Рішення

від 12.01.2016 по справі 914/4297/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016р. Справа№ 914/4297/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю НАРД , м. Москва, Росія

до відповідача: ТзОВ ТехАвто-Плюс , с. Андріївка Буського району Львівської області

про: стягнення 77412,4 грн. заборгованості

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 328 від 10.02.2015 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 12.01.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАРД до ТзОВ ТехАвто-Плюс про стягнення 77412,4 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 21.12.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.01.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Контракту № 2503-1Д/13 від 25.03.2013 року в частині поставки вартості оплаченого товару, у зв'язку з чим позивач просить суд повернути суму попередньої оплати та нараховані штрафні санкції.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2015 року подав через канцелярію суду заяву вх.№925/16 про відсутність в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також рішення цих органів з такого спору, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Окрім того, подав заяву (вх.№927/16 від 12.01.2016 р.) про долучення до матеріалів справи доказів.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 21.12.2015 року не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТехАвто-Плюс (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НАРД (Покупець) укладено Контракт №2503-1Д/13 (Контракт), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язався продати, а Покупець - прийняти і оплатити пиломатеріали із твердолистяних порід деревини (бук), в подальшому іменовані Товар , у відповідності з Додатками, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

Пунктом 2.1. Контракту передбачено, що ціна встановлюється в доларах США за один щільний кубічний метр, визначений відповідно до номінального розміру Товару. Ціни на Товар вказані в Додатках до даного Контракту.

Згідно з Додатком №1 до Контракту загальний об'єм товару складає 30 м 3 за ціною 350 доларів США за) один кубічний метр. Тобто, загальна вартість Контракту складає 10 500 (350 * 30 м 3 ) доларів США.

На виконання умов Контракту позивач 09.04.2013 року перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 2625,00 доларів США, що підтверджується заявою на переказ МТ103 №1 від 09.04.2013 р.

Згідно з Додатком №1 до Контракту відповідач зобов'язаний поставити Товар до 31.05.2013 року.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Контрактом відповідач поставки товару не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 1/23 від 22.08.2013 з вимогою повернути сплачену передплату у розмірі 2625,00 доларів США. 07.04.2015 року позивачем повторно надіслано відповідачу претензію вих.№2/2 від 16.02.2015 р. Вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Пунктом 11.2. Контракту невирішені шляхом переговорів проблеми підлягають розгляду в Арбітражному Суді країни Покупця чи Продавця, відповідно до процедур та регламентів даних судів.

Згідно з ст. 3 Угоди про співробітництво господарських, арбітражних судів Республіки Білорусь, Російської Федерації і України, ратифікованої Верховною Радою України 20 грудня 1991 року спори із зобов'язань між суб'єктами економічних відносин держав-членів Співдружності розглядаються господарськими, арбітражними судами за місцем постійного знаходження відповідача.

Відповідно до ст. 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованої Верховною Радою України 19 грудня 1992 року компетентний суд держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав відповідач має постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

З огляду на викладене, спір підлягає розгляду Господарським судом Львівської області.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України (ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами у справі виникли договірні зобов'язання на підставі Контракту №2503-1Д/13 від 25.03.2013 року.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Контрактом.

На виконання умов Контракту позивач 09.04.2013 року перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 2625,00 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання позовної заяви 08.12.2015 р. 2345,0698 грн. за 100 доларів США становить 61558,08 грн.), що підтверджується заявою на переказ МТ103 №1 від 09.04.2013 р.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Контрактом відповідач поставки товару не здійснив. Доказів протилежного відповідачем не надано, про наявність таких суд не повідомлено.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 6.1. Контракту передбачено, що оплата Товару, що поставляється за даним Контрактом, здійснюється Покупцем або третьою особою за Покупця на наступних умовах:

6.1.1. Передоплата двадцять п'ять відсотків (25%) від вартості Товару на основі рахунку Продавця протягом п'яти банківських днів після виставлення рахунку.

6.1.2. Сімдесят п'ять відсотків (75%) від вартості Товару - після прийому Товару уповноваженим представником Покупця на складі Продавця, але не менше ніж за три дні до відвантаження Товару.

6.1.3. За погодженням сторін можлива інша форма оплати.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми попередньої оплати позивач просить суд стягнути з відповідача 480,38 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.12.2015 р. 2345,0698 грн. за 100 доларів США становить 11265,25 грн.) та 195,69 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.12.2015 р. 2345,0698 грн. за 100 доларів США становить 4589,07 грн.).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст. 232 ГК України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Контракту встановлено, що у випадку не поставки Товару протягом п'ятдесяти п'яти (55) днів з дня отримання відповідачем передоплати, відповідач зобов'язаний повернути суму передоплати за вимогою позивача протягом десяти (10) днів. У випадку несвоєчасного повернення передоплати, позивач має право вимагати від відповідача оплату пені в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 2625,00 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання позовної заяви 08.12.2015 р. 2345,0698 грн. за 100 доларів США становить 61558,08 грн.), 480,38 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.12.2015 р. 2345,0698 грн. за 100 доларів США становить 11265,25 грн.) пені та 195,69 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.12.2015 р. 2345,0698 грн. за 100 доларів США становить 4589,07 грн.) 3 % річних.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1218,00 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 626, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 79, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника - ТзОВ ТехАвто-Плюс (80563, Львівська область, Буський район, с. Андріївка, вул. Нова, буд. 823А; код ЄДРПОУ 32124223) на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю НАРД (125167, Росія, м. Москва, вул. Пілота Нестерова, буд. 9, корп. 20; державний реєстраційний код 1097746134430) 2625,00 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання позовної заяви 08.12.2015 р. 2345,0698 грн. за 100 доларів США становить 61558,08 грн.), 480,38 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.12.2015 р. 2345,0698 грн. за 100 доларів США становить 11265,25 грн.) пені, 195,69 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.12.2015 р. 2345,0698 грн. за 100 доларів США становить 4589,07 грн.) 3 % річних та 1218,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.01.2016 р.

Суддя Кидисюк Р.А