Рішення

від 12.01.2016 по справі 910/27496/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/27496/15 12.01.16 р.

За позовом Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління

житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-

Святошинського району Київської області"

до Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно"

про стягнення 46 242,59 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Серьогіна Д.А. за довіреністю № 6 від 11.01.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" про стягнення 46 242,59 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.11.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2015 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподанням сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 12.01.2016 р.

Представник відповідача у судове засідання 12.01.2016 р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками адресат вибув , адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році , п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році , п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України ).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.01.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.10.2008 р. між Комунальним підприємством "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" (Постачальник) та Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київоблкіно" (Споживач) укладено Договір №15/08 на постачання теплової енергії в 2008 р. - 2009 р. (надалі - Договір-1).

Відповідно до п. 1.1. Договору-1 Постачальник зобов'язувався поставити продукцію у вигляді теплової енергії для опалення приміщення Споживача за адресою м. Боярка, вул. 50 років Жовтня, 15, а Споживач прийняти її і оплатити в термін, зазначений цим Договором.

Згідно п. 3.1. Договору-1 Продукція постачається на об'єкт Споживача за тарифами, передбаченими діючими калькуляціями Постачальника.

В п. 6.1. Договору-1 сторони домовились, що оплата вартості продукції у відповідності з її договірною ціною здійснюється у такому порядку: Споживач протягом 10-ти банківських днів з дня одержання від Постачальника рахунку зобов'язаний перерахувати 100 % вартості продукції.

Як передбачено в п. 7.2. Договору-1 вартість продукції визначена на час підписання Договору, де ціна за одну Гкал теплової енергії становить 559,91 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 9.1. Договору-1 договір набуває чинності з моменту підписання та діє в частині надання послуг до 15.04.2009 р., а в частині оплати послуг - до погашення всієї суми по Договору.

В період дії даного договору між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками без взаємних претензій акти про надання послуг за Договором-1 на загальну суму 18 422,38 грн. (належним чином засвідчені копії актів в матеріалах справи).

09.10.2009 р. між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Споживач) було укладено Договір №08/09-10 про надання послуг з централізованого опалення (надалі - Договір-2).

Відповідно до п. 1.1. Договору-2 Виконавець зобов'язувався надати вчасно та відповідної якості послуги централізованого опалення, а Споживач зобов'язувався вчасно оплачувати отримані послуги за встановленим тарифом у строки і на умовах, передбачених Договором.

В п. 2.1. Договору-2 сторони домовились, що розрахунки за централізоване опалення проводяться на підставі тарифів розроблених Виконавцем.

У відповідності до п. п. 2.2., 2.3. Договору-2 планова ціна однієї Гкал - 464,18 грн. без ПДВ, ПДВ - 92,84 грн., що разом становить 557,02 грн. Плата за планове споживання централізованого опалення проводиться виключно грошовими коштами до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг, в розмірі 100 % вартості зазначеного обсягу.

Згідно п. 7.1. Договору-2 договір набирає чинності з моменту його підписання, поширює свою дію з 15.10.2009 р. по 15.10.2010 р., а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до повного їх здійснення.

В період дії даного договору між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками без взаємних претензій акти про надання послуг за Договором-2 на загальну суму 32 247,89 грн. (належним чином засвідчені копії актів в матеріалах справи).

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Статтею 32 закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитих комунальних послуг належним чином та у встановлені Договорами строки не виконував, у зв'язку з чим допустив заборгованість перед позивачем, загальний розмір якої станом на час розгляду справи становить 25 971,43 грн.

Вказаний розмір заборгованості відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань щодо оплати вартості спожитих комунальних послуг має сплатити 16 517,84 грн. інфляційних втрат та 3 699,32 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 25 971,43 грн. заборгованості, 16 517,84 грн. інфляційних втрат та 3 699,32 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 3; код ЄДРПОУ 02403676) на користь Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області" (08154, Київська область, м. Боярка, вул. П.Сагайдачного, 30; код ЄДРПОУ 34702930) 25 971 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн. 43 коп. заборгованості, 3 699 (три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 32 коп. 3 % річних, 16 517 (шістнадцять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 84 коп. інфляційних втрат та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 16.01.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна