Рішення

від 27.03.2007 по справі 6/707

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/707

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.07                                                                                 Справа № 6/707.

Суддя Т.А.Василенко, розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Дебальцевського загону воєнізованої охорони Донецької залізниці, м. Дебальцево Донецької області

до  Приватного підприємства виробничо –комерційної фірми «Стікс», м. Алчевськ

Луганської області

про стягнення  25 917 грн. 50 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Єнь Д.В. , дов. № Н-01/3035 від 05.12.06.;

від відповідача – Клименко С.Л., дов. № 55 від 22.02.07.,

                             Чван В.М., дов. №4 від 09.01.07.;

В судовому засіданні  16.03.2007. було оголошено перерву до 27.03.2007.

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 25 917 грн. 50 коп.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 25 917 грн. 50 коп. за надані послуги згідно договору №4 від 14.09.2006., за яким він надавав відповідачу послуги з охорони вагонів з вантажем. Вказана заборгованість за розрахунком позивача утворилась за період з 02.12.2003. по 31.12.2005.

В той же час, позивачем,  до суду, була надана заява про уточнення позовних вимог від 22.01.2007, за якою позивач змінює підстави позову та зазначає, що підставою позову слід вважати неналежне виконання відповідачем умов договорів № 4 від 14.09.2000., № 002-92 від 01.06.2004., № 002-92 від 16.03.2005. в частині несплати наданих послуг по охороні вагонів, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 25 917 грн. 50 коп., в тому числі за договором №4 від 04.09.2000. –15 227 грн. 50 коп., за договором № 002-92 від 01.06.2004. –7 725 грн. 00 коп., за договором № 002-92 від 16.03.2005.- 2 965 грн. 00 коп.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду відповідно до ухвали від 02.02.2007. згідно положень ст.22 ГПК України.

В обґрунтування вимог за позовом та відповідними поясненнями, позивач посилається на те, що ним здійснювалася охорона вагонів з вантажем відповідача, що підтверджується 42 маршрутами форми XY-2 про охорону 21 вагону, тобто надані послуги на суму 8 062 грн. 50 коп. Крім того, факт охорони всіх вагонів з вантажем підтверджується копіями дорожніх відомостей, які заповнені відповідачем і в усіх дорожніх відомостях зазначено номер та дату договору про охорону вантажу. Також, будь-які претензії щодо охорони вантажів з боку відповідача, позивачу не заявлялися.

В той же час, позивач вказує, що акти виконаних робіт не складалися та рахунки відповідачу не виставлялися.

Окрім цього, на підставі телефонограми Першого заступника Міністра транспорту України № 000583 від 30.10.2004. передбачено, що металобрухт класу 1А,2А,3А,4А приймається до перевезення за умови охорони.

Фактом повідомлення відповідачем про відправлення вантажу залізниця вважає зазначення в перевізних документах, а саме в дорожніх відомостях, які заповнені відповідачем, номера та дати договору про охорону вантажу.

Виконавець безпосередньо у відправника вантаж під охорону не приймав, оскільки вантаж приймався працівниками відповідної станції відправлення, а потім передавався позивачу.

В той же час, тариф у розмірі 2 грн. 50 коп. за вагонокілометр встановлений позивачем та затверджений начальником ДП «Донецька залізниця»05.02.2002.

Тобто за розрахунком позивача за період дії вказаних вище договорів за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 25 917 грн. 50 коп.

Відповідач, за відзивами на позовну заяву від 12.12.2006., 09.01.02007., 26.01.2007., 06.03.2007. , а також  доповненнями від 17.01.2007., 19.01.2007.,  19.02.2007., проти позову заперечує, зокрема, посилаючись на наступне.

Договором №4 від 14.09.2000. сторони передбачили, що розрахунки між ними  здійснюються на підставі актів приймання передачі, маршрутів караулу XY-2, рахунків, пред'явлених позивачем.

Фактично по спірним вагонам жодного акту приймання –передачі не складалося, ні ксерокопій маршрутів ні рахунків, відповідачем одержано не було.

Тобто, фактично вагони під охорону позиву не передавалися та, акти приймання –передачі не складалися, рахунки позивачем не направлялися та маршрути караулів не надавалися.

Також, відповідач зазначає, що між сторонами у справі по договорами не була узгоджена ціна наданих послуг, у зв'язку з чим у позивача не має підстав нараховувати плату із розрахунку 2 грн. 50 коп. за вагонокілометр.

Окрім цього, у своїх заперечення, відповідач  вказує заперечення та зауваження за окремими  маршрутами та розрахунками позивача, та зазначає, що позивачем не доведено надання ним відповідних послуг відповідачу та у зв'язку з цим недоведені позовні вимоги.

В той же час, відповідач вказує, що позивачем пропущений строк позовної давності, передбачений ст. 137 Статуту залізниць України та ст. 925 ЦК України.

З огляду на викладене та на доводи, наведені у вказаних вище документах, відповідач вважає  позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Дослідивши обставини справи, додатково надані  матеріали, вислухавши представників сторін,  суд  прийшов до наступного.

Між сторонами у справі були підписані такі договори:

№4 від 14.09.2000., та додаткові угоди до нього № 1 та 2, № 002-92 від 01.06.2004.; № 002-92 від16.03.2005., за умовами яких, відповідач –ПП ПКФ «Стікс»- «Замовник», доручає, а позивач –Дебальцевський загін охорони Донецької залізниці –«Виконавець» приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення охорони вантажу –металобрухту, завантаженого у напіввагони.

          В той же час, умовами договору №4 від14.09.2000., зокрема передбачено:

          Пункт 1.4. - «Виконавець»приймає вантаж від відправника і здає його на станції призначення представнику вантажоодержувача за маркіруванням.

          Пункт 2.1. –«Виконавець»зобов'язується забезпечити охорону вантажу від втрати з моменту приймання вантажу на станціях відправлення до станції призначення –Дебальцеве, Маріуполь –сорт, Коммунарськ.

          Пункт 2.2. «Замовник» зобов'язується оплатити послуги «Виконавця».

          В той же час у пункті 4.1. договору передбачено, що послуги позивача визначаються за фактичними витратами, пов'язаними із охороною та супроводженням вантажу. Час, потрачений на супроводження та охорону вантажу  рахується з моменту прийняття вантажу під охорону від відповідача, до моменту здачі  отримувачем на підставі відміток останнього у маршрутах караулу ф. XY-2.

Пунктом 4.2. сторони узгодили, що вартість послуг з охорони рахується відповідно від кількості вагонів, від 2 грн. 50 коп. до 1 грн. 00 коп. на 1 вагонокілометр.

          За виконання послуг відповідач сплачує позивачу 100% за місяць згідно плану погрузки.

          У пункті 4.4. та 4.5. визначено, що фактом закінчення робіт є підписання двохсторонніх актів приймання передачі вантажу виконавцю і представником грузоотримувача в маршруті караулу ф. XY-2 про здачу вантажу.

          Кінцевий розрахунок відповідача з позивачем здійснюється до 10 числа наступного за звітним по актам приймання  передачі і маршрутам караулу по рахунку пред'явленому позивачем. Строк оплати 3 банківських дня з моменту пред'явлення рахунку.

          Матеріалами справи підтверджено, що позивачем  акти приймання –передачі не складалися та рахунки відповідачу не направлялися.

Щодо умов договору № 002-92 від 01.06.2004. слід визначити наступне.

Відповідно до п. 2.1.4 відповідач повинен внести передплату за охорону і супроводження вантажу на розрахунковий рахунок позивача, відповідно до поданого останнім розрахунку.

Пунктом 3.3. договору передбачена оплата послуг позивача на підставі передплати.

Пунктом 3.5. визначено, що  кінцевий розрахунок відповідача з позивачем здійснюється по закінченню місяця до 5 числа.

В той же час, у п.3.1. сторони узгодили, що розрахунки за послуги, пов'язані із охороною металобрухту, здійснюються за вільними тарифами, що  визначаються за домовленістю сторін, при цьому позивач, не вправі без згоди з відповідачем збільшувати вартість послуг, перевищуючі витрати встановлені калькуляцією.

Тобто викладене свідчить про те, що позивач повинен надавати відповідачу відповідний розрахунок для здійснення оплати, що позивачем здійснено не було та доказів направлення відповідачу відповідних розрахунків, позивачем, до суду не надано.

Щодо договору № 002-92 від 16.03.2005. слід визначити, що п.2.1.4 договору  передбачено внесення відповідачем 100% передплати послуг за охорону і супроводження вантажів на розрахунковий рахунок позивача, відповідно до поданого розрахунку та інші умови договору є аналогічними умовам договору № 002-92 від 01.06.2004.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, за договором №4 від14.09.2000. позивач був зобов'язаний надати відповідачу відповідний рахунок.

В той же час договорами  № 02-92 від 01.06.2004. та № 002-92 від 16.03.2005. позивач повинен був надати відповідачу відповідний розрахунок для оплати послуг.

Позивачем не надано до суду доказів надання відповідачу відповідних рахунків або розрахунків для здійснення оплат за вказаними вище договорами.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається прострочивши, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав їх у строк, встановлений договором або законом.

Тобто, з боку відповідача не було припущено прострочки щодо оплати за виконані роботи, оскільки позивачем не були здійснені, передбачені вказаними договорами відповідні дії.

Слід визначити, що  позивачем до суду надані частково маршрути караулу ф. XY-2 про здачу вантажу, які констатують факт виділення охорони та відповідний маршрут. В той же час, вказані документи можливо розцінювати як докази надання послуг з охорони, але вказані документи не містять розрахунків відповідних сум, призначених до оплати та не мають посилання на відповідний договір.

Позивачем до суду наданий розрахунок суми боргу за вказаними договорами на суму 25 917 грн. 50 коп., в тому числі за договором №4 від 04.09.2000. –15 227 грн. 50 коп., за договором № 002-92 від 01.06.2004. –7 725 грн. 00 коп., за договором № 002-92 від 16.03.2005.- 2 965 грн. 00 коп., але обґрунтованість нарахування вказаних сум позивачем суду не доведена.

В той же час,  позивачем до суду надана копія претензії № 2191 від 09.08.2006. на суму 45 695 грн. 00 коп., за вказаною претензією позивач пропонує сплатити відповідачу заборгованість у сумі 45 695 грн. 00 коп., яка виникла за договором № 4 від 2000 року за надані послуги з охорони вантажів.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказану претензію не можна вважати вимогою про сплату боргу, заявленого за цим позовом, оскільки: по –перше позивачем не надано до суду доказів направлення цієї претензії відповідачу; по – друге претензія має посилання лише на договір №4 від 2000 року, а у рамках даної справи розглядається заборгованість за трьома договорами - №4 від 14.09.2000., та додаткові угоди до нього № 1 та 2, № 002-92 від 01.06.2004.; № 002-92 від16.03.2005.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги, що позивачем не доведені суду позовні вимоги,  у задоволенні позову слід відмовити, з віднесенням судових витрат на позивача.  

          На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –02.04.2007.

Суддя                                                                      Т.А.Василенко

           Спеціаліст 1 категорії          Т.В.Шкуть