Рішення

від 22.01.2016 по справі 910/30692/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2016Справа №910/30692/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного підприємства "Украинский продукт"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Яппі Трейдинг"

про стягнення 23 582,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Микитенко А.Є. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Украинский продукт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яппі Трейдинг" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 13 616, 15 грн., пені в сумі 1 614, 47 грн., 3% річних у сумі 566,82 грн. та інфляційних у сумі 7 785, 38 грн. відповідно до договору поставки від 03.02.2014 № 145/02-14.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити.

З приводу неявки Товариства з обмеженою відповідальністю "Яппі Трейдинг" в судове засідання 22.01.2016, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд.28/2, оф. 43.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи поштове відправлення № 0103036503363 було повернуто підприємством зв'язку з посиланням на вибуття адресата. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 03.02.2014 між Приватним підприємством "Украинский продукт", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яппі Трейдинг", далі Покупець, було укладено договір поставки № 145/02-14, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язаний передати товар у власність Покупця, а останній зобов'язується прийняти товар у власність і сплатити за нього обумовлену накладною грошову суму.

Згідно з п. 1.3 Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами товарної накладної, яка засвідчує факт передачі Товару.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна товару визначається на підставі товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Покупець зобов'язаний оплачувати поставлений товар у терміни, які починають свій перебіг з дати передачі товару, та узгоджуються сторонами у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору.

Додатком № 1 від 03.02.2014 до Договору сторони узгодили умови оплати товару, відповідно до яких Покупець зобов'язався оплачувати поставлений товар з урахуванням відстрочення платежу, зокрема, за морозиво та напівфабрикати - 21 к.д, за молочну групу товарів та сири - 14 к.д.,

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13 616,15 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 15.04.2014 № 35464/01; від 20.05.2014 № 49551/01; від 20.05.2014 № 49552/01; від 20.05.2014 № 49631/01; від 20.05.2014 № 49633/01; від 27.05.2014 № 52479/01, від 27.05.2014 № 52498/01; від 27.05.2014 № 52600/01; від 27.05.2014 № 52601/01; від 13.06.2014 № 60217/01; від 03.07.2014 № 68192/01, товар було прийнято відповідачем, про що свідчить підпис останнього на кожній видатковій накладній. Факт отримання товару відповідачем не заперечується. Відповідач на порушення умов Договору, належним чином зобов'язання з повної оплати поставленого товару у строки передбачені Договором не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг у розмірі 13 616,15 грн., який позивач і намагається стягнути.

Згідно з п. 7.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару, Покупець на вимогу Постачальника сплачує на його користь пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 1 614,47 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього 3% у сумі 566,82 грн. та інфляційні у сумі 7 785, 38 грн. за весь період прострочення.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, здійснив поставку товару, яка була прийнята відповідачем. Факт отримання товару підтверджується наданими видатковими накладними. Відповідач доказів оплати в строки передбачені Договору суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13 616, 15 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 7.2 Договору, обґрунтовані та підлягають задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 1 614, 47 грн. по кожній накладній окремо відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так як мало місце прострочення оплати поставки за договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 566,82 грн. та інфляційних у сумі 7 785,38 грн. за весь період прострочення також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218, 00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Яппі Трейдинг", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.01.2016, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 530, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 181, 193, 232, 265 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Украинский продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яппі Трейдинг" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яппі Трейдинг", 01021, м.Київ, вул. Грушевського, буд.28/2, оф. 43, код ЄДРПОУ 37265690, на користь:

- Приватного підприємства "Украинский продукт", 83005, м. Донецьк, вул. Зубкова, буд. 2, код ЄДРПОУ 30998591, основний борг у сумі 13 616,15 грн., пеню в сумі 1 614,47 грн., 3% річних у сумі 566,82 грн., інфляційні у сумі 7 785,38 грн. та судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн., видавши наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 27.01.2016 року

Суддя Ю.О.Підченко