постачання електричної енергії та не містить зобов'язань відповідача щодо проведення оплати за користування основними засобами позивача. Вказує, що позивачем не було запропоновано відповідачу укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж, витрати на їх використання сторонами не узгоджені та позивач самостійно склав їх розрахунок. Вважає, що позивач не довів своїх вимог належними доказами та просить в позові відмовити.

           За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

         Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

       -  31.05.204р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №169 про постачання електричної енергії строком дії до 31.12.2004р. та який відповідно до п. 9.9.1. вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна сторона не заявить про його припинення або перегляд його  умов.  

           Згідно умов вказаного договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач –оплачувати її в установлені договором строки та дотримуватися Правил користування електричною енергією.

          Крім того, в пунктах 3.2.4., 7.6., 8.1.1., 8.1.8. сторони передбачили можливість постачання електромережами позивача електроенергії населенню та право позивача (споживач) на одержання від енергопостачальника (відповідач) плати за використання мереж споживача. Сторонами підписано додаток №10 до договору «Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії», який містить тільки  загальні визначення щодо проведення такого розрахунку, додаток №5 до цього Порядку складений позивачем в односторонньому порядку і не підписаний з боку відповідача.  Сума позову складається із річних витрат за 2004, 2005 та 2006р., які позивач розрахував самостійно, та являються сумою амортизації за рік.

         За приписами ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України  при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі  погодити предмет ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі  визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Згідно ст. 189 цього Кодексу ціна є істотною умовою господарського договору, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни.

          Згідно пунктів 7.18 та 7.20 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. (в редакції, що діяла в спірний період з 18.12.2003р. по 29.11.2005р.) відшкодування   обгрунтованих   витрат   з  утриман-ня технологічних  електричних  мереж  основного споживача оплачується відповідно  до  договору  про  спільне  використання технологічних електричних  мереж і враховує фак-тичні витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж та рівень рентабельності, що не перевищує рівня, встановленого нормативними документами НКРЕ.  

         Обгрунтовані   витрати   на   утримання   технологічних електричних  мереж  відшкодовуються основному споживачу відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.  Для  складання  кошторису  витрат  на утримання технологічних електричних  мереж  основного  споживача застосовуються нормативи, які  затверджені  для  електропередавальних  організацій. При цьому до витрат основного  споживача  на утримання технологічних електричних мереж відносяться   лише   ті   витрати,  які  безпосередньо  стосуються вказаного виду діяльності.     

        У  разі  виникнення  між  сторонами  спірних  питань кошторис передається  до  відповідного  територіального представництва НКРЕ для вирішення спірних питань.

         Таким чином, спеціальним нормативним актом передбачено порядок розрахування витрат на утримання електричних мереж та порядок вирішення спірних питань, які виникають при цьому між сторонами.

         Позивач та відповідач не узгодили між собою кошторис витрат на утримання технологічних мереж, спірні питання на вирішення  територіального представництва НКРЕ не передавали. Отже, не узгодили суттєву умову договору –ціну на утримання технологічних мереж, яку повинен сплачувати відповідач.

         З огляду на викладене, договір №169 від 31.05.2004р. в частині права споживача (позивач) одержувати від енергопостачальника (відповідач) плату за використання його мереж є неукладеним. Вказане не впливає на дійсність договору в цілому, оскільки в частині постачання електричної енергії сторони досягли згоди за всіма істотними умовами договору.

         Таким чином, вимоги позивача необґрунтовані та в задоволенні позову слід відмовити.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі відносяться на позивача.

         Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  ст. ст. 16, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 275-277 Господарського кодексу України  господарський суд,-

ВИРІШИВ :

               В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на протязі десяти днів з часу його підписання.

                Рішення підписано 10 квітня 2007р.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано