Ухвала

від 08.12.2015 по справі 804/6825/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2015 рокусправа № 804/6825/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Енергія ТМ" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія ТМ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою Р №0000322203;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою Р №0000332203.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 18.05.2015 року за №0000332203 та №0000322203, винесені Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та винести нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржену постанову, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявним в матеріалах справи, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Енергія ТМ" (код ЄДРПОУ 37814055) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Екологічні ресурси України (код ЄДРПОУ 38774637), ТОВ Сервіс Гарант Груп (код ЄДРПОУ 39153444), ТОВ Буд-Ін-Сервіс (код ЄДРПОУ 39180457) за період з 1 січня 2014 року по 31 січня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт № №2307/04-62-22-3/37814055 від 05.05.2015p., відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення ТОВ "Енергія ТМ":

пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.228 п. 14.1. ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, ст. 138, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, п. 137.10 ст. 137, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 358 940 грн. в.т.ч. за 2014 рік в сумі 358 940 грн.;

пп. 14.1.36, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, ст. 201 ПК України, в результаті занижено податок на додану вартість у сумі 398822,00 грн. у тому числі за липень 2014 року в сум 300 694,00 грн., у тому числі за серпень 2014 року в сумі 98 128,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті Винесено податкові повідомлення-рішення від 18.05.2015 року №0000322203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 358 940,00 грн. та стягнення штрафних санкцій у розмірі 89 735,00 грн.; №0000332203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 398 822,00 грн. та стягнення штрафних санкцій у розмірі 99 705,50 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з добросовісності ТОВ Енергія ТМ як платника податку, оскільки його господарські операції, по яким сформовано податковий кредит та валові витрати у спірний період, мають реальний характер, у зв'язку з чим, донараховуючи позивачу оспорювані грошові зобов'язання, відповідач діяв неправомірно.

Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, погоджується з такими висновками суду та вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч.ч.1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Згідно п. 2.4 даного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та устатті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V ПК України.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для включення сум за господарськими операціями до податкового кредиту та валових витрат є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

З урахуванням наведених норм права та встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не допущено порушень податкового законодавства під час формування податкових зобов'язань та валових витрат по господарським операціям з придбання послуг та товарів у контрагентів.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у перевіряємий період ТОВ "Енергія ТМ" мало господарські відносини з ТОВ "Екологічні Ресурси України", що підтверджується договором № 810 від 01.07.2014р. (т.1 а.с. 52-54)

Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковими накладними (т.1, а.с. 115, 118-119, 125, 128, 132 ) та податковими накладними (т.1, а.с.112-113, 116-117, 122-123, 126-127, 130). Оплата товару підтверджується виписками по рахунку (т.1, а.с.111).

Окрім цього, у перевіряємий період ТМ "Енергія ТМ" мало господарські відносини з ТОВ "Сервіс Гарант Груп". Так, між ТОВ "Енергія ТМ" (змовник) та ТОВ "Сервіс Гарант Груп" (виконавець) були укладені наступні договори на виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водоведведення і зливної каналізації: № 809 від 01.07.2014 (т.1 а.с. 41-45), № 805 від 01.07.2014р. (т.1 а.с. 46-48), № 808 від 01.07.2014р. (т. 1 а.с.55-57), № 807 від 01.07.2014р. (т.1 а.с. 58-63), № 806 від 01.07.2014р. (т.1 а.с. 64-66).

Фактичне виконання умов договорів підтверджується актами виконаних робіт (т.1, а.с. 135, 138, 141, 144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165,168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 204, 207, 210, 213, 216, 218, 221, 224, 227, 230, 233, 236, 239, 242, 245, 248, 251, 254, 257, 260, 263, 266) та податковими накладними (т.1, а.с.133, 136, 139, 142, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 193, 196, 199, 202, 205, 208, 211, 214, 216а, 219, 222, 225, 228, 231, 234, 237, 240, 243, 246, 249, 252, 255, 258, 261, 264). Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями (т.1, а.с.).

Також у перевіряємий період ТОВ "Енергія ТМ" мало господарські відносини з ТОВ "Буд-Ін-Сервіс". Так, 01.07.2014р. між ТОВ "Енегрія ТМ" (замовник) та ТОВ "Буд-Ін-Сервіс" (виконавець) були укладені довори на виконання робіт: з комплексного обслуговування електричних мереж № 2014/7/204 (т. 1 а.с. 67-72), з технічного обслуговування внутрішньо будинкових електричних мереж № 2014/7/202 від 01.07.2014р., згідно якого ТОВ "Буд-Ін-Сервіс" (виконавець), а ТОВ "Енергія ТМ" (замовник) (т.1 а.с. 73-75), з технічного обслуговування внутрішньо будинковихсистем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації №с 2014/7/201 від 01.07.2014р. (т.1 а.с.76-81).

Також між ТОВ "Енергія ТМ" (замовник) і ТОВ "Буд-Ін-Сервіс" укладено договір на виконання робіт з комплексного обстеження трубопроводів систем водовідведення № 2014/7/203 від 01.07.2014р. (т.1 а.с. 82-84).

Позивачем на підтвердження виконання умов договорів надано наступні первинні документи: платіжні доручення (т. 1 а.с.103-110), податкові накладні (т. 2 а.с. 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43,46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 176, 204, 232, т.3 а.с. 26, 50, 75, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141), акти надання послуг (т.2 а.с.3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 175, 203, 206, 234, т.3 а.с. 28, 52,77, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143).

Колегія суддів вважає, що наведені документи цілком обґрунтовано розцінені судом першої інстанції як об'єктивне належне документальне підтвердження реального характеру вищезазначених господарських операцій зі своїми контрагентами у спірний період, що в свою чергу дає йому беззаперечне право на формування по цім операціям валових витрат та податкового кредиту.

Отже, відповідачем не доведено порушення позивачем пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на час здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача були зареєстровані в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичної особи та виступали правоздатними учасниками господарського обороту.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представник податкового органу посилався на постанову слідчого з ОВС 1-го відділу КУ СУ ФР ГУ Міндоходів в Полтавській області лей тенанта податкової міліції Безмаля Д.І. від 30.01.2015 року, в якій зазначено про розслідування, внесене до ЄДРДР за № 32014170000000064 від 29.09.2014р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України відносно ОСОБА_3 щодо штучного формування податкового кредиту шляхом перереєстрації підприємств на громадян Молдови та Румунії, серед інших, контрагентів позивача - ТОВ Сервіс Гарант Груп , ТОВ Екологічні ресурси України , ТОВ Буд Ін Сервіс як факт безтоварності спірних господарських операцій. Наведені доводи апелянта відхиляються судовою колегією, оскільки зазначене кримінальне провадження порушено не стосовно посадових осіб позивача, та крім цього обвинувальний акт - вирок суду у даній справі, який би встановлював певні факти фіктивності контрагентів позивача або безтоварність вчинених правочинів, відсутній.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про дотримання позивачем у справі необхідних умов для формування податкового кредиту та валових витрат, а також про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань відповідає наявним у справі доказам.

А відтак, оскільки всі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, і цим обставинам дана правильна юридична оцінка, колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в мажах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року по справі № 804/6825/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай