Рішення

від 01.02.2007 по справі 389/19-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

389/19-06

                    ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" лютого 2007 р.                                                                              Справа № 389/19-06

Розглянувши матеріали справи за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю

„А.М.А.Транс", м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Пайрокул УК", с. Глибоке,

Бориспільський район

про стягнення 7977,02 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача - Кашуба К. А. (дов. від 11.09.2006 року)  відповідача - Гуща В. О. (дов. від ЗОЛ 1.2006 року)

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „А.М.А.Транс" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пайрокул УК" (далі-відповідач) про стягнення 7977,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні № У/ТІК/33 -15/03/06 укладеним між сторонами 15.03.2006 року, а саме відповідач не оплатив в повному обсязі надані послуги в сумі 8822,35 грн. в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 6822,35 грн.. 10.07.2006 року відповідач частково оплатив борг в сумі 2000,00 грн.. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання за період з 26.04.2006 року по 09.072006 року - 344,43 грн. пені, 54,38 грн. 3% річних та 52,97 грн. інфляційних, які нараховувались позивачем з 8822,35 грн. основного боргу та за період з 11.07.2006 року по 11.09.2006 тюку -213,44 грн. пені, 37,67 грн. 3% річних та 65,47 грн. інфляційних, які нараховувались позивачем з заборгованості в розмірі 7274,13 грн., яку позивач розрахував шляхом складання суми основного  боргу - 6822,35 грн.  з  сумами фінансових санкцій - 344,43 грн. пені, 54,38 грн. 3% річних та 52,97 грн. інфляційних. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в тому числі і витрати по оплаті юридичних послуг в розмірі 2000,00 грн.

15.12.2006          року представником позивача подано до суду заяву про зміну позовних

вимог, з якої вбачається, що відповідач повністю розрахувався в частині

6822,35 грн. суми основного боргу. Позивач просить стягнути з відповідача залишок боргу в

частині  фінансових санкцій розмір яких в загальній  сумі  становить   1154,67  грн.  та 2000,00 грн. витрат по оплаті за надання юридичних послуг заявлених до стягнення як судові витрати.

           10.01.2007 року представником позивача подано до суду заяву про зміну позовних

вимог в якій позивач просить стягнути з відповідача фінансові санкції в загальній сумі

739,60 грн., з яких 52,97 грн. інфляційні. 54,38 грн. 3% річних, 329,93 грн. пеня за період з 01.01.2006 року по 09.07.2006 року нараховані з суми боргу в розмірі 8822,35 грн. Позивач зазначає, що станом на 09.07.2006 року заборгованість відповідача в загальній сумі становила 9259,63 грн., оскільки відповідач 10.07.2006 року сплатив частково заборгованість в сумі 2000,00 грн., позивач шляхом віднімання від 9259,63 грн. суми в 2000,00 грн. вказує, що борг відповідача станом на 11.07.2006 року становив 7259,63 грн. З суми в 7259,63 грн., з якої 6822,35 грн. основний борг решта фінансові санкції, позивач нараховує відповідачу інфляційні в розмірі 65,34 грн., 3% річних в розмірі 45,34 грн. та пеню в розмірі 256,97 грн., що разом на його думку складає 7561,95 грн. Знову ж шляхом віднімання від суми в 7561,95 грн., сум оплат які надійшли від відповідача в рахунок погашення   основного   боргу, а саме 4882,36 грн. (платіжне доручення № 6 від 25.09.2006 року) та 1939,99 грн. (платіжне доручення № 6 від 27.09.2006 року) позивач зазначає, що заборгованість відповідача на даний час становить 739,60 грн. яку він і просить стягнути. Також позивач просить стягнути з відповідача 2000,00 грн. витрат по оплаті за надання юридичних послуг заявлених до стягнення як судові витрати.

Представником відповідача 27.12.2006 року подано до суду відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідач частково заперечує проти позовних вимог з обстав викладених в тексті відзиву та додатку (розрахунку штрафних санкцій) до нього наявних в матеріалах справи. Також відповідач зазначає, що сплатив основний борг в загальній сумі 8822,35 грн. до подачі позивачем позову до суду про, що свідчать платіжні доручення № 9 від 24.05.2006  року  на суму 2000,00 грн., № 6 від 25.09.2006 року на суму 4882,36 грн. та  № 6 від 27.09.2006 року на суму 1939,99 грн.

Представником позивача подано до суду заперечення на відгук на позовну заяву без номеру та дати, наявні в матеріалах справи.

Представником позивача в судовому засіданні 28.12.2006 року подано клопотання про продовження терміну розгляду справи яке узгоджено з представником відповідача.

На підставі ч. З ст. 69 ГПК України спір вирішується у більш тривалий строк ніж передбачено ч. 1 с. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

Між позивачем (за договором-повірений) та відповідачем (за договором-довіритель) 15.03.2006 року укладено договір-доручення № У/ТІК/33 -15/03/06 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні (далі-договір). За умов договору повірений, діючи по дорученню довірителя, за винагороду здійснює послуги по організації перевезення вантажів довірителя найманим вантажним транспортом (п. 1.1 договору). Умови послуг по перевезенню вантажів узгоджуються сторонами в заявці, форма якої узгоджена сторонами в додатку № 1 до договору (п.2.2 договору). Порядок та строки оплати послуг узгоджуються в заявці. Термін оплати не може перевищувати п'яти банківських днів з моменту отримання відповідачем рахунку, налогової накладної, акту виконаних робіт (п.4.4 договору). Оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (п.4.5 договору). В разі прострочення оплати послуг відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (п.6.4 договору). Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 30.12.2006 року чи до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому (10.1 договору).

Належне виконання зобов'язання позивачем за договором не оспорюється

відповідачем.          

Відповідач також виконав зобов'язання за договором оплативши послуги надані позивачем в повному обсязі, до звернення позивачем з позовом до суду, що підтверджується платіжними  дорученнями  № 9  від 24.05.2006 року на суму 2000,00 грн., № 6 від 25.09.2006 року на суму 4882,36 грн. та № 6 від 27.09.2006 року на суму 1939,99 грн., оскільки позов датовано 12.10.2006 року, з поштового конверту вбачається, що на поштове відділення позовна заява з додатками надійшла 06.11.2006 року, до господарського суду надійшла 07.11.2006 року вх. № 10080.

Спірне питання між сторонами стосується стягнення фінансових санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що строки оплати послуг узгоджуються в заявці, термін оплати не може перевищувати п'яти банківських днів з моменту отримання відповідачем рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт

В матеріалах справи наявна копія заявки № 14/03 від 14.03.2006 року, яка не приймається судом в якості доказів, оскільки не містить посилань щодо договору укладеному між сторонами.

Також судом не приймається в якості доказів повідомлення про вручення поштового відправлення, оскільки з відомостей які в ньому містяться не вбачається, який саме документ направлявся на адресу відповідача.

Позивач  направив на адресу відповідача претензія № 29 від 24.05.2006 року з

вимогою сплатити борг в сумі 8822,35 грн., але докази на підтвердження факту та дати

отримання претензії відповідачем матеріали справи не містять.

З відомостей рахунку-фактури № Ф 00000055 від 19.04.2006 року на суму 8822,35 грн. вбачається, що відповідач отримав рахунок 05.07.2006 року вх.  № 5.          

Таким чином за умов договору відповідач повинен був здійснити оплату послуг не пізніше 10.07.2006 року, тобто відповідальність за прострочення виконання зобов'язання наступила з 11.07.2006 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог частково заперечував.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При розгляді справи судом враховано, що відповідачем сплачено основний борг в сумі 8822,35 грн., що підтверджено належними доказами наявними в матеріалах справи та підтверджується позивачем, отже провадження у справі в частині стягнення 8822,35 грн. основного боргу підлягає припиненню відповідно до п. 1.1. та п. 4 ст. 80 ГПК України.

Також судом встановлено, що відповідальність за прострочення виконання зобов'язання відповідача перед позивачем наступила з 11.07.2006 року.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами.

Умовами п. 6.4 договору встановлено, що в разі прострочення оплати послуг відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (п.6.4 договору).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Приписами ст. 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

         Згідно п. 4 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені). У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

В  позовних  вимогах в частині стягнення пені в сумі 329,93 грн. за період з 01.01.2006 року по 09.07.2006 року, судом відмовлено, оскільки як зазначалось вище термін з якого наступила відповідальність за прострочення виконання зобов'язання відповідачем наступив 11.07.2006 року.

Позовні  вимоги  в  частині  стягнення  пені  в   сумі  256,97 грн. за період з 11.07.2006 року по 11.09.2006 року, судом задоволено частково в сумі 200,19 грн., оскільки позивачем невірно проведено розрахунок пені за даний період, а саме пеня в сумі 256,97 грн. розрахована з суми боргу 7259,63 грн., з якої з якої 6822,35 грн. основний борг решта фінансові санкції нараховані за попередній період.

З приводу зазначеного слід зауважити, що норми вищезазначеного чинного законодавства передбачають нарахування фінансових санкцій за прострочення виконання зобов'язання  виключно від суми простроченого платежу, тобто з суми основного боргу.

В  задоволені  позовних вимог в частині стягнення інфляційних в сумі 52,97 грн. та 3% річних  в  сумі  54,38 грн.  нарахованих позивачем за період з 26.04.2006 року по 09.07.2006 року, судом відмовлено, оскільки як зазначалось вище, термін з якого наступила відповідальність за прострочення виконання зобов'язання відповідачем наступив   11.07.2006 року.

Позовні вимоги в частині стягнення 65,34 грн. інфляційних за період з 11.07.2006 року по 11.09.2006 року судом задоволено.

Позовні вимоги в частині стягнення 45,34 грн. 3% річних за період з 11.07.2006 року по 11.09.2006 року судом задоволено частково в сумі 35,33 грн., оскільки зазначена сума заявлена до стягнення також розрахована позивачем з суми боргу 7259,63 грн., з якої з якої 6822,35 грн. основний борг решта фінансові санкції нараховані за попередній період.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2000,00 грн. витрат на юридичні послуги, заявлені до стягнення як судові витрати.

З урахуванням наведеного суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

В якості доказів позивач надав суду договір № 11-9 від 11.09.2006 року про надання юридичних послуг, укладений між підприємством позивача та Товариством з обмеженою відповідальністю  „Юридичне бюро «Маяк», додаток № 1 до договору, платіжне доручення № 390 від 09.10.2006 року на підтвердження оплати юридичних послуг. Також в матеріалах справи наявна довіреність видана ТОВ «Юридичне бюро «Маяк», Кашубі Христині Аркадіївні,   Косінову   Сергію   Анатолійовичу   та   Супліку Миколі Васильовичу  11.09.2006 року, на право представляти інтереси позивача в судах. Зазначені документи не містять уточнення щодо процесуального статусу представників, тобто саме як адвокатів.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”, поняття особи, котра є адвокатом наводиться в  ст. 2 зазначеного Закону. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Отже в задоволенні  вимоги про стягнення з відповідача 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката судом відмовлено.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. ст. 44, 49 ПЖ України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44,49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пайрокул УК"   (08350, Київська облась,  Бориспільський  район,  с.  Глибоке,  вул.  Леніна,  25,   код  33483809, р/р 260053017918  «Промінвестбанк»м. Київ, МФО 300012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „А.М.А.Транс" (04073, м. Київ, пр.-т. Московський, 8, код 32247627, р/р 26008501302609 в АКБ «Райффайзенбанк Україна»м. Київ, МФО 300528) - 200 (двісті) грн. 19 коп. пені, 65 (шістдесят п'ять) грн. 34 коп. інфляційних, 35 (тридцять п'ять) грн. 33 коп. 3% річних  та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00  коп.  державного мита та 48 (сорок вісім) грн. 01 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В частині стягнення 8822,35 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Карпечкін Т.П.

Рішення підписано 05.02.2007 р.