Ухвала

від 22.01.2016 по справі 295/17702/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/17702/15-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.309 КПК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участі:

прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 24 грудня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 24 грудня 2015 року, відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФГ ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_8 про накладення арешту на ? частки квартири, що на праві власності належить ОСОБА_9 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що при дослідженні клопотання про накладення арешту на майно по кримінальному провадженні №32014060000000076, та доданих додатків до нього встановлено, що відсутні докази про внесення до Єдиного Реєстру досудових розслідувань відомостей щодо ОСОБА_9 , тому дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на ? частку квартири, що на праві власності належить ОСОБА_9 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Вважає, що вказана ухвала є незаконною та винесена в супереч діючого чинного кримінального процесуального законодавства України.

Зазначає, що в ухвалі вказано, що вона не підлягає оскарженню, чим порушено п.9 ч.1 ст.309 КПК України, яким передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскарженні в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майно або відмову у ньому.

Підставою для відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно - є відсутність доказів про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо ОСОБА_9 . Однак, судом не враховано положення ч.2 ст.170 КПК України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 10.11.2015 p. N 772-VIII, відповідно якої, арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

У ході досудового розслідування встановлено, що 29.08.2009 гр. ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано шлюб з гр. ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно інформаційних даних, отриманих у січні 2015 року в рамках досудового розслідування з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що вона на праві власності у розмірі частки ? належить кожному: ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .

Однак, згідно інформаційних даних, отриманих уже в листопаді 2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що 04.03.2015, тобто після того, як ОСОБА_10 стало відомо про обставини кримінального провадження, право власності на ? частки зазначеної квартири ОСОБА_10 , останнім, у відповідності до договору дарування від 01.03.2015 зареєстровано за ОСОБА_9 - його дружиною.

Дане свідчить, що відчуження ОСОБА_10 своєї ? частки нерухомого майна здійснено з метою уникнення конфіскації цього майна, так, як санкцією ч.3 ст.212 КК України, передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна.

Таким, чином посилання слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира, про відсутність доказів про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо ОСОБА_9 - є незаконним, оскільки, остання органом досудового розслідування позиціонується як третя особа, майно якої може бути арештовано, зокрема особа, яка отримала чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знала чи повинна була знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 10.11.2015 p. N 772-VIII, відповідно якої, арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

З матеріалів провадження вбачається, що договір дарування №554 укладений 04.03.2015 року, згідно якого право власності на ? частки квартири АДРЕСА_3 зареєстроване за ОСОБА_9 . Про підозру ОСОБА_10 було повідомлено 02.12.2015 року. Отже на день вчинення правочину з дарування ОСОБА_10 не мав статусу «підозрюваного», а тому не можливо накласти арешт на майно третьої особи, а саме ОСОБА_9 .

Крім того зазначений договір дарування на час розгляду в суді першої інстанції клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_9 не визнано судом недійсним, тобто остання не позбавлена права власності на дане житло.

Доводи прокурора про те, що після того, як ОСОБА_10 стало відомо про обставини кримінального провадження, право власності на ? частки зазначеної квартири ОСОБА_10 , останнім, у відповідності до договору дарування від 01.03.2015 зареєстровано за ОСОБА_9 - його дружиною є припущенням.

Переконливих доводів про наявність підстав накласти арешт на майно слідчий в клопотанні не наводить. Натомість його клопотання ґрунтується лише на припущеннях, згідно яких укладення договору дарування між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 : «… дає органу досудового розслідування підстави вважати, що відчуження ОСОБА_10 даної частки нерухомого майна здійснено з метою уникнення конфіскації цього майна, враховуючи те, що санкція ч.3 ст.212 КК України, передбачає покарання у виді штрафу від 15000 до 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна ….».

Враховуючи, що ні слідчим, ні прокурором не наведено конкретних доказів, які б свідчили про те, що право власності на ? частки зазначеної квартири було за реєстровано за ОСОБА_9 було зареєстровано з метою уникнення її конфіскації, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтована, підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись статтями 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 24 грудня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: