Рішення

від 12.01.2016 по справі 914/3931/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016р. Справа№ 914/3931/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергогарант» , м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західелектрогруп» , смт. Верхнє Синьовидне, Сколівський район, Львівська область

про стягнення 2 476 340 грн. 01 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Чопко К.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергогарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західелектрогруп» про стягнення 2 476 340 грн. 01 коп., з яких: 1 350 798 грн. 82 коп. - основного боргу, 1 045 935 грн. 96 коп. - інфляційних втрат, 79 605 грн. 23 коп. - 3 % річних. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі 22 000 грн. 00 коп. - витрат з оплати послуг адвоката.

Ухвалою суду від 19.11.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 22.12.2015 р.

В судовому засіданні, яке відбулося 22.12.2015 р., представник позивача позовні вимоги підтримав.

Ухвалою суду від 22.12.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 12.01.2016 р.

Представник позивача в судове засідання 12.01.2016 р. не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій одночасно просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

У позовній заяві позивач покликається на те, що на виконання укладеного 10.10.2012 року між позивачем та відповідачем договору поставки №10102012 та додатків до нього, позивач на підставі видаткових накладних поставив відповідачу продукцію, перелік та вартість якої погоджено сторонами у Специфікаціях, на загальну суму 2 823 036,61 грн. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково оплативши 1 472 237,79 грн., в результаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 1 350 798,82 грн. Позивач 30.07.2015 р. звертався до відповідача із вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар (отримана відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 05.08.2015 р.), проте відповідач станом на дату подання позову до суду заборгованість не погасив, відповіді на вимогу позивачу не надав. Також за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач керуючись ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 79 605,23 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 045 935,96 грн.

Відповідач явки повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, будь-яких пояснень чи заперечень по суті заявлених позовних вимог суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце судових засідань, про що свідчать наявні у справі повідомлення про вручення поштових відправлень.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, в порядку ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Укренергогарант (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Західелектрогруп (покупцем) 10.10.2012 року було укладено договір поставки №10102012, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах договору поставити та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити цей товар (п. 1.1). Предметом поставки за договором є кабельно-провідникова продукція, або будь-яка інша продукція, визначена відповідно до умов договору (п. 1.2). Вид, номенклатура, асортимент, кількість та вартість товару може визначатися сторонами відповідно до погоджених постачальником специфікацій, заявок на поставку товару та/або рахунків-фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі товару, підписаних представниками сторін (п. 1.3).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що датою поставки є дата отримання покупцем товару згідно видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, акту прийому-передачі товару або іншого документа, підтверджуючого факт передачі товару та підписаного представниками сторін.

Пунктом 3.1 договору погоджено, що розрахунок за товар покупець здійснює на умовах: 50% передплати; 50 % протягом 3 банківських днів з моменту поставки товару, якщо інше не встановлено у специфікації.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 р., а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання сторонами. Пунктом 5.2 договору встановлено, що якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про свій намір припинити дію договору, договір пролонгується (продовжує дію) на кожний наступний рік на тих самих умовах.

У специфікації №1 від 10.10.2012 р. сторони погодили перелік продукції, що поставляється, загальну вартість продукції в розмірі 165 000,00 грн., термін поставки - 21 календарний день з моменту надходження передоплати, порядок розрахунків: 35 % передоплати та 65% протягом 35 календарних днів з моменту поставки всього товару. У специфікації №2 від 23.05.2013 р. сторони погодили перелік продукції, що поставляється, загальну вартість продукції в розмірі 588 843,10 грн., термін поставки до 30.05.2013 р., порядок розрахунків: 50 % передоплати та 50% протягом 30 календарних днів з моменту поставки всього товару. У специфікації №3 від 23.05.2013 р. сторони погодили перелік продукції, що поставляється, загальну вартість продукції в розмірі 910 683,00 грн., термін поставки до 30.06.2013 р., порядок розрахунків: 50 % передоплати та 50% протягом 30 календарних днів з моменту поставки всього товару.

На підтвердження належного виконання умов договору позивач долучив до матеріалів справи підписані повноважними особами сторін видаткові накладні, згідно яких позивач в листопаді - грудні 2012 року та впродовж 2013 року поставив, а відповідач на підставі довіреностей виписаних на повноважну особу ТзОВ "Західелектрогруп" для отримання товару від позивача (наявні у справі), прийняв товар на загальну суму 2 823 036,61 грн., що також підтверджується відповідними податковим накладними, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними.

Відповідач за отриманий товар розраховувався частинами та згідно долучених позивачем до матеріалів справи платіжних доручень та банківських виписок по рахунку ним було здійснено оплату за отриманий товар на загальну суму 1 472 237,79 грн. Останній платіж було проведено 31.10.2013 р.

Оскільки відповідач решти суми боргу в розмірі 1 350 798,82 грн. не оплатив, позивач надіслав йому вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар разом з Актом звіряння за січень 2012 р. - серпень 2013 р., з кінцевим сальдо 419 611,30 грн. та Актом звірки взаєморозрахунків за період вересень 2013 р. - вересень 2015 р., з кінцевим сальдо 1 350 798,82 грн. (отримані відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 05.08.2015 р.), в якому вимагає протягом 7 днів з дня отримання вимоги оплатити заборгованість за поставлений товар згідно з договором №10102012 від 10.10.2012 р. Проте вказана вимога залишена відповідачем без відповіді, а заборгованість неоплаченою. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.

Причиною виникнення спору є те, що відповідач не повністю виконав свої зобов'язання за договором по своєчасній оплаті поставленого товару, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 1 350 798 грн. 82 коп. - основного боргу, 1 045 935 грн. 96 коп. - інфляційних втрат, 79 605 грн. 23 коп. - 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобоввЂ�язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач проти заявленої позивачем суми боргу заперечень не надав, доказів погашення виниклої заборгованості суду не представив і такі в матеріалах справи відсутні, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 350 798 грн. 82 коп. основного боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.1 договору, за порушення виконання взятих на себе зобов'язань, згідно умов договору, сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством та умовами цього договору.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з 02.07.2013 по 05.11.2015 р. складають 79 605 грн. 23 коп., та стягнення інфляційних втрат, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з 30.09.2013 р. по 05.11.2015 р. складають 1 045 935 грн. 96 коп., то дані суми розраховані відповідно до ст. 625 ЦК України, і позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

Судовий збір покладається на відповідача повністю так як спір виник з його вини.

Щодо судових витрат з оплати послуг адвоката, які позивач просить стягнути з відповідача в сумі 22 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входять і витрати на оплату послуг адвоката.

Відповідно до пункту 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У пункті 6.5. Постанови зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

В підтвердження понесених витрат позивачем подано договір №30/10/15 про надання правової допомоги від 30.10.2015 р., укладеного з адвокатом ОСОБА_1, ордер серія ОД №171005 від 30.10.2015 р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2326, акт приймання - передачі юридичних послуг від 09.11.2015 р., рахунок фактуру №СФ-0000032 від 30.10.2015 р., платіжне доручення №2472 від 30.11.2015 р. про оплату 22 000,00 грн. за надання юридичних послуг, згідно договору №30/10/15 від 30.10.2015 р. та письмове пояснення з обґрунтуванням щодо наданих юридичних послуг.

Враховуючи те, що ціна даного позову становить 2 476 340,01 грн., а розмір заявлених позивачем витрат на оплату послуг адвоката становить 22 000,00 грн., що є менше 1% від ціни позову, беручи до уваги необхідні затрати праці на підготовку позовних матеріалів по даній справі, на переконання суду, дана сума відповідає принципам співрозмірності і розумної необхідності витрат на оплату послуг адвоката для даної справи.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.193, 265 ГК України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України , ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західелектрогруп (82613, Львівська область, Сколівський район, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Зарічна, буд. 2, ідентифікаційний код 38121275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укренергогарант (65033, м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 4, ідентифікаційний код 38154143) 1 350 798 грн. 82 коп. - основного боргу, 1 045 935 грн. 96 коп. - інфляційних втрат, 79 605 грн. 23 коп. - 3 % річних, 37 145 грн. 10 коп. - судового збору та 22 000 грн. 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.01.2016 року

Суддя Морозюк А.Я.