Постанова

від 28.03.2007 по справі 5/38-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/38-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

28 березня 2007 р.                                                             Справа  № 5/38-А

За позовом:        ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” м.Ужгород-Оноківці

До відповідача:  ДПІ у м.Ужгороді м.Ужгород

Про  визнання нечинним податкові повідомлення-рішення від 13.12.2006р. №0009891640/0 та №0009881640/0

                                    Суддя                О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача:       представник не з'явився

відповідача:  Товтин М.В. –представник

Розглянувши матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства ЕК „Закарпаттяобленерго” м.Ужгород-Оноківці до ДПІ у м.Ужгороді м.Ужгород про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 13.12.2006р. №0009891640/0 та №0009881640/0,

                                             ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 13.12.2006р. №0009891640/0 та №0009881640/0, прийняті ДПІ у м.Ужгороді на підставі акту перевірки від 05.12.2006р. №2367/15-0.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2006р. №0009891640/0 до позивача застосовано штраф у сумі 326249,64 грн. за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3262491,43 грн.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2006р. №0009881640/0 до позивача застосовано штраф у сумі 127715,69 грн. за затримку на 56 календарних днів граничного строку сплати суми узгодженого податкового зобов”язання по ПДВ в розмірі 638578,49 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що суми узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ ним сплачувались вчасно та у повному обсязі.

За твердженням позивача висновок податкового органу щодо прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань виник на підставі того, що чергові поточні платежі ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” податковим органом неправомірно зараховувались у погашення не поточної, а попередньої заборгованості.

Однак, на пропозицію суду надати докази оплати поточних задекларованих сум податкових зобов'язань позивач не відповів та не надав документів на підтвердження викладених ним у позовній заяві обставин.

Відсутність платіжних документів позивача перешкодило суду встановити достовірність тверджень про своєчасну оплату поточних узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на підставність та обґрунтованість прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Крім того, заперечуючи проти позовних вимог позивача, відповідач посилається на п.7.7. ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, як на правову підставу, змінювати призначення платежу, які вказуються платником податків у платіжних документах про сплату податкових зобов'язань, для першочергового погашення податкового боргу.

Повний текст Постанови складено 11.04.2007р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд відмовляє у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення від 13.12.2006р. №0009891640/0 та №0009881640/0, прийняті ДПІ у м.Ужгороді на підставі акту перевірки від 05.12.2006р. №2367/15-0.

Із даного акту перевірки вбачається, що у охопленому перевіркою періоді позивач задекларував до сплати податок на додану вартість, згідно декларацій №28797 від 22.05.2006р., №43217 від 20.07.2006р., №53823 від 19.08.2006р. та №63938 від 20.09.2006р., які, згідно з розрахунком штрафних санкцій, що є додатком до акту перевірки, погасив із простроченням граничних строків сплати.

Окрім того, згідно із податковим повідомленням-рішенням №0000472341/0 від 31.01.2006р. (залишеним в силі Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2006р. у справі №7/38) позивачу донараховано суму 1048660,93 грн., яку він повинен був сплатити у строки, встановлені п.п.5.3.2. ст..5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, однак не зробив цього, внаслідок чого також допустив прострочення, як вбачається із акту перевірки.  

Позивач стверджує, що вказані вище узгоджені податкові зобов'язання ним були погашені вчасно і у повному обсязі, однак платіжних документів на підтвердження своїх тверджень не подав.

Згідно із п.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Невиконання цього припису робить твердження сторони недостовірним.

Розрахунки штрафних санкцій, що складені відповідачем у формі додатків до акту перевірки від 05.12.2006р. №2367/15-0 містять дані про документи, на підставі яких було узгоджено податкові зобов'язання позивача, граничні строки сплати цих зобов'язань та дати фактичного погашення позивачем податкового боргу. Розрахункові дані податкового органу складені на підставі даних картки особового рахунку платника, і являють собою камеральну перевірку, висновки якої можуть бути закладені в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень, однак можуть бути спростовані виключно внаслідок представлення позивачем розрахункових документів на підтвердження призначення платежів, порядку та підстав списання коштів з його рахунків у банківській установі (ст..8 та п.3 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування).

Отже, зважаючи на викладене вище та на те, що позивач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження заявленого ним факту про своєчасне та повне погашення зобов'язань по ПДВ, що виникли у охопленому перевіркою періоді, у суду немає правових підстав для задоволення його позовних вимог.

                        Тому, керуючись та ст.ст.158-163, 167 КАС України,  

                              СУД ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складення в повному обсязі відповідно до ст.ст. 254, 186, 160 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.  

Суддя                                                                   О.С.Йосипчук