Рішення

від 19.01.2016 по справі 910/28589/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2016Справа №910/28589/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВ-Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Димлер

про стягнення 17087,39 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Смирнова К.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ТОВ СВ-Дніпро звернулось до суду з позовом до ТОВ Димлер про стягнення заборгованості за поставлений товар та нарахованих штрафних санкцій в розмірі 17087,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 220213 від 22.02.2013 позивач у 2015 році поставив відповідачу товар на загальну суму 25667,16 грн.

Відповідач, всупереч положень договору поставки свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав не у повному обсязі, оплативши товар частково, внаслідок чого, станом на 30.06.2015 утворилась заборгованість в розмірі 13191,76 грн., яку позивач просить стягнути.

Крім того, просить стягнути нараховані за період з 20.06.2015 по 30.10.2015 на вказану заборгованість на підставі ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 143,12 грн.

Також, позивачем у відповідності до положень п.9.3 договору нараховано пеню за той же період прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу в розмірі 2433,34 грн. та штраф у розмірі 1319,17 грн які позивач просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що між сторонами було укладено вказаний договір поставки, відповідно до умов якого відповідачу на підставі видаткових накладних поставлено товар, який позивачем було оплачено лише частково. Просив стягнути вказану заборгованість та нараховані штрафні санкції.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча про час і місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що 22.02.2013 між ТОВ СВ-Дніпро (постачальник) та ТОВ Димлер (покупець) укладено договір поставки № 220213, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, по ціні, вказаній у накладних. Товаром по цьому договору є товар постачальника, вказаний в накладній. В накладній вказується перелік товарів, які постачаються і ціни на них. Постачальник зобов'язаний передати покупцю товар, згідно заявок покупця, а також документи, що стосуються товару та передаються разом з ним.

Згідно розділу 3 договору ціни на товар зазначаються в накладних в національній валюті України. Вартість договору визначається, як сума накладних на товар, переданий покупцю в межах цього договору.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що покупець оплачує вартість товару на умовах реалізації.

На виконання вказаного договору поставки позивач на здійснив поставку відповідачу товару відповідно до видаткових накладних: №СВ-000000543 від 21.0.2015 на суму 1523,05 грн., №СВ-000000606 від 29.04.2015 на суму 1790,78 грн., №СВ-000000664, від 06.05.2015 на суму 1106,48 грн., №СВ-000000753 від 15.05.2015 на суму 410,53 грн., №СВ-000000902 від 02.06.2015 на суму 1861,49 грн., №СВ-000000903 від 02.06.2015 на суму 756,66 грн., №СВ-000001041 від 12.06.2015 на суму 1161,74 грн., № СВ-000001042 від 12.06.2015 на суму 1807,95 грн., №СВ-000001140 від 20.06.2015 на суму 676,57 грн. та №СВ-000001140 від 20.06.2015 на суму 1640,25 грн.

Відповідачем вказаний товар прийнято, проте не оплачено, внаслідок чого, з урахуванням перерахунків між сторонами за попередні періоди, утворилась заборгованість

Згідно акту звірки між сторонами за період з 01.06.2015 по 30.06.2015, підписаному представниками обох сторін, заборгованість на користь ТОВ СВ-Дніпро становить 13191,76 грн.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів оплати вартості поставленого товару, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення вказаної заборгованості з відповідача на користь позивача.

Відповідно до положень п.9.3 договору поставки у випадку недотримання покупцем строків оплати згідно п.4.1, 7.2 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми несплаченого товару за кожен день прострочення. У випадку, якщо прострочення перевищує 60 календарних днів, додатково покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від несплаченої суми , але не менше 500 грн.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 143,12 грн. 3% річних за період прострочення з 20.06.2015 по 30.10.2015.

На підставі положень п.9.3 договору позивачем відповідачу нараховано пеню в розмірі 2433,34 грн. за той же період та 10% штрафу в розмірі 1319,17 грн., оскільки прострочення тривало більше 60 календарних днів, які позивач просить стягнути.

Разом з тим позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають,з огляду на таке.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 3 ст.549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається зі змісту договору поставки, укладеного між сторонами, сторони визначили, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється на умовах реалізації поставленого товару відповідачем. При цьому, умовами договору, сторони не визначили строк, протягом якого відповідач зобов'язаний здійснити розрахунок за отриману продукції після її реалізації чи повернути нереалізовану продукцію позивачу.

Судом встановлено, що позивачем направлялась відповідачу претензія №11 від 20.10.2015 про погашення заборгованості в розмірі 13191,76 грн. Вказану претензію було направлено 22.10.2015, про що свідчить касовий чек підприємства зв'язку та відбиток поштового штемпелю на описі вкладення.

Враховуючи викладене, оскільки сторони встановили, що розрахунок проводиться після реалізації товару відповідачем без встановлення строку, суд приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару настав через 7 днів після отримання претензії відповідачем.

Оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних та пені за період до 28.10.2015, при цьому не надано доказів отримання відповідачем претензії до вказаного період, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення пені та 3% річних, оскільки строк виконання зобов'язання, станом на 28.10.2015 року не настав. З тих же підстав не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення штрафу в розмірі 10% від простроченої суми.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Димлер (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, б. 15, кв. 267; ідентифікаційний код 31401787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВ-Дніпро (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, б. 1; ідентифікаційний код 30816357) заборгованість в сумі 13191 (тринадцять тисяч сто дев'яносто одну) грн. 76 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 940 (дев'ятсот сорок) грн. 32 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко