Рішення

від 19.03.2007 по справі 154/17-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/17-04

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.03.07                                                                                           Справа №  154/17-04

За позовом  Дочірнього підприємства “Спеціалізоване Сервісне Підприємство

                     ТОВ “Сігма Лтд.К”, м. Ірпінь

до                 Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства

                   “Ірпінь”, м. Ірпінь

про              стягнення 8 790,30 грн.

                                                                                                        Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:             Михальчук В.М.;

відповідача:        Длубак Р.М.

СУТЬ СПОРУ:

В березні 2004 року в господарський суд Київської області звернулося з позовом Дочірнє підприємство “Спеціалізоване Сервісне Підприємство ТОВ “Сігма Лтд.К” (далі –Позивач) до Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Ірпінь” (далі –Відповідач) про стягнення 8 790,30 грн., з яких 4 347,80 грн. - основний борг з урахуванням інфляції, 4 089,77 грн. –матеріальні збитки,  62,25 грн. –3% річних та 290,48 грн. –пеня.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що в порушення умов договору підряду № 4а/2003 від 01.04.2003р. на технічне обслуговування та ремонт ліфтів у визначений договором строк відповідач лише частково розрахувався за виконані позивачем роботи. Крім того, за посиланням позивача, одностороннє розірвання вказаного Договору відповідачем спричинило скорочення штату на підприємстві позивача, тим самим заподіявши останньому збитки у розмірі 4 089,77 грн.

В процесі розгляду справи позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, а саме клопотання № 01-4/50 від 25.05.2004 року (а.с. 138, т.1), заява № 01-4/52 від 03.06.2004 року (а.с. 153, т.1), уточнення № 01-4/7 від 25.01.2007 (а.с. 5, т.3).

Відповідач у відзиві від 17.05.2004 № 934 (а.с. 72, т.1), доповненнях до відзиву           № 966 від 26.05.2004 (а.с. 107, т.1) та № 1059 від 09.06.2004 (а.с. 162, т.1), письмовому поясненні (Вх. 1905 від 08.02.2007, а.с. 39, т.3) проти позову заперечує, посилаючись на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним Договором підряду. За твердженням відповідача, позивачем не було надано актів виконаних робіт на суму заявленої заборгованості, що викликає сумніви відносно фактичного виконання підрядних робіт позивачем на вказану суму. Крім того, за посиланням відповідача, заявлена позивачем вартість виконаних робіт є значно завищеною у порівнянні з фактичним обсягом робіт по обслуговуванню та ремонту ліфтів, які було виконано позивачем. Односторонню відмову від спірного Договору підряду відповідач обґрунтовує порушенням умов цього договору саме позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.06.2004р. провадження у справі № 154/17-04 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 222/4-04 господарського суду Київської області. Ухвалою суду від 18.12.2006 року суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів в судових засідання неодноразово оголошувались перерви та відкладався розгляд справи.

Відповідно до останнього уточнення позовних вимог № 01-4/7 від 25.01.2007 (а.с. 5, т.3) позивач просить суд стягнути з відповідача 3 338,40 грн. –основного боргу, 1 510,84 грн. –інфляції, 1 857,46 грн. –3% річних, 234,25 грн. –пеня, 5 942,43 грн. – збитків завданих позивачу внаслідок скорочення чисельності пов'язаної з одностороннім розірванням Договору підряду № 4а/2003, та 14 209,25 грн. –недоотриманого позивачем прибутку за Договором підряду. В судовому засіданні 28.02.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обсязі з урахуванням уточнень.

Представником відповідача в судовому засіданні 28.02.2007р. було подано письмове пояснення № 108 від 19.02.2007р. (а.с. 49, т.3), в якому відповідач визнає позовні вимоги позивача лише в частині стягнення 3 338,40 грн. –заборгованості за виконані роботи, 234,25 грн. –пені та 324,29 грн. –суми сплаченого держмита, тобто лише суму позовних вимог в розмірі 3 896,94 грн.

В судовому засіданні 28.02.2007 суд закінчив розгляд справи та оголосив перерву до 19.03.2007 для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд  в с т а н о в и в:

1 квітня 2003 року між Дочірнім підприємством “Спеціалізоване Сервісне Підприємство ТОВ “Сігма Лтд.К” та Ірпінським комунальним житлово-експлуатаційним підприємством “Ірпінь” було укладено договір на технічне обслуговування ліфтів № 4а/2003 (далі –Договір, а.с. 22, т.1).

Відповідно до п. 1.2 Договору відповідач (замовник за Договором) доручає, а позивач (підрядник) приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів за формою повного технічного обслуговування на об'єктах відповідача в обсягах, обумовлених у Додатку № 2 до цього Договору. Вартість робіт за Договором у відповідності з розрахунками дорівнює 174 729,12 грн. (без ПДВ) на 2003 рік (п. 1.2 Договору), вартість за один місяць –14 560,76 грн. (на звороті Додатку № 2, а.с. 27, т.1)  

Згідно з п.п 5.1, 5.2 Договору розрахунки за виконані роботи проводяться відповідачем (замовником) шляхом надання розпорядження обслуговуючому банку, про щоденне відрахування грошових коштів в розмірі 13% від суми надходжень платежів по квартирній платі. Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється відповідачем до 10 числа місяця наступного за звітнім на підставі акту виконаних робіт Ф № ЦБ-2в, що оформлюється сторонами не пізніше 29 числа звітного місяця.

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач в квітні –липні 2003 року виконав роботи по технічному обслуговуванню ліфтів на загальну суму 44 759,28 грн., що підтверджується двохсторонніми актами прийняття виконаних робіт, а саме актом за квітень 2003 на суму 13 696,12 грн., за травень 2003 на суму 13 256,08 грн., за червень 2003 на суму 12 831,48 грн., за липень  2003 на суму 4 975,60 грн. (належним чином завірені копії в матеріалах справи, а.с. 28-31, т.1).

Відповідачем свої зобов'язання за Договором щодо оплати виконаних робіт було виконано частково, а саме відповідачем було сплачено позивачу лише 40 620,88 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 32-34, т.1).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані у квітні –липні 2003 року роботи по технічному обслуговуванню ліфтів за Договором підряду № 4а/2003 від 01.04.2003р. становить 4 138,40 грн. (44 759,28 грн. –40 620,88 грн.).

Крім того, відповідно до останнього уточнення позовних вимог № 01-4/7 від 25.01.2007 (а.с. 5, т.3) позивач, у зв'язку з оплатою відповідачем у вересні 2004 року  800 грн. уточнює позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, а саме просить суд стягнути з відповідача 3 338,40 грн. основного боргу.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи за виконані роботи за Договором підряду становить 3 338,40 грн. (4 138,40 грн. –800 грн.).

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за Договором підряду № 4а/2003 від 01.04.2003р. у сумі 3 338,40 грн. підтверджується і двохстороннім актом звірки розрахунків, підписаним представниками сторін та скріпленими печатками підприємств (належним чином завірена копія в матеріалах справи, а.с. 8, т.3),

Крім того, дана заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 3 338,40 грн. на час розгляду справи визнається та підтверджується і відповідачем у письмовому поясненні № 108 від 19.02.2007 року (а.с. 49-51, т.3) та поясненнями, наданими представником відповідача в судовому засіданні 28.02.2007 року.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані у квітні –липні 2003 року роботи по технічному обслуговуванню ліфтів за Договором підряду № 4а/2003 від 01.04.2003р. у сумі 3 338,40 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Відповідно до п. 6.2 Договору підряду № 4а/2003 від 01.04.2003р. за несвоєчасне перерахування платежів, обумовлених п. 5.2 цього Договору відповідач (замовник) самостійно нараховує і сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України за кожен день простою.

Позовні вимоги в частині нарахування пені у сумі 234,25 грн. визнаються та не заперечуються і відповідачем у письмовому поясненні № 108 від 19.02.2007 року            (а.с. 49-51, т.3).

З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 234,25  грн.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення 1 510,84 грн. –інфляційних та 1 857,46 грн. –3% річних, відповідно до останнього уточнення позовних вимог                        № 01-4/7 від 25.01.2007 (а.с. 5, т.3), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на час  виникнення заборгованості відповідача перед позивачем) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

А згідно з частиною другою ст. 625 ЦК України (чинного на час вирішення  даного спору) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв'язку з заборгованістю відповідача за Договором та керуючись ст. 625 ЦК України позивачем правомірно нараховано інфляційні та 3% річних, у зв'язку з чим господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 510,84 грн. – інфляційних та 1 857,46 грн. –3% річних.

Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача проти нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних з посиланням на п. 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України і що “дані виплати не передбачені Договором”.

Відповідальність за порушення (прострочення) грошового зобов'язання передбачена у ст. 214 ЦК УРСР, яка діяла на час укладання Договору до 31.12.2003 включно. З 01.01.2004р. діє ст. 625  ЦК України, яка є аналогічною за змістом.

Прострочення грошового зобов'язання є триваючим у часі порушенням, зокрема, у часі несвоєчасної сплати основного боргу 3 338,40 грн. починаючи з 11.08.2003 (п. 5.2 Договору) і до моменту сплати (виконання грошового зобов'язання), тобто до цього часу.

Посилання відповідача на те, що сума боргу не сплачувалася з вини позивача (“не надав акти виконаних робіт”) спростовується актом № 4/2003/07 прийому виконаних робіт за липень 2003р. (а.с. 31, т.1), підписаного відповідачем, та змістом  п. 5.2 Договору, ( акт “оформляється сторонами не пізніше 29 числа звітного місяця”), а вказаний акт за липень не містить іншої дати.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення 5 942,43 грн. –збитків, завданих позивачу внаслідок скорочення чисельності, пов'язаного з одностороннім розірванням Договору, та 14 209,25 грн. –недоотриманого позивачем прибутку за Договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.3 Договору підряду № 4а/2003 від 01.04.2003р. позивач (підрядник) може припинити виконання своїх обов'язків, передбачених цим Договором, і призупинити експлуатацію ліфтів відповідача (замовника), якщо останній протягом кварталу не виконує свої договірні обов'язки в частині оформлення актів виконаних робіт, актів звірки взаєморозрахунків, відмовляється від оформлення документів, обумовлених п. 5.6 цього Договору, а також коли розмір заборгованості досягає квартального обсягу вартості підрядних робіт.

Як вбачається з п. 1.2 Договору (а.с. 22, т.1) та Додатку № 2 до Договору (а.с. 27, т.1) вартість робіт за Договором становить 174 729,12 грн. Згідно того ж Додатку № 2 вартість робіт за місяць становить 14 560,76 грн. Таким чином, підрядник (позивач)  може припинити виконання своїх обов'язків, передбачених Договором, у разі коли розмір заборгованості досягає квартального обсягу вартості підрядних робіт, тобто 43 682,28 грн. (14 560,76 грн. * 3 міс).

25.06.2003 року позивачем було надіслано на адресу відповідача листа № 01-4/89 (а.с. 100, т.1), в якому повідомлялося про припинення з 01.07.2003 року виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів, а також про призупинення їх експлуатації до погашення заборгованості, яка значно перевищує обсяги робіт, визначені п. 7.3 Договору підряду.

Листом-відповіддю № 406 від 07.07.2003 (а.с. 74, т.1) відповідач повідомив позивача, що з 02.04.2003 по 01.07.2003 ним було перераховано 31 252 грн. в рахунок оплати виконаних робіт за Договором. Таким чином, заборгованість за ремонти ліфтів за Договором відсутня. Що ж до заборгованості у сумі 64 200 грн., то відповідач її в зазначеному листі не заперечив, проте повідомив позивача, що вона створювалась роками підприємствами, які були ліквідовані і перейшли до відповідача в спадщину.

Як встановлено судом, протягом квітня –червня 2003 року включно позивачем виконано робіт за Договором підряду на загальну суму 39 783,68 грн.,                              що підтверджується двохсторонніми актами прийняття виконаних робіт, а саме актом за квітень 2003 на суму 13 696,12 грн., за травень 2003 на суму 13 256,08 грн.,                  за червень 2003 на суму 12 831,48 грн. (належним чином завірені копії в матеріалах справи, а.с. 28-31, т.1).

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача з листом № 01-4/89  та зупинення з 01.07.2003 року ліфтів  позивачем було виконано роботи з технічного обслуговування та ремонту ліфтів за Договором на суму 39 783,68 грн., в той час як            п. 7.3 Договору надає  позивачу (підряднику) право припинити виконання своїх обов'язків і призупинити експлуатацію ліфтів відповідача (замовника), якщо розмір заборгованості досягає квартального обсягу вартості підрядних робіт –тобто                       43 682,28 грн. (14 560,76 грн. * 3 міс).

Крім того, як вбачається з банківських виписок наданих позивачем (а.с. 32-34, т.1), станом на час звернення позивача до відповідача з листом № 01-4/89  та зупинення з 01.07.2003 року ліфтів, відповідачем було сплачено позивачу 30 100 грн.

Отже, позивачем безпідставно було здійснено з 01.07.2003 року зупинення експлуатації ліфтів відповідача (замовника) з посиланням на п. 7.3 Договору, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 01.07.2003 становила 9 683,68 грн. (39 783,68 грн. - 30 100 грн.).

Необґрунтованим є посилання позивача на правомірне зупинення експлуатації ліфтів відповідача, з посиланням на п. 5.3 Договору та  наявності станом на 01.07.2003р. у останнього заборгованості перед позивачем у сумі 64 200 грн., оскільки.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що в разі надходження на розрахунковий рахунок позивача (підрядника) суми коштів, що перевищують обсяги виконаних робіт за поточний місяць, по погодженню сторін, вона може бути спрямована на погашення заборгованості, що виникла станом на 01.04.2003 року.

З матеріалів справи не вбачається сплати відповідачем коштів, що перевищують обсяги виконаних робіт. Доказів погодження відповідачем зарахувань сплачених ним коштів в рахунок погашення заборгованості, що виникла станом на 01.04.2003 року, суду також не подано. З наданих позивачем копій банківських виписок (а.с. 32-34, т.1) вбачається, що відповідач здійснював оплату з призначенням платежу “За технічне обслуговуванням ліфтів згідно Договору 4а/2003”, що не давало позивачу підстав для зарахування цих коштів для погашення попередньої заборгованості (до 01.04.2003р.), а лише було підставою для погашення боргу виключно за Договором 4а/2003.

Крім того, п. 7.3 Договору надає  позивачу (підряднику) право припинити виконання своїх обов'язків і призупинити експлуатацію ліфтів відповідача (замовника), якщо розмір заборгованості досягає квартального обсягу вартості підрядних робіт, тобто, лише при умові виникнення заборгованості саме за Договором підряду № 4а/2003 від 01.04.2003р., а не будь-якої іншої заборгованості.

Також відсутні були у позивача підстави для припинення виконання своїх Договірних обов'язків згідно з п.6.7 Договору, оскільки позивачем не подано суду доказів щодо наявності Протоколу про наміри з погашення заборгованості.

В судовому засіданні представники сторін пояснили, що зазначений в п. 6.7 Договору Протокол сторонами не підписувався.

16.07.2003 року відповідач звернувся до позивача з листом № 451 (а.с. 36, т.1), в якому повідомлялось, що Ірпінське КЖЕП “Ірпінь” розриває з 01.08.2003 року в односторонньому порядку Договір підряду № 4а/2003 від 01.04.2003р. на технічне обслуговування ліфтів, у зв'язку з відключенням ліфтів з 01.07.2003 без поважної причини.

В судовому засіданні 28.02.2003 року представник позивача та представник відповідача зазначили, що сторони спору вважають Договір підряду № 4а/2003 від 01.04.2003р. розірваним з 01.08.2003 року.

Виходячи з викладеного, посилання позивача на п. 6.3 Договору щодо спричинення йому збитків у зв'язку з одностороннім, як вважає позивач, розірванням Договору, є необґрунтованим, доказів неправомірної поведінки або порушення відповідачем умов Договору в частині п. 6.3 позивачем суду не подано.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача в частині стягнення 5 942,43 грн. –збитків та 14 209,25 грн. –недоотриманого прибутку є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Ірпінь” (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Курортна, 9; код 32231096) на користь Дочірнього підприємства “Спеціалізоване Сервісне Підприємство ТОВ “Сігма Лтд.К” (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Курортна, 2 “Г”; код 31766792) 3 338,40 грн. –основного боргу, 234,25  грн. –пені, 1 510,84 грн. –інфляційних, 1 857,46 грн. –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 83,08 грн. та 30,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Видати наказ.

3. У частині  позову про стягнення 5 942,43 грн. збитків та 14 209,25 грн.  недоотриманого прибутку - відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.