Ухвала

від 11.01.2016 по справі 757/40122/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3604/2015 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 про накладення арешту та накладено арешт на банківську скриньку № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, якою користується ОСОБА_7 , а також наявні в ній речі, предмети та документи.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення ймовірних кримінальних правопорушень, так, як вони викладені в клопотанні органу досудового розслідування, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 167, 170, 171 КПК України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на банківську скриньку № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, якою користується ОСОБА_7 та її вміст, оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що наявні в ній речі та предмети можуть мати безпосереднє відношення до вчинення кримінальних правопорушень, тобто відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

В апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_7 , не погоджуючись з прийнятим судом рішенням та вважаючи його незаконним та безпідставним, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2015 року та постановити нову ухвалу.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що слідчий суддя, ухвалюючи оскаржуване рішення, припустився порушень кримінального процесуального закону, з огляду на відсутність правових підстав для накладення арешту на належне їй майно, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні тримає майже рік, однак за цей час їй не пред`явлено підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, що також підтверджується відсутністю будь-яких доказів, які б вказували, на її причетність до зазначених кримінальних правопорушень, а в даному кримінальному провадженні вона перебуває в статусі свідка.

Одночасно, апелянт, просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2015 року. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження вказує на те, що оскаржувана ухвала була винесена без виклику особи, яка її оскаржує, а копію оскаржуваного рішення вона отримала лише 11.12.2015 р. на підставі адвокатського запиту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, вони додатково просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на банківську скриньку, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу суду від 29.10.2015 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляючи ухвалу має зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, слідчим відділом слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000080 від 28.01.2015 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК України.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що в 2012-2014 роках службові особи ДП «Київський бронетанковий завод», ПАТ «НВО «КЗА ім. Г.І.Петровського», ДП «Львівський радіоремонтний завод», КП СПБ «Арсенал», ДП «Завод 410ЦА», ДП ДГЗФ «УКРІНМАШ», ПАТ «ТРЗ «Оріон», ДП «Львівський бронетанковий завод», ДВПТ «Граніт». ПАТ «Мотор Січ», КП «НВК «Іскра», ЗДП «Радіоприлад», ПАТ «Завод «Маяк», ПАТ «Київський завод «Радар», НДІ «Квант-Радіолакація», ДП «Радіовимірювач», ДП «МФ «Артем», ДП «НВК «Прогрес», ДП «Укроборонсервіс», ПАТ «Топаз», ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт», ДП «Завод «Генератор», ДП «НКВГ «Зоря»-«Машпроект», ДАХК «Артем», ДП «НДІКА», ДП «НВК «Фотоприлад», зловживаючи службовим становищем, діючи за пособництва ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .. ОСОБА_12 , які фактично контролюють діяльність ПОГ «Брендоборонмаркет» м. Київ (код ЄДРПОУ 38103785), TOB «ВТС-ПРОМ» м. Київ (код ЄДРПОУ 38922650), головного бухгалтера зазначених підприємств ОСОБА_13 , шляхом проведення оплати мікросхем та іншого комп`ютерного обладнання, яке фактично ПОГ «Брендоборонмаркет» та TOB «ВТС-ПРОМ» не поставлялось, здійснили розкрадання державних коштів на сумупонад 50 млн.грн., що є особливо великим розміром.

Органом досудового розслідування також встановлено, що розкрадання державних коштів здійснювалось з використанням TOB "Спецконсалт", ПП "ТК "Асторія", ІІП "Сіті-М Торг", ПП "Ексида", які входять до складу конвертаційного центру, організованого ОСОБА_14 за участі ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інших, та TOB "Сеолан", ПП "Метдізайн". TOB "МДД-Х", ПП "Буд-Ліс-Сервіс", TOB "Митбуд Люкс", ПП «Укрбізнестрейд», TOB «СП «Агросфера М», TOB «Промтех-Трейд», TOB «Укртехмед», TOB «Промбізнестехнології», TOB «Сентро-М», TOB «Нео-Текс», TOB «ФК «Сінтез», TOB «Дірект Трейд», які входять до складу конвертаційного центру, організованого ОСОБА_18 за участі ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та інших, шляхом відображення у бухгалтерському та податковому обліку цих підприємств поставок вказаних мікросхем та іншого комп`ютерного обладнання, яке фактично до ПОГ «Брендоборонмаркет» та TOB «ВТС-ПРОМ» не поставлялось.

У ході досудового розслідування також встановлено, що вказана злочинна схема продовжує використовуватися на теперішній час, при цьому грошові кошти з рахунків підприємств державного оборонного комплексу перераховуються на рахунки задіяних у схемі суб`єктів господарювання, у тому числі тих, що входять до складу конвертаційних центрів та мають ознаки фіктивності.

Крім того, встановлено, що підприємствами державного оборонного комплексу в виробництві застосовуються мікросхеми та інше комп`ютерне обладнання, яке нібито поставляється ПОГ «Брендоборонмаркет» та TOB «ВТС-ПРОМ», походження та характеристики якого наразі невстановлені.

Відповідно до матеріалів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, надісланих на виконання доручення слідчого за № 2666/9/20-40-07-08-06 від 14.07.2015 року, головний бухгалтер конвертаційного центру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору оренди користується банківською скринькою № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя,10.

Ухвалою слідчого суді Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2015 року надано дозвіл на проведення обшуку в банківській скриньці № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, якою на підставі договору оренди користується ОСОБА_7 , з метою виявлення і фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання і вилучення знаряддя кримінальних правопорушень.

Як зазначає орган досудового розслідування, в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва слідчим запропоновано працівникам відділення ПАТ «Укрсоцбанк» надати доступ до банківській скриньки № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя,10, якою користується ОСОБА_7 , однак на вказану пропозицію слідчого представниками відділення ПАТ «Укрсоцбанк» у наданні доступу до банківської скриньки № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, якою користується ОСОБА_7 відмовлено у зв`язку із відсутністю технічних можливостей (відсутністю ключа).

На думку органу досудового розслідування, предмети та документи, які можуть знаходитись у банківській скриньки № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, якою користується ОСОБА_7 можуть бути використанні як докази стороною обвинувачення для підтвердження події кримінального правопорушення, з`ясування фактичного перебігу досліджуваних подій, встановлення винних осіб, доведення винуватості осіб та інших обставин, визначених ст. 91 КПК України.

29.10.2015 р. прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт банківської скриньки № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, якою користується ОСОБА_7 , посилаючись на те, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати що у вказаній банківській скриньці, якою користується ОСОБА_7 можуть знаходитись грошові кошти, документи, речі одержанні внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, а тому з метою забезпечення їх схоронності до відкриття зазначеної банківської скриньки та враховуючи те, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження призведе до втрати вище значеного майна, а також для належного збереження речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту.

29.10.2015 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора про арешт майна було задоволено та накладено арешт на банківську скриньку № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, якою користується ОСОБА_7 .

Разом з тим, дослідивши обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до помилкового висновку про необхідність в накладенні арешту на банківську скриньку № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, якою користується ОСОБА_7 , а також наявні в ній речі, предмети та документи, з огляду на те, що вказані наявні в ній речі та предмети можуть мати безпосереднє відношення до вчинення кримінальних правопорушень та відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме та рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки не дивлячись на те, що кримінальне провадження № 42015000000000080 зареєстроване ще 28.01.2015 року, повідомлення про підозру будь-кому , в тому числі й ОСОБА_7 не вручалося, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно у вказаному кримінальному провадженні № 42015000000000080 остання в статусі підозрюваної, обвинуваченої не перебувала, а навпаки, як вбачається з матеріалів долучених до клопотання слідчого про накладення арешту, була допитана в якості свідка в даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_7 , як свідка.

Окрім цього, посилання слідчого судді на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України також не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п.п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.

Як встановлено колегією суддів, надані матеріали клопотання не містять процесуальних документів, що підтверджують належність ОСОБА_7 до категорії осіб, вказаних в ст. 170 КПК України в якості власників майна, в тому числі і документів, на які може бути накладено арешт.

Більше того, слідчий суддя у своїй ухвалі зазначив, що ОСОБА_7 є головним бухгалтером конвертаційного центру та приймає участь в описаній вище злочинній схемі. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається що кримінальне провадження № 42015000000000080 від 28 січня 2015 року проводиться за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК України та жодного повідомлення про підозру жодній особі не вручено. Зазначене трактування слідчим суддею участі певної особи у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає припущенням, яке жодним чином не підтверджено матеріалами клопотання слідчого, а тому не може стосуватись ОСОБА_7 .

В ході апеляційного розгляду, колегією суддів було встановлено, що у витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування від 05.02.2015 р., який був долучений прокурором до клопотання та міститься в матеріалах судового провадження і був предметом дослідження в суді першої інстанції (а.с. 6), прізвище ОСОБА_7 взагалі відсутнє, хоча в наданому суду апеляційної інстанції витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 205 КК України, прізвище ОСОБА_7 вже внесено.

Вказані обставини вплинули і на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні слідчого, яке саме майно, тобто речі, предмети та документи знаходяться в банківській скриньці № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк», якою користується ОСОБА_7 , що як вважає колегія суддів прямо суперечить вимогам ст.ст. 171, 173 КПК України.

Так, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, що належить арештувати. Така ж вимога не тільки щодо клопотання слідчого, а й щодо ухвали слідчого судді та визначена в п. 1 ч. 5 статті 173 цього Кодексу, яким чітко передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій з поміж іншого зазначає перелік майна, яке підлягає арешту. Слідчий суддя лише обмежився посиланням на арешт наявних в банківській скринці речей, предметів та документів, що є не допустимим.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про скасування ухвали слідчого судді, звертає увагу, на те, що в клопотанні слідчого, а також в оскаржуваній ухвалі, немає жодних даних про вміст банківської скриньки № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк», доказів наявності підстав вважати, що речі, предмети та документи, які знаходяться в середині вказаної скриньки відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, висновки слідчого судді не відповідають вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи і тим самим є передчасними.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке саме майно знаходиться в банківській скриньці № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк», якою користується ОСОБА_7 та яке відношення це майно має до розслідуваного злочину, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 117, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2015 р.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 про накладення арешту та якою накладено арешт на банківську скриньку № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, якою користується ОСОБА_7 , а також наявні в ній речі, предмети та документи скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 про накладення арешту банківську скриньку № НОМЕР_1 у відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, 10, якою користується ОСОБА_7 та її вміст відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4