Рішення

від 12.01.2016 по справі 914/3934/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016р. Справа№ 914/3934/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профігруп Україна» , м. Стрий, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіввікнобуд» , с. Надичі, Жовківський район, Львівська область

про стягнення 333 797 грн. 59 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Чопко К.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт

від відповідача: ОСОБА_2 - директор

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Профігруп Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіввікнобуд» про стягнення 333 797 грн. 59 коп. - основного боргу.

Ухвалою суду від 19.11.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 22.12.2015 р.

27.11.2015 р. на адресу суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову від 26.11.2015 р. №116, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТзОВ «Львіввікнобуд» в межах суми 333 581,76 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 12.01.2016 р.

30.12.2015 р. позивач подав суду клопотання від 23.12.2015 р. №122, в якому просить заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 26.11.2015 р. №116 залишити без розгляду.

В судовому засіданні 12.01.2016 р. представник позивача повідомив що відповідач 21.12.2015 р. оплатив позивачу 20 000,00 грн., і станом на 12.01.2016 р. залишок заборгованості складає 313 797,59 грн., просить в цій частині позов задоволити, а в частині 20 000,00 грн. провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору. Також представник позивача просить заяву про вжиття заходів до забезпечення позову не розглядати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним між сторонами договором №000031 від 04.01.2011 р., на виконання умов якого позивач в період 2011-2015 років на підставі видаткових накладних поставив відповідачу товар для виробництва метало-пластикових вікон та дверей на загальну суму 5 081 930,29 грн. Відповідач вартість поставленого товару оплатив не в повному обсязі, в результаті чого в нього станом на 09.11.2015 р. виникла заборгованість в розмірі 333 797,59 грн., яку позивач просив стягнути. Проте в процесі розгляду справи відповідачем оплачено 20 000,00 грн., решта суми боргу в розмірі 313 797,59 грн. залишена неоплаченою.

Відповідач письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав. Представник відповідача, присутній в судовому засіданні 12.01.2016 р. щодо наявності суми боргу в розмірі 313 797,59 грн. не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Профігруп Україна (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Львіввікнобуд (покупцем) 04.01.2011 р. було укладено договір №000031, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає покупцю, а покупець приймає товар та оплачує його вартість згідно рахунків або накладних.

Товаром по договору виступають товари для виробництва метало-пластикових вікон та дверей, асортимент і кількість яких обумовлюються сторонами до моменту поставки і вказуються продавцем в рахунках фактурах та накладних (2.1). Ціна товару є договірною і вказується в накладних або рахунку-фактурі (п. 3.1). Розрахунок за кожну поставлену партію покупець здійснює протягом трьох банківських днів з моменту одержання товару (3.2). Перехід права власності на товар здійснюється в момент його передачі покупцю і засвідчується ним шляхом підписання накладної (п. 4.5). Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і дійсний до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 8.1).

На підтвердження належного виконання умов договору позивач долучив до матеріалів справи підписані повноважними особами та скріплені печатками сторін видаткові накладні, згідно яких позивач в період 2011 р. - 2015 р. поставив відповідачу товар для виробництва метало-пластикових вікон та дверей на загальну суму 5 081 930,29 грн.

Відповідач за отриманий товар розраховувався частинами та згідно долучених позивачем до матеріалів справи платіжних доручень та банківських виписок ним було здійснено оплату за отриманий товар на загальну суму 4 748 132,70 грн.

Оскільки відповідач решти суми боргу не оплачував, позивач надіслав йому претензію від 03.08.2015 р. №79 (отриману відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 27.08.2015 р.), з вимогою терміново погасити наявну заборгованість, яка станом на 03.08.2015 р. складала 329 737,47 грн. Проте вказана претензія залишена відповідачем без відповіді, а заборгованість неоплаченою.

Станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача складала 333 797,59 грн.

Так причиною виникнення спору є те, що відповідач не повністю виконав свої зобов'язання за договором по своєчасній оплаті отриманого товару, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 333 797 грн. 59 коп. - основного боргу.

У відповідності до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобоввЂ�язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач жодних заперечень щодо існування заборгованості, яка станом на дату подання позову до суду складала 333 797 грн. 59 коп., суду не надав, що також не заперечив присутній в судовому засіданні представник відповідача.

Проте, позивач листом від 12.01.2016 р. №3 долучив до матеріалів справи довідку від 12.01.2016 р. №2, якою повідомляє про те, що заборгованість відповідача станом на 12.01.2016 р. становить 313 797,59 грн., та акт звірки згідно договору №000031 від 04.01.2011 р., складений за період з 01.01.2011 р. по 23.12.2015 р., в якому відображено, що 21.12.2015 р. відповідач на користь позивача оплатив 20 000,00 грн. Тобто після подання позову до суду, відповідачем погашено частину основного боргу в сумі 20 000,00 грн. Представник позивача в судовому засіданні підтвердив факт часткового погашення відповідачем основного боргу, який було здійснено після подання позову до суду, таким чином провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 20 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України (відсутній предмет спору).

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем підлягає стягненню в розмірі 313 797,59 грн.

Позивачем за подання позовної заяви до суду у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір було сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №2826 від 09.11.2015 р. в розмірі 5 006,96 грн.

Відтак судовий збір в розмірі 4 706,96 грн.(що складає 1,5% від 313 797,59 грн.) покладається на відповідача.

Решту суми судового збору в розмірі 300,00 грн., сплаченого платіжним дорученням №2826 від 09.11.2015 р., у відповідності до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір може бути повернуто за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Щодо заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову від 26.11.2015 р. №116, то оскільки позивач 30.12.2015 р. подав суду клопотання від 23.12.2015 р. №122 про залишення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову від 26.11.2015 р. №116 без розгляду, у суду відсутні правові підстави для її розгляду.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львіввікнобуд (80371, Львівська область, Жовківський район, с. Надичі, вул. Грушевського, 3-Б, ідентифікаційний код 33957846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профігруп Україна (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Промислова, 7А, ідентифікаційний код 31358098) 313 797 грн. 59 коп. - основного боргу та 4 706 грн. 96 коп. - судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 20 000 грн. 00 коп.

4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.01.2016 року.

Суддя Морозюк А.Я.