Рішення

від 13.01.2016 по справі 910/28749/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.2016Справа №910/28749/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участі секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/28749/15

за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Бритиш моторс Україна , м. Київ,

про стягнення 32 524,45 грн.,

за участю представників:

позивача - Нестеренко Г.А. (довіреність від 28.10.2015 № 196-14051/КР);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Бритиш моторс Україна (далі - Товариство) за неналежне виконання умов договору від 12.12.2012 № 823/12 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - Договір): 22 004,18 грн. основного боргу; 289,69 грн. 3% річних; 2 690,51 грн. втрат від інфляції; 4 239,41 грн. пені; 3 300,66 грн. 15% штрафу, а всього 32 524,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 17.12.2015.

Представником позивача у судовому засіданні 17.12.2015 було подано клопотання про відсутність аналогічних спорів між сторонами та клопотання про продовження строку розгляду спору.

Суд визнав клопотання позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 розгляд справи було відкладено на 13.01.2016; продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Представник позивача у судовому засіданні 13.01.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 13.01.2016 не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили; вимоги ухвал суду не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал.

До матеріалів справи долучені конверти з ухвалами суду, які повернуті з адреси відповідача з відмітками пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2012 Підприємством та Товариством (розповсюджувач) укладено Договір, за умовами якого:

- за Договором на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем Договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2011 №37/6253, з наступними змінами та доповненнями, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами Договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок Підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за Договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами (пункт 1.1 Договору);

- адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які за розповсюджувачем встановлено пріоритет (пункт 3.1 Договору);

- адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення рекламних засобів (пункт 3.2 Договору);

- адресні програми є невід'ємною частиною Договору (пункт 3.6 Договору);

- розповсюджувач зобов'язаний не пізніше 25 числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету (підпункт 5.2.3 пункту 5.2 Договору);

- сторони домовились, що ціною Договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, Договору, згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах (пункт 6.1 Договору);

- плата за право тимчасового користування нараховується Підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок Підприємства в розмірах, зазначених Підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування (пункт 6.8 Договору);

- Підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; у разі нерозміщення розповсюджувачем соціальної реклами - штраф у розмірі 500 гривень за кожний день затримки розміщення соціальної реклами (пункт 7.2 Договору);

- Підприємство має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15 відсотків річних від простроченої суми (пункт 7.3 Договору);

- Договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення рекламного засобу, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення рекламних засобів, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення Договору в цілому (пункт 8.1 Договору);

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Барташем К.Е, який діяв на підставі статуту та від відповідача - керівником Тертичним В.І., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Сторонами також укладалися додаткові угоди (від 17.12.2013 № 823/12-1 та від 31.08.2014 № 823/12-2), якими було, зокрема, узгоджено строк дії Договору та нові тарифи.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором з найму місць для розміщення рекламних засобів.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.10.2013 № 1915 відповідачу було надано дозвіл №33147-13 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, вул. Кіровоградська, 21-А, строк дії дозволу: з 23.10.2013 по 22.10.2018.

Відповідно до адресних програм на право тимчасового користування (від 12.12.2012 № 1; від 21.05.2013 № 2; від 15.08.2013 № 3 та від 05.11.2013 № 4) до Договору, розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ями): Голосіївський район, вул. Кіровоградська, 21А.

Пунктом 3 вказаних адресних програм встановлено, що права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми до Договору, застосовуються до сторін, починаючи з дати видання розпорядження про надання дозволу в порядку передбаченому частиною третьою статті 631 ЦК України.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу в тимчасове користування місце для розміщення рекламних засобів та виставлено рахунки на оплату за період з 01.12.2014 по 02.11.2015 на загальну суму 22 004,18 грн., а саме: від 15.12.2014 № 100524 на суму 2 000,38 грн.; від 15.01.2015 № 101679 на суму 2 000,38 грн.; від 09.02.2015 № 103007 на суму 2 000,38 грн.; від 10.03.2015 № 104100 на суму 2 000,38 грн.; від 07.02.2015 № 105589 на суму 2 000,38 грн.; від 15.05.2015 № 106815 на суму 2 000,38 грн.; від 11.06.2015 № 108030 на суму 2 000,38 грн.; від 08.07.2015 № 109467 на суму 2 000,38 грн.; від 11.08.2015 № 110887 на суму 2 000,38 грн.; від 08.09.2015 № 112122 на суму 2 000,38 грн.; від 12.10.2015 № 113626 на суму 2 000,38 грн.

Відповідач не надав суду доказів оплати вказаних рахунків за Договором.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг у сумі 22 004,18 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача: 2 690,51 грн. втрат від інфляції; 289,69 грн. 3% річних; 3 300,66 грн. штрафу та 4 239,41 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 26.12.2014 по 02.11.2015.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні в частині визначення розміру втрат від інфляції, оскільки позивачем під час розрахунку не було враховано дефляцію за визначений період.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 2 445,46 грн. втрат від інфляції.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 2 445,46 грн. втрат від інфляції, 289,69 грн. 3% річних; 3 300,66 грн. штрафу та 4 239,41 грн. пені.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Бритиш моторс Україна (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 21-А; ідентифікаційний код: 31200706) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8; ідентифікаційний код: 26199714): 22 004 (двадцять дві тисячі чотири) грн. 18 коп. боргу; 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 69 коп. 3% річних; 2 445 (дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 46 коп. втрат від інфляції; 4 239 (чотири тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 41 коп. пені; 3 300 (три тисячі триста) грн. 66 коп. штрафу та 1 208 (одну тисячу двісті вісім) грн. 82 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 16.01.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук