ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.01.2016р. Справа№ 914/4362/15
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Укрпол , м. Стрий, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сапсан-Захист
м. Стрий, Львівська область
про: стягнення 40 230,00 грн.,
Суддя Долінська О.З.
При секретарі Вашкевич Н.І.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_1 - дов. №27/02/15-Ю від 27.02.2015 р.
відповідача: не з'явився.
Судом роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Укрпол до Товариства з обмеженою відповідальністю Сапсан-Захист про стягнення 40 230,00 грн. Ухвалою від 22.12.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.01.2016р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору підряду №01/11-12ю від 01.11.2012 р. не провів оплати в повному обсязі позивачу за виготовлену продукцію, внаслідок чого у відповідача виникла основна заборгованість з перед позивачем в сумі 40 230,00 грн.
Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
В судове засідання 11.01.2016 р. представник позивача з'явився. Подав заяву вх. №803/15 від 11.01.2016 р. про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків, підписаного та завіреного печатками сторін, з якого вбачається що основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 36 230,00 грн. станом на 31.12.2015 р., так як відповідачем проведено оплату позивачу 17.12.2015 р. в сумі 4 000,00 грн. платіжним дорученням №424.
В судове засідання 11.01.2016 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, вимоги ухвали суду не виконав.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду даної справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 11.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та оглянувши оригінали документів, суд встановив таке.
Між сторонами по справі укладено Договір підряду №01/11-12ю від 01.11.2012 р. (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. цього Договору, підрядник (позивач у справі) зобов'язується за завданням замовникам та на умовах договору, виготовити з використанням своїх матеріалів та засобів, поліграфічну продукції - в подальшому продукція, а замовник зобов'язується на умовах даного Договору прийняти та оплатити виготовлену продукцію.
Пунктом 2.1. Договору, асортимент продукції та основні вимоги до неї визначаються у заявках - специфікаціях замовника, які складаються на кожну окрему поставку, підписуються обома сторонами, додаються до даного договору та являються його невід'ємною частиною.
Згідно п. 6.1. Договору, продукція повинна бути поставлена замовнику згідно погодженої та підписаної сторонами заявки - специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, при умові дотримання Розділу 4 та п. 8.1. даного договору та при відсутності протермінованої заборгованості.
Пунктом 7 Договору, сторони погодили, що замовник оплачує поставлену підрядником продукцію в порядку визначену цим договором за договірною ціною, передбаченою в заявці - специфікації на кожну окрему поставку, яка додається до даного договору. Загальна сума даного договору складається із сум вказаних в накладних, що видаються на підставі даного договору.
Відповідно до п. 8.1. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюються протягом 14-календарних днів з дня отримання продукції, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу продукцію, що підтверджується видатковою накладною№ГПВВ-02851 від 30.11.2012 р. на суму16 130,00 грн. та довіреністю на отримання продукції №38 від 30.11.2012 р. та видатковою накладною №ГПВВ-02852 від 30.11.2012 р. на суму 24 100,00 грн. та довіреністю №37 від 30.11.2012 р. Всього відповідачем отримано продукції на на 40 230,00 грн.
Під час розгляду справи в суді позивачем відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 4000,00 грн. платіжним дорученням №424 від 17.12.2015 р., що підтверджується підписаним та завіреним печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2015 р.
Таким чином основна заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення судом становить 36 230,00 грн.
Станом на день розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив, доказів зворотнього суду не представив і відзиву не подав і не заперечив проти позову у визначеному законом порядку.
Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документально не спростовувались.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Виходячи з норм ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України вказує на те, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивач належним чином виконав свої зобов'язання по договору підряду №01/11-12ю від 01.11.2012 р. Це підтверджується підписаними видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи і довіреностями відповідача про отримання продукції за даними видатковими накладними.
Однак ,відповідач виконав взяті на себе зобов'язання по договору по оплаті тільки частково на загальну суму 4 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2015 р. підписаним та завіреним печатками позивача та відповідача. Відтак, невиконаними залишились зобов'язання по оплаті наданих послуг на суму 36 230,00 грн. за вказаними вище видатковими накладними.
Відповідачем під час розгляду справи судом, погашено основну заборгованість перед позивачем в сумі 4 000,00 грн. платіжним дорученням №424 від 17.12.2015 р.
Таким чином, в частині стягнення основного боргу в сумі 4 000,00 грн. провадження у справі слід припинити, в зв'язку із відсутністю предмету спору, згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
А відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 36 230,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача в сумі 1 218,00 грн. так як даний спір виник з його вини.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Припинити провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу з відповідача на користь позивача в сумі 4 000,00 грн.
2. Позовні вимоги задоволити частково.
3.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Сапсан-Захист (юридична адреса: 82400, вул. М.Ринок, 34/1, м. Стрий, Львівська область, фактична адреса: 82400, вул. Ю.Липи, 6, м. Стрий, Львівська область, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35741719 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Укрпол (адреса:82400,вул. Помислова, 2-А, м. Стрий, Львівська область, код ЄДРПОУ 32802333) 36 230,00 грн. - основної заборгованості та 1 218,00 грн. - понесених витрат на сплату судового збору.
4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.01.2016 р.
Суддя Долінська О.З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2016 |
Оприлюднено | 20.01.2016 |
Номер документу | 55012989 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Долінська О.З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні