Рішення

від 11.01.2016 по справі 910/23796/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 рокуСправа № 910/23796/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 910/23796/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне

про стягнення 235769005,18 грн,

за участю представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 28.09.2015.

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1" звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" заборгованості за кредитним договором № 14-2014 від 08.01.2014 в сумі 235769005,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 08.01.2014 № 14-2014 щодо повернення отриманого кредиту та нарахованих процентів із посиланням на вимоги, зокрема, статті 193 Господарського кодексу України а також вимоги статей 525, 526, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/23796/15.

Ухвалою вищезазначеного суду від 12.10.2015 справу № 910/23796/15 надіслано за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області на підставі частини 2 статті 15 та статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2015 справу №910/23796/15 призначено до розгляду в судовому засіданні 26.11.2015 на 12:00 та витребувано від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.

Ухвалами господарського суду від 26.11.2015, 10.12.2015, 24.12.2015 розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неподанням доказів необхідних для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, в порядку передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач позов не визнав, обґрунтовуючи свою позицію, зокрема, тим, що позивачем не доведено належними доказами факту надання відповідачу кредитних коштів в сумі 110000000,00 грн. Крім того, 11.01.2016 відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду, з огляду на неподання позивачем оригіналів всіх необхідних документів, без яких за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" неможливо вирішити спір по суті.

При розгляді цього клопотання, господарський суд враховує приписи статті 81 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено вичерпний перелік випадків, коли господарський суд залишає позов без розгляду.

Так, пунктом 5 частини 1 вищевказаної статті встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Отже, пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право залишити позов без розгляду у випадку, якщо має місце бездіяльність з боку позивача, тобто особи, яка ініціювала провадження у справі і на яку положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України покладено обов'язок доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

При цьому вирішення судом питання щодо залишення позову без розгляду з вказаних підстав можливо виключно у випадку, якщо витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості розглянути справу по суті.

Господарський суд враховує, що відповідно до вимог статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем надано господарському суду належним чином засвідчені копії документів, в тому числі: кредитного договору № 14-2014 від 08.0.12014 з усіма додатками, заявки відповідача на одержання коштів; а також виписки банку по особовим рахункам відповідача (т.2, а.с.1-26). Копії матеріалів прошиті, пронумеровані, скріплені підписом повноважної посадової особи та печаткою позивача, і не викликають сумнівів в їх достовірності.

З огляду на викладене клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню господарським судом.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача , господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 63 від 20.03.2015 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" та призначення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" ОСОБА_3.

Відтак, враховуючи положення пункту 5 частини 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано до господарського суду позовну про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" заборгованості за кредитним договором № 14-2014 від 08.01.2014 в сумі 235769005,18 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський ОСОБА_1" (надалі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" (надалі - ТОВ "Кіровський ЛТД") укладено кредитний договір № 14-2014 (надалі - договір, т.2, а.с.2-9).

За умовами пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 укладеного договору ПАТ "ВіЕйБі Банк" (кредитор) зобов'язується надати ТОВ "Кіровський ЛТД" (позичальник) кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 110000000,00 грн, а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором. Процента ставка за користування кредитом 24% річних. Кінцевий термін погашення кредиту позичальником 06.01.2015 включно. Кредит надається позичальнику на наступні цілі: ведення поточної діяльності.

Згідно умов договору позичальник зобов'язався забезпечити сплату процентів відповідно до умов пунктів 1.2., 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5., 6.2.

Зокрема, згідно з пунктом 2.4. договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісяця на рахунок №2909488001269 не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту.

Відповідно до пункту 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором кредитор має право припинити надання кредитних коштів за цим договором, скасувати ліміт кредитування та вимагати дострокового погашення заборгованості позичальника за кредитом разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти) пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору.

Пунктами 8.2.4. та 8.2.10. договору передбачено, що Кредитор має право вимагати від Позичальника дострокового погашення кредиту та виконання інших зобов'язань за договором у випадку порушення Позичальником строків виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більше ніж на 5 (п'ять) банківських днів.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань (пункт 15.4. договору).

Крім того, 17.02.2014, 15.04.2014, 15.05.2014, 16.06.2014, 15.07.2014, 14.08.2014, 15.08.2014, 15.10.2014, 31.10.2014 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Кіровський ЛТД" були укладені договори про внесення змін до Кредитного договору № 14-2014 від 08.01.2014, якими, зокрема, внесено зміни до Кредитного договору в частині строків сплати процентів по кредиту, а також розміру процентних ставок за користування Кредитом.

Кредитний договір та договори про внесення змін до Кредитного договору № 14-2014 від 08.01.2014 підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено нікчемність договорів від 17.02.2014, 15.0.42014, 15.05.2014, 16.0.62014, 15.07.2014, 14.08.2014, 15.08.2014, 15.10.2014, 31.10.2014 про внесення змін до Кредитного договору №14-2014 від 08.01.2014 з огляду на невідповідність останніх нормам чинного законодавства, а саме пунктам 6, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими встановлено, що правочи неплатоспроможного банку є нікчемним, якщо банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Враховуючи вищевикладене, відповідачу направлено відповідне повідомлення № 11/1-27143 від 28.08.2015 про нікчемність договорів про внесення змін до Кредитного договору №14-2014 від 08.01.2014, цінним листом (т.2, а.с. 21-22).

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання да договором в повному обсязі, надавши відповідачу на підставі заявки останнього (т.2, а.с.10), шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок ТОВ "Кіровський ЛТД" в розмірі 110000000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам за 08.01.2014.

Проте, як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором № 14-2014 від 08.01.2014, зокрема, щодо сплати відсотків за користування кредитом виконував з порушенням умов договору, в зв'язку з чим станом на 18.08.2015 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом в сумі 110000000,00 грн та заборгованість по процентам в сумі 34253862,97 грн.

Господарський суд враховує, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 Цивільного кодексу України).

За умовами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Господарський суд враховує, що відповідач вимоги позивача щодо наявності заборгованості перед банком за кредитом та нарахованими процентами в загальній сумі 144253862,97 грн не спростував, будь-яких доказів сплати цієї заборгованості господарському суду не надав.

Отже господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 144253862,97 грн боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим позивач наполягає на стягненні з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та пені за несвоєчасну сплату процентів в загальній сумі 39369488,39 грн, з яких 32023561,64 грн пеня за несвоєчасну сплату кредитних коштів за період з 18.02.2015 по 18.08.2015, а також 7345926,75 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за період з 18.02.2015 по 18.08.2015.

Вирішуючи спір в цій частині, господарський суд враховує положення частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, відповідно до якої виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 14.4. договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконано, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання. Тобто сторонами узгоджено інший порядок нарахування пені, ніж передбачено частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Господарський суд прийшов до висновку, що позивач правомірно нарахував пеню в розмірі 39369488,39 грн, що підтверджується умовами договору та відповідає фактичним обставинам справи, відтак вказана вимога позивача також підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2611077,13 грн; а також 4081313,53 грн інфляційних збитків за несвоєчасну сплату кредитних коштів та інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів 9453263,16, що в загальному становить 49534576,68 грн.

Розглядаючи спір в цій частині, господарський суд враховує положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обґрунтованим розрахунком позивача розмір 3% річних складає 2611077,13 грн та інфляційних втрат - 49534576,68 грн, отже в цій часті позовні вимоги також підлягають задоволенню.

З огляду на викладене вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" (27640, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 34956492) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1 банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, ідентифікаційний код 19017842) заборгованість за кредитним договором №14-2014 від 08.01.2014 в сумі 235769005,18 грн, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 110000000,00 грн, заборгованість по процентам в сумі 34253862,97 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 32023561,64 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 7345926,75 грн, 3% річних в сумі 2611077,13 грн; інфляційні збитки за несвоєчасну сплату кредитних коштів в сумі 40081313,53 грн, інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів в сумі 9453263,16 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровський ЛТД" (27640, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 34956492) користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 73080,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити позивачу (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т та 02096, м. Київ, Харківське шосе, 49).

Повне рішення складено 15.01.16.

Суддя О.Б. Шевчук