Рішення

від 13.01.2016 по справі 921/1141/15-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2016 р.Справа № 921/1141/15-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хмільницький завод сухого знежиреного молока "Молочний Візит" (вул. Червоного козацтва, 2, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техномол" (вул. Грушевського, 145а, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302)

про cтягнення заборгованості в сумі 39 600 грн.

Представники сторін не з'явилися.

Суть справи:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хмільницький завод сухого знежиреного молока "Молочний Візит" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техномол" про стягнення 39600 грн. попередньої оплати.

Вимоги позивача, підтримані в засіданні 24 грудня 2015 року його представником мотивовано невиконанням відповідачем свого обов'язку по поставці обладнання.

Уповноважений представник відповідача, участь якого не визнавалась обов'язковою, в судове засідання без зазначення причин, жодного разу не з'явився. Витребувані документи, у т.ч. відзив на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому ст. ст. 64, 87 ГПК України, пунктом 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013 року, за адресою вказаною в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Направлена ухвала про порушення провадження у справі, повернулась без вручення по закінченню строку зберігання.

Ухвала про відкладення від 24 грудня 2015 року, відправлена за штрихкодовим ідентифікатором: 46025056268073, на адресу суду станом на 13 січня 2016 року не повернулась.

Відповідно до п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку, належним доказом повідомлення адресата про час і місце розгляду справи судом може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як вбачається з витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень http://services.ukrposhta.ua/, відправлення за номером 46025056268073 не вручене адресату.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач про зміну свого місця знаходження органи державної реєстрації не повідомляв.

При даних обставинах, зважаючи на неявку відповідача без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, неподання пояснень щодо предмету спору, недотримання приписів ст.22ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В розпочатому судовому засіданні 24 грудня 2015 року, представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши дані в засіданні 24 грудня 2015 року пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

- згідно усної домовленості щодо поставки насоса (FTI) DB22P-FF-12-35, 45 м 3 /год. для соляного розчину, на підставі рахунка на оплату №18/09 від 18 вересня 2014 року, платіжними дорученнями №3118 від 18 вересня 2014 року та №3132 від 22 вересня 2014 року, ТОВ "Хмільницький завод сухого знежиреного молока "Молочний Візит" (позивач) перерахувало на користь ТОВ "Техномол" (відповідача) 39600 грн.

Термін поставки обладнання сторонами обумовлений не був.

Письмовий договір (правочин) поставки (купівлі-продажу) між сторонами не укладався.

Однак, відповідно до виставленого відповідачем рахунку-фактури №18/09 від 18 вересня 2014 року, відпуск товару передбачався на умовах внесення позивачем попередньої оплати.

Сплачену позивачем у вересні 2014 року повну вартість товару продавець прийняв без будь-яких заперечень, проте продукцію так і не відпустив.

08 квітня 2015 року ТОВ "Хмільницький завод сухого знежиреного молока "Молочний Візит" звернулось до ТОВ "Техномол" з претензією №157 про здійснення поставки обладнання або повернення коштів протягом семи днів.

Претензія, направлена рекомендованою кореспонденцією за адресою відповідача, вказаною в реєстраційних документах, повернулась на адресу позивача без вручення через закінчення терміну зберігання.

За змістом позову, ТОВ "Техномол" із дати проведення повної оплати ухиляється від поставки обладнання та повернення коштів, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порядку ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, у п.1.7 постанови пленуму № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" Вищий господарський суд України рекомендує судам виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України, якою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання.

За приписами ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, приписи ч.2. ст.693 ЦК України надають покупцю право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Судом з'ясовано, що в порушення усної домовленості, вимоги про здійснення поставки або повернення сплачених коштів, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629 ЦК України, ст.ст.173, 174, 193 ГК України, відповідач поставку насоса (FTI) DB22P-FF-12-35, 45 м 3 /год. для соляного розчину ТОВ "Хмільницький завод сухого знежирення молока "Молочний Візит" не здійснив.

Доказів на підтвердження іншого, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове повернення 39600 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню як обґрунтовані і незаперечені відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техномол" (вул. Грушевського, 145а, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302, код 36016345)

на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Хмільницький завод сухого знежирення молока "Молочний Візит" (вул. Червоного козацтва, 2, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000, код 38030199)

39 600 (тридцять дев'ять тисяч шістсот) грн. суми попередньої оплати та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Видати наказ.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 15 січня 2016 року.

Суддя І.П. Шумський