Справа №295/680/16-к
1-кс/295/252/16
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2016 року м. Житомир Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 за участю:
секретаря ОСОБА_2
за участю слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3
скаржника ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі скаргу на рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотання про повернення транспортного засобу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2015 р. за № 12015060020005123 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.290 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Беручи до уваги, що виготовлення мотивованого рішення суду потребує значного часу, суд оголошує його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.ст. 98-100, 169, 303-307, 309 КПК України, суд, -
У х в а л и в :
Скаргу задовольнити.
Зобов"язати слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 повернути транспортний засіб "Volkswagen"- "Golf" державний номерний знак " НОМЕР_1 " його володільцю ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до суду скаргу на рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотання про повернення транспортного засобу, при цьому зазначив, що під час огляду траспортного засобу "Volkswagen"- "Golf" державний номерний знак " НОМЕР_1 " останній було вилучено для підтвердження або спростування даних про підробку номерних знаків на агрегатах вказаного автомобіля. В подальшому транспортний засіб визнано речовим доказом, проведено експертизу, однак в порушення ст. 100 КПК України володільцю автомобіль не повернуто, останній зберігається вкрай неналежних умовах. Скаржник та його захисник в судовому засіданні скаргу підтримали просили задовольнити. Слідча в судовому засіданні заперечувала, щодо задоволення скарги, зазначила, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом по справі. Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження № 12015060020005123 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2015 р. слідчий суддя приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб , у володінні який перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Таким чином , застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом, законодавець не вказує. Згідно частини 2 цієї ж процесуальної норми, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо… Випадки припинення тимчасового вилучення майна передбачені в ст.169 КПК України, де вказано, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою ст.171, частиною шостою ст.173 цього Кодексу. При цьому, в частині 5 ст.171 КПК України вказано, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. В даному спірному випадку, зазначене в частині 5 ст.171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна належного ТОВ «Торговий Дім «Львівська тютюнова фабрика ЛТД» подано не було, при цьому слідчий не повернув тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено. Таким чином, визнання речовими доказами можливо лише вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, арештованого майна відповідно до правил ст.98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за минуванням стадії накладення на нього арешту відповідно до правил частини 5 ст.171 КПК України, діючим КПК України не передбачено. Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами Глави 16 КПК України і частини 7 ст.236 КПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази, аналізуючи правові позиції учасників процесу, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки слідчий, визнаючи тимчасово вилучене майно ТОВ «Індол Транс Сервіс`речовим доказом в кримінальному провадженні, яке розслідується відносно іншої особи, фактично вийшов за межі можливих варіантів щодо процесуальної долі такого майна, визначених частиною 1 ст.167 КПК України (арешт або повернення).
Вилучене майно має статус тимчасово вилученого майна, оскільки не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, у відповідності до частини 7 ст.236 КПК України.
Оскільки слідчий чи прокурор не звернулись до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна в порядку частини 5 ст.171 КПК України, просила повернути їй тимчасово вилучене майно.
В судовому засіданні представник ТОВ «Інпол Транс Сервіс`скаргу підтримав, посилаючись на обставини, викладені в скарзі та на порушення прав директора ТОВ «Інпол Транс Сервіс»- ОСОБА_1 як володільця тимчасово вилучених речей і документів.
Слідчий і прокурор проти скарги заперечували посилаючись на те, що майно ТОВ «Індол Транс Сервіс», яке просить повернути заявник, не має статусу тимчасово вилученого майна, оскільки в ухвалі Святошинського районного суду м.Києва від 05.12.2012р. зазначено про надання дозволу на відшукання й інших предметів і документів, які мають значення для встановлення істини по справі, а постановою від 21.12.2012р. слідчого СВ ДПІ у Святошинському районі м.Києва ОСОБА_6 усе майно, вилучене в офісних приміщеннях ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно»(код ЄДРПОУ 24076605), розташованих по АДРЕСА_1 та оглянуте згідно протоколу огляду від 21.12.2012р., прилучено до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110080000001 від 21.11.2012р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст.212 КК України як речові докази, у зв*язку з чим не може бути повернуто в порядку ст.169 КПК України, а тому просили в задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши пояснення представника ТОВ «Інпол Транс Сервіс», слідчого СВ ДПІ у Святошинському районі м.Києва ОСОБА_6 , старшого прокурора прокуратури Святошинського району м.Києва ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В частині 7 ст.236 КПК України, крім іншого, вказано про те, що вилучені під час обшуку слідчим, прокурором речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 05.12.2012р. слідчому СВ ДПІ у Святошинському районі м.Києва ОСОБА_6 надано дозвіл на проведення обшуку в офісному та складських приміщеннях ТОВ «Вісмас-техно», (код ЄДРПОУ 24076605), розташованих по АДРЕСА_1, в межах забезпечення кримінального провадження №32012110080000001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2012р., шляхом відшукання первинних фінансово-господарських документів, що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Вісмас-Техно`і ТОВ «ТВК Град`та мають значення для встановлення істини в кримінальному провадженні (а.с. 5 -копія ухвали суду).
Тобто, надаючи дозвіл на обшук, судом вирішувалось питання щодо відшукання речей та документів саме ТОВ «Вісмас-Техно`і ТОВ «ТВК Град», хоча в резолютивній частині ухвали від 05.12.2012р. не зазначено конкретного переліку речей та документів, щодо яких надано дозвіл судом на їх відшукання.
На підставі ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 05.12.2012р., 13.12.2012р. слідчим СВ ДПІ у Святошинському районі м.Києва ОСОБА_6 було проведено обшук офісних та складських приміщень ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно», під час якого було вилучено майно ТОВ «Індол Транс Сервіс»(а.с. 12-18 -копія протоколу обшуку з додатками), яке було оглянуто згідно протоколу огляду від 21.12.2012р. (а.с. 19-20 -копія протоколу).
Враховуючи те, що в ухвалі Святошинського районного суду м.Києва від 05.12.2012р. не було надано прямого дозволу на відшукання будь-яких речей і документів ТОВ «Індол Транс Сервіс», у відповідності до частини 7 ст.236 КПК України, вилучені речі та документи ТОВ «Індол Транс Сервіс`мають статус тимчасово вилученого майна.
Частина 1 ст.167 КПК України дає визначення підставам тимчасового вилучення майна, які зазначаються як фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе відносно підозрюваного і лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом, законодавець не вказує.
Згідно частини 2 цієї ж процесуальної норми, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо…
Випадки припинення тимчасового вилучення майна передбачені в ст.169 КПК України, де вказано, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п*ятою ст.171, частиною шостою ст.173 цього Кодексу.
При цьому, в частині 5 ст.171 КПК України вказано, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
В даному спірному випадку, зазначене в частині 5 ст.171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано не було, при цьому слідчий не повернув тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.
Аналізуючи правовий зміст частини 7 ст.236 і частини 1 ст.98 КПК України та науково практичного коментарю до неї, частини 2 ст.168 КПК України, де вказано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку або огляду, можливо зробити висновок про те, що речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають одних з двох процесуальних статусів: 1) речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку і 2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до частини 1 ст.167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.
Таким чином, визнання речовими доказами можливо лише вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, арештованого майна відповідно до правил ст.98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за минуванням стадії накладення на нього арешту відповідно до правил частини 5 ст.171 КПК України, діючим КПК України не передбачено.
Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами Глави 16 КПК України і частини 7 ст.236 КПК України.
В протилежному випадку втрачається сенс у вирішенні питання щодо припинення тимчасового вилучення майна згідно ст.169 КПК України, оскільки в такому процесуальному статусі воно перебуває лише до винесення постанови слідчим, прокурором про визнання його речовим доказом.
Оцінюючи зібрані по справі докази, аналізуючи правові позиції учасників процесу, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки слідчий, визнаючи тимчасово вилучене майно ТОВ «Індол Транс Сервіс`речовим доказом в кримінальному провадженні, яке розслідується відносно іншої особи, фактично вийшов за межі можливих варіантів щодо процесуальної долі такого майна, визначених частиною 1 ст.167 КПК України (арешт або повернення).
Крім цього, згідно частини 1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною 1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вказує заявник, ТОВ «Індол Транс Сервіс`стало відомо про вилучення майна ТОВ «Індол Транс Сервіс`лише 09.01.2013р. після отримання відповідного листа-повідомлення від ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно`від 08.01.2013р., доказів в спростування таких обставин справи суду не надано, а тому суд вважає за необхідне поновити заявнику встановлений законом строк оскарження на підставі частини 2 ст.304 КПК України, визнавши причини його пропущення поважними.
Приймаючи до уваги наведене,
Керуючись ст.ст. 98-100, 169, 303-307, 309 КПК України, суд, -
У х в а л и в :
Директору ТОВ «Інпол Транс Сервіс»- ОСОБА_1 поновити десятиденний строк подання скарги.
Скаргу задовольнити.
Зобов*язати слідчого СВ ДПІ у Святошинському районі м.Києва ОСОБА_6 повернути ТОВ «Інпол Транс Сервіс`тимчасово вилучене згідно протоколу обшуку від 13.12.2012р. і оглянуте згідно протоколу огляду від 21.12.2012р. майно ТОВ «Інпол Транс Сервіс», яке знаходилось в офісному та складських приміщеннях ТОВ «Вісмас-техно», (код ЄДРПОУ 24076605), розташованих по АДРЕСА_1, а саме:
1.Протоколи, Статут, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку Форми-4 ОПП, довідку з Єдиного держреєстру підприємств (Статистика), наказ про облікову політику підприємства, свідоцтво про реєстрацію в Пенсійному фонді, свідоцтво про реєстрацію у фонді соцстраху від нещасних випадків, свідоцтво про реєстрацію в центрі зайнятості, свідоцтво про реєстрацію у фонді соцстраху з ТВП;
2.Звітність до фондів соцстраху: звіт до Пенсійного фонду за період з 2009р. по 2012р., звіт до фонду соцстраху від нещасних випадків за період з 2009р. по 2012р., звіт до центру зайнятості за період 2009р. по 2012р., звіт до фонду соцстраху з ТВП за період з 2009р. по 2012р.;
3.Податкову звітність: 1 ДФ за період 2009р. по 2012р., розрахунок комунального податку за період з 2009р. по 2010р., декларації з ПДВ за період з 2009р по 2011р., декларації з податку на прибуток товариства за період 2009р. по 2012р., декларації ПДФО за 2011р.;
4.Статистичну звітність: фінансовий звіт малого підприємства за період з 2009р. по 2012р., 1-опт за період 2009р. по 2012р., 2-інв за період з 2009р. по 2012р., 1-підприємництво за період 2009р. по 2012р., 2-інф за період 2009р. по 2012р., річні звіти за період 2009р. по 2012р.;
5.Первинні документи: вхідні, вихідні листи за період 2009р. по 2012р., накази по підприємству за період 2009р. по 2012р.;
6.Печатку ТОВ «Інпол Транс Сервіс».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя:
Суд | Богунський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2016 |
Оприлюднено | 10.03.2023 |
Номер документу | 55134124 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Богунський районний суд м. Житомира
Чішман Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні