Ухвала

від 16.12.2015 по справі 814/1710/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1710/13-а

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Миколаївський суднобудівний завод Океан на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до публічного акціонерного товариства Миколаївський суднобудівний завод Океан про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю та земельного податку з юридичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Миколаївський суднобудівний завод Океан подало апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби у повному обсязі.

Постановою від 19 червня 2013 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про стягнення з публічного акціонерного товариства Миколаївський суднобудівний завод Океан податкового боргу з орендної плати за землю та земельного податку з юридичних осіб в сумі 324 463,81 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки в оскарженій постанові, в порушення п.п.1, 8 ч.6 ст.183-2 КАС України, не вказано час її складання та строк набрання постановою законної сили.

Також, апелянт не погоджується з сумою заборгованості по сплаті орендної плати, посилаючись на те, що 19.06.2013 року ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан направило до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби уточнюючу податкову декларацію по оплаті орендної плати за земельні ділянки за 2013 рік, якою зменшено суму щомісячної орендної плати з 121454,38 грн. до 101024,92 грн. Підприємством неодноразово на адресу податкового органу надсилались листи з клопотанням щодо перерахування надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в рахунок погашення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції з об'єктивних причин не повно з'ясував обставини справи, що спричинило порушення прав ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан .

Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан 01.03.2001р. зареєстровано як юридичну особу державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради та з 29.01.1995р. підприємство знаходиться на обліку в ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва.

Суд першої інстанції встановив, що ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан до податкової інспекції подало податкові декларації з плати за землю та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 та 2013 рік (№9005391898 від 15.02.2012р., №9005391049 від 15.02.2012р., №9002216718 від 25.01.2013р. та №9004847844 від 07.02.2012р.), в яких підприємство самостійно визначило суму податку, що підлягає сплаті до бюджету щомісячно у 2012 році: по земельному податку з юридичних осіб в сумі 3801,83 грн. та з орендної плати щомісячно в сумі 121454,43 грн.; у 2013 році: по земельному податку з юридичних осіб в сумі 3099,42 грн. та з орендної плати щомісячно в сумі 121454,38 грн.

В строк, встановлений п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України, ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан у добровільному порядку не сплатило у повному обсязі суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з орендної плати за землю та земельному податку з юридичних осіб, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в загальній сумі 324463,81 грн.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання вимог п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, податковим органом ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан виставлено податкову вимогу від 03.03.2011р. №12, яку відповідачем отримано 14.03.2011р., однак доказів погашення заборгованості не надано.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність податковим органом наявності у ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан податкового боргу з орендної плати за землю та з земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 324463,81 грн., та, у зв'язку з відмовою товариства сплатити борг в добровільному порядку, суд визнав обґрунтованими вимоги позову ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року позивача - ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби замінений на процесуального правонаступника Державну податкову інспекцію у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Кодексу, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 Кодексу.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п.287.3, п.287.4 ст.287 ПК України )

Апеляційний суд встановив, що при поданні податкових декларацій з плати за землю та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності №9005391898 від 15.02.2012р., №9005391049 від 15.02.2012р., №9002216718 від 25.01.2013р. та №9004847844 від 07.02.2012р. ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан самостійно визначило суму податку, що підлягає сплаті до бюджету щомісячно.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податкового кодексу України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Матеріалами справи підтверджено, що на час ухвалення оскарженої постанови податковий борг ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан з орендної плати за землю та земельного податку з юридичних осіб в сумі 324 463,81 грн. був узгодженим, однак не сплачений у строки, встановлені ст.287 ПК України .

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову податкового органу про стягнення такої заборгованості.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на направлення ним до податкового органу уточнюючої податкової декларації по оплаті орендної плати за земельні ділянки за 2013 рік, якою зменшено суму щомісячної орендної плати, оскільки зазначені дії здійснено відповідачем після винесення оскарженої постанови суду першої інстанції, на час прийняття якої, як зазначалось вище, грошові зобов'язання були узгодженими.

Також, апеляційний суд критично ставиться до доводів апелянта щодо наявності у підприємства надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, які товариство просило перерахувати в рахунок погашення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, оскільки дії податкового органу щодо перерахування чи відмови у здійсненні такого перерахування не є предметом даного спору. Станом на 19.06.2013р. заборгованість ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан становила 324 463,81 грн.

При цьому апеляційний суд зазначає, що на час розгляду справи та ухвалення оскарженої постанови, суд першої інстанції не досліджував зазначені в апеляційній скарзі доводи, оскільки ПАТ Миколаївський суднобудівний завод Океан залишив без виконання вимоги суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 21.05.2013р., яку відповідач отримав 27.05.2013р., надати у десятиденний строк або до 18.06.2013р. заперечення проти позову та необхідні документи.

Відповідно до ч.4 ст.187 КАС України якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

Апелянт не зазначив причин ненадання доказів, на які він посилається в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не надає їм відповідної правової оцінки та не досліджує їх.

Відсутність вказівки в постанові від 19.06.2013р. на час її прийняття та строку набрання законної сили, на думку апеляційного суду, не є достатньою підставою для скасування правильного по суті спору прийнятого судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Згідно ч.10 ст.183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, ч. 10 ст. 183-2, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, ч. 6 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Миколаївський суднобудівний завод Океан залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя В.Л.Романішин