Рішення

від 21.01.2016 по справі 910/31375/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2016Справа №910/31375/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/31375/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Діон ;

до приватного підприємства Нові рішення ;

про стягнення 89 342,30 грн.

Представники сторін:

від позивача: Грабчак В.М., довіреність б/н від 31.01.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Діон (надалі - позивач) з позовом до приватного підприємства Нові рішення (надалі - відповідач) про стягнення 89 342,30 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору № 2-03 від 24.02.2012р. не виконав зобов'язань щодо сплати орендної плати за користування об'єктом оренди та оплати електроенергії, водопостачання, послуг зв'язку за вересень 2015 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в загальному розмірі 86 945,94 грн. , за прострочення оплати якої позивачем нараховані 657,45 грн. - 3% річних та 1738,91 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2015р. порушено провадження у справі № 910/31375/15 та призначено її розгляд на 21.01.2016р.

15.01.2016р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про часткову сплату відповідачем суми боргу в розмірі 51 070,78 грн.

Також, 16.01.2016р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про часткову сплату відповідачем суми боргу в розмірі 35 875,16 грн.

Присутній у судовому засіданні 21.01.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяв про здійснення відповідачем оплати суми боргу в розмірі 86 945,94 грн., що просив врахувати при прийнятті рішення по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 14.12.2015р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі 14.12.2015р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримана останнім.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю Діон ( за договором - орендодавець, позивач) та приватним підприємством Нові рішення (за договором - орендар, відповідач) укладено Договір оренди нежилих приміщень № 2-03 (далі - Договір), відповідно до п. 2.1 якого орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а орендар (відповідач) прийняти в тимчасове платне користування без права викупу для здійснення господарської діяльності нежиле приміщення в будівлі, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33 В, загальною площею 295,6 квадратних метрів, а також відповідні перегородки, зовнішні стіни (надалі - об'єкт оренди/приміщення). Об'єкт оренди є частиною належних орендодавцю приміщень у будівлі торговельно-побутового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.33 В.

Згідно з п. 2.2 Договору приміщення площею 295,6 квадратних метрів належить орендодавцю на підставі права власності (Свідоцтво № 1738-В, серія САВ № 472716 від 26 грудня 2006 року, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва 26 грудня 2006 року, зареєстроване у Київському міському БТІ).

Згідно з п. 3.1 Договору строк оренди складає 365 днів з дати фактичної передачі об'єкту оренди орендарю.

Відповідно до п. 4.1 Договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом двох днів з дня підписання сторонами цього Договору шляхом підписання Акту приймання-передачі об'єкта оренди.

24.02.2012 р., відповідно до Акту прийому-передачі майна від 24.02.2012 р. до Договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення загальною площею 295,6 квадратних метрів, зазначене в п. 2.1 Договору. В наведеному акті зазначено, що майно передане повністю, відповідно до умов Договору, зауважень щодо стану немає.

Згідно з п. 5.2 Договору, сторони погодились, що щомісячна орендна плата за користування об'єктом оренди сплачується орендарем в гривнях, але її розмір визначається орендарем в Євро, виходячи з еквіваленту суми орендної плати за користування приміщеннями, відповідно до Офіційного обмінного курсу НБУ, встановленого на дату здійснення платежів.

Відповідно до п. 5.3 Договору, загальна сума орендної плати за користування всіх приміщень на місяць, що підлягає сплаті за цим Договором, становить 1467 Євро за Офіційним обмінним курсом НБУ на дату виставлення рахунку (з врахуванням ПДВ 20 %).

Згідно з п. 6.1 Договору, сторонами погоджено, що постачання електроенергії, води має здійснюватися відповідними міськими постачальниками комунальних послуг - АЕК "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал" відповідно, а також, що додатково до плати за оренду, орендар щомісяця сплачує орендодавцеві, на підставі виставлених орендодавцем рахунків, плату за спожиті орендарем електроенергію, воду та тепло, згідно з показниками лічильників на підставі чинних тарифів, послуги зв'язку.

Відповідно до п. 7.2. Договору, сплата орендної плати за користування об'єктом оренди здійснюються орендарем щомісячно авансом (наперед) до 10 (десятого) числа поточного місяця, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 7.3. Договору, орендар сплачує щомісячно авансом (наперед) до 10 (десятого) числа поточного розрахункового місяця платежі за договірний обсяг активної електроенергії, холодну воду та послуги зв'язку на наступний розрахунковий період.

Відповідно до п. 7.4. Договору, орендар здійснює остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, перетікання реактивної електроенергії, холодну воду та послуги зв'язку до 10 (десятого) числа поточного місяця, шляхом оплати різниці між вартістю обсягу фактично спожитої протягом розрахункового періоду та сумою коштів сплачених відповідно до п. 7.3, після підписання Акту приймання-передачі товарної продукції.

Згідно з п.п. 11.1.2 п. 11.1 Договору, орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендодавцю орендну плату за користування об'єктом оренди та комунальні платежі.

Відповідно до п. 4.3 Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору орендар повертає орендодавцю об'єкт оренди за відповідним Актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його Орендарю, з врахуванням нормального фізичного зносу, не пізніше п'яти робочих днів з дня припинення або розірвання Договору, при цьому на дату підписання відповідного Акту приймання-передачі об'єкт оренди має бути звільнений від майна орендаря.

Пунктом 19.4 Договору сторони узгодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і закінчується одночасно зі спливом строку оренди, зазначеного в п. 3.1 цього Договору.

Згідно з підпунктами 19.4.1, 19.4.2 п. 19.4 Договору всі зміни, доповнення і додатки до даного договору підлягають оформленню у письмовому вигляді, підписанню уповноваженими представниками сторін і скріпленню печатками, в свою чергу, оформлені наведеним чином зміни, доповнення і додатки до даного Договору є невід'ємною частиною Договору і обов'язкові для сторін в рівній мірі.

23.02.2013р. сторонами підписано Додаток № 1 до Договору, згідно якого сторони продовжили термін дії Договору до 24.02.2014 року та визначили можливість подальшої пролонгації Договору.

Враховуючи відсутність доказів того, що укладений сторонами Договір припинив свою дію, а орендоване приміщення було повернуто орендодавцю, враховуючи те, що орендар продовжив фактичне використання орендованого приміщення, зокрема, 15.04.2015р. сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору про збільшення на 44,9 квадратних метри площі об'єкту оренди, відповідно до умов якої сторони погодили, що орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти за актом прийому-передачі нежиле приміщення загальною площею 44,9 квадратних метри, за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-В (далі - Додаткова угода до Договору).

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди до Договору, загальна сума орендної плати за користуванням нежилим приміщенням визначеним в пункті 1, 2 даної угоди, становить 180 євро 00 євроцентів (з ПДВ) за місяць оренди, і щомісячно підлягає перерахунку і визначається пропорційно зміні української гривні до євро та сплачується в національній валюті за офіційним обмінним курсом НБУ на дату виставлення рахунку.

Згідно з пунктами 4, 5 Додаткової угоди до Договору, остання набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору.

15.04.2015р. між сторонами підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення загальною площею 44,9 квадратних метрів, відповідно до якого, позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення загальною площею 44,9 квадратних метрів, за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-В.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач вказав, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по орендній платі та оплаті за електроенергії, водопостачання та послуг зв'язку на підставі Договору за вересень 2015 року в загальній сумі 86 945,94 грн., до складу якої входять такі суми:

- 35 875,16 грн. за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДІ-0000078 від 30.09.2015р. (оренда приміщення 295,6 м2);

- 46 668,92 грн. за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДІ-0000074 від 01.09.2015р. (відшкодування витрат на оплату електроенергії, водопостачання та послуг зв'язку);

- 4401,86 грн. за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДІ-0000079 від 30.09.2015р. (оренда приміщення 44,9 м2).

Оскільки за період з 11.09.2015р. по 09.12.2015р. (дата складання позовної заяви) відповідачем не здійснювались оплата за користування орендованими приміщеннями та не відшкодовувались витрати на оплату електроенергії, водопостачання та послуг зв'язку на підставі Договору за вересень 2015 року, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача відповідних сум заборгованості.

Отже, на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 86 945,94 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що відповідач свої зобов'язання по оплаті оренди не виконав належним чином, що призвело до виникнення боргу станом на день звернення позивача з позовом до суду в сумі 86 945,94 грн. Відповідач повністю оплатив заборгованість у сумі 86 945,94 грн. лише 16.12.2015р., 27.12.2015р. та 11.01.2016р., що підтверджується платіжними дорученнями № 398 від 16.12.2015р. на суму 46 668,92 грн., № 423 від 27.12.2015р. на суму 4401,86 грн. та 3 4 від 11.01.2016р. на суму 35 875,16 грн., тобто після подання позову до суду.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача основного боргу по оплаті оренди у сумі 86 945,94 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з віднесенням судових витрат у цій частині, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, на відповідача, оскільки звернення позивача з позовом до суду було зумовлено неправильними діями відповідача.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 657,45 - 3% річних, які розраховані за період з 11.09.2015р. по 12.12.2015р., та 1738,91 грн. - інфляційних втрат, які розраховані за листопад 2015 року, в якому виникла заборгованість, окремо.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1738,91 грн. та 3% річних у сумі 657,45 грн., підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 86 945,94 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства Нові рішення (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-В, код ЄДРПОУ 36351830) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Діон (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-В, код ЄДРПОУ 20060613) 657 грн. 45 коп. - 3% річних, інфляційні втрати - 1738 грн. 91 коп. та 1340 грн. 14 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.01.2016р.

Суддя А.І. Привалов