Постанова

від 21.07.2009 по справі 15/219-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2009 р. № 15/219-б

головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів : Заріцької А. О., Хандуріна М .І.

розглянувши матеріали кас аційної скарги Державної податкової інс пекції у Печерському районі м. Києва

на постанову господарського суду міст а Києва від 23.04.2009 року

у справі № 15/219-б

за заявою Приватного підприємства " ОСОБА_1-Д"

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Тисяча мелоч ів"

про Банкрутство

визнав подані матеріал и достатніми для при

Від ініціюючого креди тора: Агафонов С. Ю. дов. від 22.04.2009 року;

Від скаржника: Піскун І. О. д ов. від 04.07.2008 року №9123/9/10-209

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарськог о суду м. Києва від 10.04.2009 року у сп раві № 15/219-б ( Суддя Хоменко М. Г.) порушено провадження у спр аві №15/219-б про банкрутство Това риства з обмеженою відповіда льністю "Тисяча мелочів", введ ено процедуру розпорядження майном боржника та мораторі й на задоволення вимог креди торів Товариства з обмежено ю відповідальністю "Тисяча м елочів" у відповідності з ст. 12 Закону України "Про відновл ення платоспроможності борж ника або визнання його банкр утом" (Далі - Закон).

Постановою господарсько го суду міста Києва від 23.04.2009 ро ку визнано банкрутом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Тисяча мелочів", припине но процедуру розпорядження м айном боржника, відкрито лік відаційну процедуру у справі №15/219-б та призначено ліквідато ром банкрута ініціюючого кре дитора Приватне підприємст во "ОСОБА_1-Д".

Не погоджуючись з вказани м судовим актом, Державна под аткова інспекція у Печерсько му районі м. Києва звернулась до Вищого господарського су ду України з касаційною скар гою в якій просить скасувати постанову господарського су ду міста Києва від 23.04.2009 року, по силаючись на порушення судо м вимог ст. 129 Конституції Укра їни, ст. ст. 43 ГПК України, а тако ж ст. 52 Закону та просить суд с касувати оскаржувану постан ову суду та направити справу на новий розгляд до місцевог о суду.

Ухвалою Вищого господарс ького суду України від 18.06.2009 рок у касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пече рському районі м. Києва на пос танову господарського суду м іста Києва від 23.04.2009 року прийня то до провадження та признач ено скаргу до розгляду.

Колегія суддів Вищого гос подарського суду України , пе реглянувши в касаційному пор ядку постанову господарськ ого суду міста Києва на підс таві встановлених фактичних обставин справи, перевіривш и застосування місцевим суд ом норм матеріального та про цесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з тако го.

Статтею 41 ГПК України господарські суди розглядаю ть справи про банкрутство у п орядку провадження, передбач еному цим Кодексом, з урахува нням особливостей, встановле них Законом України "Про відн овлення платоспроможності б оржника або визнання його ба нкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК Укра їни судове рішення є законни м та обґрунтованим лише у вип адку всебічного повного та о б' єктивного розгляду в судо вому процесі всіх обставин с прави в їх сукупності у відпо відності з нормами матеріаль ного та процесуального права .

Постанова суду про визнанн я боржника банкрутом та відк риття ліквідаційної процеду ри є за своєю правовою природ ою судовим рішенням, в якому н еобхідно повно відобразити о бставини, що мають значення д ля даної справи, висновки суд у про встановлені обставини і їх правові наслідки повинн і бути вичерпними, відповіда ти дійсності та підтверджува тися достовірними доказами, дослідженими в судовому засі данні (Постанова Пленуму Вер ховного Суду України від 29.12.1976 № 11 із змінами на даний час).

Згідно з ч. 1 вказаної ста тті кредитором може бути под ана заява про порушення спра ви про банкрутство відсутньо го боржника у разі, якщо керів ні органи боржника - юридично ї особи відсутні за її місцез находженням, або у разі ненад ання боржником протягом року до органів державної податк ової служби згідно із законо давством податкових деклара цій, документів бухгалтерськ ої звітності, а також за наявності інших ознак, що сві дчать про відсутність підпри ємницької діяльності боржни ка.

Отже, за правилами цієї ст атті справа про банкрутство може бути порушена у разі ная вності хоча б однієї з перелі чених умов, а також за наявнос ті інших ознак, що свідчать пр о відсутність підприємницьк ої діяльності боржника.

Тобто, у суді має бути дове дений факт нездійснення борж ником підприємницької діял ьності, зокрема, у зв' язку з й ого відсутністю за місцезнах одженням.

Відповідно до статті 1 За кону України “Про відновленн я платоспроможності боржник а або визнання його банкруто м” безспірні вимоги кредитор ів - вимоги кредиторів, визн ані боржником, інші вимоги кр едиторів, підтверджені викон авчими документами чи розрах унковими документами, за яки ми відповідно до законодавст ва здійснюється списання кош тів з рахунків боржника.

Згідно частини 3 статті 6 (на далі Закон) справа про банкру тство порушується, якщо безс пірні вимоги кредитора (кред иторів) до боржника сукупно с кладають не менше трьохсот м інімальних розмірів заробіт ної плати, які не були задовол ені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Зако ном.

Відповідно до 1 ст. 52 Закон у про банкрутство, згідно з як ою заява про порушення справ и про банкрутство відсутньог о боржника може бути подана к редитором незалежно від розм іру вимог до боржника та стро ку виконання зобов'язань бор жником.

Отже, відповідно до припис ів Закону про банкрутство дл я порушення справи про банкр утство як за загальною, так і з а спрощеною процедурою (зокр ема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошов і вимоги ініціюючого кредито ра повинні мати безспірний х арактер.

Відповідно до вимог Закон у до матеріалів заяви кредит ора не було додано рішення (ви року) суду про стягнення борг у як доказу наявності безспі рних грошових вимог, не мотив овано визнання грошових вимо г ініціюючого кредитора та п ри винесені постанови судом першої інстанції взагалі не досліджувався факт безспір ність грошових вимог ініціюю чого кредитора.

Відтак, суд першої інста нції не мав достатньо правов их підстав для визнання відс утнього боржника банкрутом з а ст. 52 Закону про банкрутство .

Господарський суд у двот ижневий строк з дня винесенн я ухвали про порушення прова дження у справі про банкрутс тво відсутнього боржника вин осить постанову про визнання відсутнього боржника банкру том, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає лікві датором ініціюючого кредито ра за згодою останнього.

Зазначена норма закону є с пеціальною нормою у законода встві про банкрутство, яка ре гламентує спрощений порядок ведення процедури банкрутст ва щодо окремої групи боржни ків, зокрема боржників, керів ні органи яких відсутні за ад ресою місцезнаходження юрид ичної особи.

Відповідно до ст. 93 Цивіл ьного кодексу України місце знаходження юридичної особи визначається місцем її держ авної реєстрації, якщо інше н е встановлено законом;місцез находження юридичної особи в казується в її установчих до кументах. Абзац шостий статт і 1 Закону України" Про державн у реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців " (у редакції чинній до внесенн я змін Законом України від 03.03.2 005 року №2452-IV) визначає місцезнах одження юридичної особи як м ісцезнаходження постійно ді ючого виконавчого органу юри дичної особи, а в разі його від сутності-місцезнаходження і ншого органу чи особи. Уповно важеної діяти від імені юрид ичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказан а засновниками (учасниками) в установчих документах і за я кою здійснюється зв'язок з юр идичною особою.

Таким чином, нормами закон одавства, чинними на час розг ляду даної справи судом перш ої інстанції, передбачалося обов'язкове зазначення місце знаходження юридичної особи в її установчих документах, а у разі, коли відбувалася змін а місцезнаходження, повинні були вноситись відповідні зм іни до установчих документів та проводитись державна реє страція цих змін.

Проте установчі документ и Товариства з обмеженою від повідальністю "Тисяча мелочі в" в матеріалах справи відсут ні, відповідно вони не дослід жувались судом першої інстан ції з метою з'ясування місцез находження боржника.

В постанові суду про визнан ня боржника банкрутом взагал і не вказано докази та не викл адено обставин, на підставі я ких суд визнав м. Київ, вул. Кі квідзе, 12 А як адресу боржника Товариства з обмеженою відп овідальністю "Тисяча мелочів ".

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Окрім того, судом першої інстанції також не мотивова но застосування спрощеної пр оцедури відповідно до положе нь статті 52 Закону до боржника у справі, а тому дійшов передч асного висновку про подальши й розгляд справи за спрощено ю процедурою шляхом визнання боржника банкрутом в порядк у ст. 52 Закону України “Про від новлення платоспроможності боржника або визнання його б анкрутом”.

Зважаючи на викладене, о скаржувана постанова господ арського суду м. Києва від 23.04.2009 року не відповідає вимогам з акону до судового рішення, в я кому необхідно повно відобра зити обставини, що мають знач ення для даної справи, виснов ки суду про встановлені обст авини і їх правові наслідки п овинні бути вичерпними, відп овідати дійсності та підтвер джуватися достовірними дока зами, дослідженими в судовом у засіданні.

Відповідно до вимог ст.111- 7 ГПК України переглядаючи у к асаційному порядку судові рі шення, касаційна інстанція н а підставі встановлених факт ичних обставин справи переві ряє застосування судом першо ї чи апеляційної інстанції н орм матеріального і процесуа льного права (ч.1).

Касаційна інстанція не ма є права встановлювати або вв ажати доведеними обставини, що не були встановлені у ріше нні або постанові господарсь кого суду чи відхилені ним, ви рішувати питання про достові рність того чи іншого доказу , про перевагу одних доказів н ад іншими, збирати нові доказ и або додатково перевіряти д окази (ч.2).

В контексті викладеного, Колегія суддів Вищого госпо дарського суду України, вваж ає за необхідне, постанову го сподарського міста Києва ві д 23 квітня 2009 року у справі №15/219-б скасувати, а справу передати на розгляд до господарськог о суду міста Києва.

При новому розгляді спра ви суду слід дослідити безсп ірність грошових вимог креди тора до боржника, наявність а бо відсутність майна, наявні сть обставин відсутності бор жника та припинення ним госп одарської діяльності для вед ення провадження у справі за спрощеною процедурою відпов ідно до статті 52 Закону Україн и “Про відновлення платоспро можності боржника або визнан ня його банкрутом”, застосов уючи принципи оцінки доказів за їх належністю та допустим істю, а у випадку встановленн я відсутності правових підст ав для здійснення провадженн я за спрощеною процедурою, - пр ийняти рішення про можливіст ь здійснення подальшого пров адження у справі за загально ю процедурою ведення справ п ро банкрутство.

Враховуючи навед ене та керуючись ст. ст. 1, 6, 52 Зак ону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, ст. ст. 43, 1115, 1117, 1119 - 111 11 Господарського процесу ального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скарг у ДПІ у Печерському районі мі ста Києва на постанову госпо дарського суду міста Києва в ід 23.04.2009 року у справі № 15/219-б задо вольнити.

2. Постанову господа рського суду міста Києва від 23.04.2009 року у справі № 15/219-б скасув ати.

3. Матеріали справи № 15/219-б направити на розгляд до господарського суду міста К иєва.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді А. О. З аріцька

М. І. Хандурін