Рішення

від 22.01.2016 по справі 910/32678/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2016Справа №910/32678/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Скай Едвертайзінг ДоДержавного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу ВП Атомкомплект Простягнення 4 912,28 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Клімчук О.С. - представник за довіреністю;

від відповідача: Шевченко І.О. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Скай Едвертайзінг звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу ВП Атомкомплект про стягнення 4 912,28 грн. - 3% річних за порушення грошових зобов'язань за договором поставки №13/53-129-01-15-00484 від 17.04.2015.

Ухвалою суду від 29.12.2015 було порушено провадження у справі № 910/32678/15 та призначено її до розгляду на 22.01.2016.

Представник позивача 20.01.2016 через канцелярію суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 22.01.2016 надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, а також надав усні пояснення відповідно до яких проти задоволення позову заперечував, посилаючись на недостатність фінансування для оплати, поставленої позивачем продукцію, що у відповідності до умов договору є підставою для звільнення відповідача від господарських санкцій (пені, штрафу, тощо).

В судовому засіданні 22.10.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Скай Едвертайзінг (постачальник, позивач) та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу ВП Атомкомплект (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №13/53-129-01-15-00484, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі поставити продукцію для ВП Рівенська АЕС ДП НАЕК Енергоатом , а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Згідно п. 1.2 договору найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціни і строки поставки зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Сума договору становить 4 603 650,00 грн (п.3.1).

Відповідно до п. 4.2 договору оплата поставленої продукції здійснюється покупцем протягом 30 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі поставленої продукції.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині оплати за поставлену продукцію, до повного розрахунку (п.10.1).

Специфікацією №1 до договору сторони погодили найменування, технічні характеристики, кількість, ціну та термін поставки продукції.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв продукцію на суму 4 603 650,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі ТМЦ №041-28/17 від 14.07.2015.

Поставлена позивачем продукція оплачувалась відповідачем частинами протягом серпня - жовтня 2015 року, а саме: 10.08.2015 року було сплачено 500 000,00 грн, 11.08.2015 - 600 000,00 грн, 14.08.2015 - 500 000,00 грн, 17.08.2015 - 300 000,00 грн, 19.08.2015 - 150 000,00 грн, 21.08.2015 - 82 950,00 грн, 26.08.2015 - 117 050,00 грн, 28.08.2015 - 100 000,00 грн, 01.09.2015 - 50 000,00 грн, 02.09.2015 - 50 000,00 грн, 03.09.2015 - 150 000,00 грн, 07.09.2015 - 500 000,00 грн, 15.09.2015 - 300 000,00 грн, 16.09.2015 - 180 000,00 грн, 02.10.2015 - 500 000,00 грн, 15.10.2015 - 523 650,00 грн, що підтверджується, наявною в матеріалах справи, карткою рахунку 361.

В зв'язку з тим, що відповідачем було здійснено оплату, поставленого за договором, товару з порушенням, встановлених договором строків, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4 912,28 грн - 3% річних за період прострочення з 26.08.2015 по 15.10.2015.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав на недостатність фінансування для оплати, поставленої позивачем продукцію, що у відповідності до умов договору є підставою для звільнення відповідача від господарських санкцій (пені, штрафу, тощо).

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання свого обов'язку по оплаті отриманої продукції за договором поставки №13/53-129-01-15-00484 від 17.04.2015, адже всупереч умов наведеного договору у визначений договором строк (протягом 30 робочих днів після підписання акту приймання-передачі) не було здійснено у повному обсязі оплату за отриманий товар, що є підставами для застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Судом відхиляються доводи відповідача щодо звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання за договором в зв'язку з недостатністю фінансування для оплати, поставленої позивачем продукцію, оскільки, змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Крім того, під час розгляду справи, відповідачем не надано суду належних в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України доказів недостатнього фінансування для оплати, поставленої позивачем продукцію.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні підлягають задоволенню частково в сумі 4 718,83 грн за період прострочення з 27.08.2015 по 15.10.2015.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу ВП Атомкомплект (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 108 літ. А, код ЄДРПОУ 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скай Едвертайзінг (03035, м. Київ, Солом'янська площа, буд. 2, оф. 303, код ЄДРПОУ 38014140) 4 718 (чотири тисячі сімсот вісімнадцять) грн 83 коп. - 3 % річних та 1 170 (одну тисячу сто сімдесят) грн 03 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.01.2016

Суддя Спичак О.М.