Ухвала

від 19.01.2016 по справі 761/27111/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3365/2015 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Капітал Консалтинг» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ 4 ВМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене із прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «Капітал Консалтинг», заборонивши вказаному товариству або будь-яким іншим особам розпоряджатися цією квартирою.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, з метою забезпечення схоронності даного майна, а також встановивши, що вказане у клопотанні слідчого майно відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є предметом кримінального правопорушення, оскільки саме відносно вказаного майна були вчинені шахрайські дії, які розслідуються в даному кримінальному провадженні, прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказану квартиру.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції директор ТОВ «Капітал Консалтинг» ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує права та інтереси законного власника, просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2015 р. скасувати.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт посилається на положення ст. 173 КПК України та зазначає, що слідчий суддя, на його думку, невірно визначив правову підставу для арешту майна, оскільки останній необґрунтовано, без посилання на будь-які докази, прийшов до висновку про відповідність вказаної квартири критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України.

Також, апелянт вказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України, з огляду на те, що матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази причетності ТОВ «Капітал Консалтинг» до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про оголошення підозри будь-якій особі, в результаті чого, слідчий суддя, всупереч вимогам ст. 132 КПК України, застосував такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, без обґрунтованої на те потреби, яка б виправдовувала такий ступінь втручання у права та законні інтереси ТОВ «Капітал Консалтинг».

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що ТОВ «Капітал Консалтинг» є законним набувачем права власності на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі продажу квартири, та не має жодного відношення до набуття певними особами права власності на неї шахрайським шляхом.

В судове засідання представник ТОВ «Капітал Консалтинг» чотири рази не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги кожного разу був повідомлений належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність, про що також не заперечував і прокурор.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 18.09.2015 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим відділом 4-го ВМ (з обслуговування центральної частини міста) Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100010600 від 09.09.2015 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що 18.04.1996 р. на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.04.1996 року № 9690, виданого органом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району м. Києва, засвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної часткової власності ОСОБА_9 та членам її сім`ї ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в рівних долях.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що 28.10.2003 року на підставі свідоцтва про право па спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Восьмої Київської нотаріальної контори ОСОБА_13 .10. спадкоємицею гр-ки ОСОБА_10 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_9 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з однієї четвертої частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 137, 6 кв.м., що належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району м. Києва 18.04.1996 р. та зареєстрованої в Київському міському бюро технічної інвентаризації 23.04.1996 р., за № 2908.

З метою захисту своїх прав на квартиру, ОСОБА_9 звернулась до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві з повідомленням про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, оскільки вона ніколи не відчужувала належну їй квартиру на користь будь-яких інших осіб та не укладала жодних угод щодо купівлі-продажу вказаного житлового приміщення.

У ході проведення досудового розслідування також встановлено, що 25.07.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 посвідчено договір купівлі-продажу про передачу ОСОБА_9 квартири у власність ОСОБА_15 .

Згідно з інформацією наданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 , встановлено, що останньою договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 між ОСОБА_9 та ОСОБА_15 не посвідчувався.

Під час допиту ОСОБА_9 в якості потерпілої, органом досудового розслідування встановлено, що остання ніколи жодних угод щодо купівлі-продажу вказаного житлового приміщення не укладала та не відчужувала належну їй квартиру на користь будь-яких інших осіб.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна від 11.09.2015 р. № 43666183 встановлено, що з 10.06.2015 квартира АДРЕСА_2 , на праві повної приватної власності належить ТОВ «Капітал Кансалтинг» (ЄДРПОУ 39580779, м. Київ, вул. Щорса,32-Г, кім. 87).

Як вважає орган досудового розслідування, оскільки квартира АДРЕСА_2 стала предметом кримінального правопорушення, задля припинення правопорушення і для запобігання подальшому порушенню прав потерпілої ОСОБА_9 , необхідним є накладення арешту на зазначене майно, з огляду на те, що незастосування таких заходів може в подальшому призвести до перешкоджання кримінальному провадженню.

17.09.2015 р. слідчий СВ 4-го ВМ (з обслуговування центральної частини міста) Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва ОСОБА_5 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ТОВ «Капітал Консалтинг» (ЄДРПОУ 39580779) та заборонити TOB «Капітал Консалтинг» та будь-яким іншим особам розпоряджатися та користуватися цією квартирою, посилаючись на те, що вказана квартира є предметом кримінального правопорушення, а тому що незастосування таких заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому призвести до перешкоджання кримінальному провадженню.

18.09.2015 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «Капітал Консалтинг», заборонивши вказаному товариству або будь-яким іншим особам розпоряджатися цією квартирою

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту майна перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали кримінального провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про арешт квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ТОВ «Капітал Консалтинг»,є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а саме те, що зазначена у клопотанні квартира, відповідає критеріям, встановленим п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що квартира АДРЕСА_2 , є предметом кримінального правопорушення, та з метою припинення правопорушення і для запобігання подальшому порушенню прав потерпілої ОСОБА_9 , а також для забезпечення схоронності даного майна та настання інших негативних наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього правових підстав.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, доводи апелянта, що слідчий суддя невірно визначив правову підставу для арешту майна, з огляду на відсутність будь-яких доказів причетності ТОВ «Капітал Консалтинг» до вчинення вказаного кримінального правопорушення, є безпідставними.

Посилання апелянта на ті обставини, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, не перевірив те, що ТОВ «Капітал Консалтинг» є законним набувачем права власності на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі продажу квартири, та не має жодного відношення до набуття певними особами права власності на неї шахрайським шляхом, також не може прийматися до уваги, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про арешт майна порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі директора ТОВ «Капітал Консалтинг» обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Капітал Консалтинг» ОСОБА_7 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 117, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити директору ТОВ «Капітал Консалтинг» ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2015 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2015 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ 4 ВМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене із прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та якою накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «Капітал Консалтинг», заборонивши вказаному товариству або будь-яким іншим особам розпоряджатися цією квартирою залишити без змін, а апеляційну скаргудиректора ТОВ «Капітал Консалтинг» ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4