Ухвала

від 13.01.2016 по справі 522/24364/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/24364/15ц

Провадження № 6/522/28/16

УХВАЛА

про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

13 січня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі

головуючого судді Тарасова А.В.,

за участю секретаря - Громова А.О.,

розглянувши в залі суду в м. Одесі подання Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області МЮУ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси, звернувся старший державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , зазначаючи, що на примусовому виконанні Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 48604540 з примусового виконання виконавчого листа №523/14406/13-ц від 17.04.2014 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ТОВ Футбольний клуб СКА на користь ОСОБА_3 грошової суми. Боржник ухиляється від виконання рішення суду, у зв'язку з чим, стягувач просить встановити боржнику тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Дослідивши подання державного виконавця та додані до нього документи, суд вважає, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає.

Згідно запиту Міністерства юстиції України ОСОБА_1 є керівником ТОВ Футбольний клуб СКА .

Дійсно, згідно виконавчого листа № 523/14406/13ц від 10.12.2013 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси, з ТОВ Футбольний клуб СКА (ЄДРПОУ 34930155) на користь на користь ОСОБА_3 був стягнений борг в сумі 24 856 (двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість )гривень 44 копійки.

Відповідно до ст.11 Закону України Про виконавче провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Таким чином, суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду виключно у випадку ухилення боржника від виконання рішення суду. Разом з тим, заявником не надано жодного доказу такого ухилення, а також не вбачається обґрунтованості припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню рішення суду та що взагалі є підстави вважати, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, у зв'язку з чим, суд вважає подання необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.

Суд вважає, що надані заявником докази відсутності зареєстрованого на ім'я боржника майна та здійснення дій державним виконавцем щодо примусового виконання рішення суду, не є доказами умисних дій боржника в частині ухилення його від виконання рішення суду.

При відмові в задоволенні подання, суд також виходить з того, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Відповідно до ст. 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16.12.1966 кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Це право не може бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Таким чином, суд вважає, що обмеження особи у праві свободи пересування можливо лише у випадку надання належних та допустимих доказів ухилення боржника від виконання рішення суду.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області МЮУ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя А.В.Тарасов

13.01.2016