Рішення

від 18.01.2016 по справі 903/1211/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 січня 2016 р. Справа № 903/1211/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська франчайзингова компанія»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахідпостач»

про стягнення 41000грн.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- директор

від відповідача : н/з

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач- ТОВ «Українська франчайзингова компанія» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ «Укрзахідпостач» заборгованості згідно договору комерційної концесії №3-14УФК від 01.07.2014р. в сумі 43576грн. 12коп. , з них 32500грн. - основного боргу, 394грн. 91коп. - 3% річних, 7870грн. 81коп. - пені, 2810грн. 40коп. - інфляційних нарахувань.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що згідно укладеного договору комерційної концесії №3-14УФК від 01.07.2014р., позивач (правоволоділець) надає відповідачу (користувачу) за визначену цим договором винагороду (роялті), визначену у додатку № 1 до цього договору, право користування комплексом належних Правоволодільцю прав інтелектуальної власності, комерційної інформації, з метою використання, застосування, впровадження у торгівельній діяльності, транспортування, надання пропозицій до продажу та іншого введення в господарський обіг Користувача Товарів, надання послуг і виконання робіт з використанням торговельної марки АВС МАРКЕТ .

Згідно п.1. додатку №1 до Договору комерційної концесії №3-14УФК користувач не здійснив реалізацію товарів та не виконував умови договору щодо реалізації товарів від ТОВ Торговий дім Аванта , а тому йому нараховано роялті за період з 01.01.2015р. по 31.10.2015р. в сумі 32500,00 грн. Крім того, за період прострочення по кожному платежу відповідачу нараховано 394грн. 91коп. - 3% річних, 7870грн. 81коп. - пені та 2810грн. 40коп. - інфляційних нарахувань.

13.01.2016р. на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він зазначає, що відповідач не здійснив погашення заборгованості під час розгляду справи в суді. Окрім того, у відповідача виникли додаткові зобов'язання щодо оплати роялті за листопад та грудень 2015 року, що в сумі становить 6800грн.

Додатково відповідачу 05.01.2016р. надіслано повідомлення про розірвання з 15.01.2016р. договору 3-1 УФК комерційної концесії (франчайзинг).

За 15 к.д. січня місяця 2016 року Відповідачу пропорційно нараховано роялті в сумі 1700,00 грн.

На день розгляду спору основна заборгованість становить 41000 грн.

В судовому засіданні позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу за період з 01.01.15р. по 15.01.16р., а саме 41000грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача про зменшення позовних вимог подана до прийняття рішення, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та прийнята судом.

Відповідач двічі в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подав.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.11.2015р. та про відкладення розгляду справи від 01.12.2016р., що направлялися відповідачу, повернулися на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про вчинення процесуальних дій.

Згідно п.3.9.2. даної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

01.07.2014 року між ТОВ «Українська франчайзингова компанія» як правоволодільцем та ТОВ «Укрзахідпостач» як користувачем було укладено договір комерційної концесії, за умовами якого Правоволоділець надає Користувачу за визначену цим Договором винагороду (роялті), визначену у Додатку № 1 до цього Договору, право користування комплексом належних Правоволодільцю прав інтелектуальної власності, комерційної інформації, з метою використання, застосування, впровадження у торгівельній діяльності, транспортування, надання пропозицій до продажу та іншого введення в господарський обіг Користувача Товарів, надання послуг і виконання робіт з використанням торговельної марки АВС МАРКЕТ .

Згідно п.1. додатку №1 до Договору комерційної концесії №3-14УФК, якщо відповідач (користувач) не здійснює реалізацію товарів від ТОВ Торговий дім Аванта , то він сплачує роялті в сумі 3400грн.

Відповідач (користувач) не виконував умови договору щодо реалізації товарів від ТОВ Торговий дім Аванта , а тому йому було нараховано роялті за період з 01.01.2015р. по 31.10.2015р. в сумі 34000грн.

Позивачем 17.09.15р. та 15.10.15р. на адресу відповідача надіслано претензії про сплату роялті, однак відповідачем вимога виконана не була.

15.10.2015р. року відповідач надав гарантійний лист про те, що здійснить оплату роялті в сумі 30600грн. до 31.12.2015р. Поряд з тим 19.10.2015р. оплатив лише 1500грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по роялті в розмірі 41000грн. за період з 01.01.2015р. по 15.01.2016р.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 371 ГК України з урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної концесії, користувач зобов'язаний сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.

Відповідно до статті 1115 Цивільного кодексу України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару (або) надання послуг.

Згідно із ст. 1116 Цивільного кодексу України предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

За змістом ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки в порушення вимог Закону та умов договору відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті роялті за період з 01.01.2015р. по 15.01.2016р. на суму 41000грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається при задоволенні позову на відповідача

Керуючись ст.ст. 193, 371 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 599, 1115, 1116 Цивільного кодексу України, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахідпостач» (43000, Волинська обл., м. Луцьк, проспект. Волі, 43/35, код ЄДРПОУ 35594128) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська франчайзингова компанія» (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код ЄДРПОУ 38474322) 41000грн. основного боргу, а також 1 218грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено 21.01.2016р.

Суддя О. Г. Сур'як