Рішення

від 19.03.2007 по справі 14/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.07                                                                                 Справа № 14/78

Суддя Лісовицький Є.А. розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальність “Науково –впроваджувальна фірма   “Еліта”, м. Луганськ

до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю “Лан”, с. Заіківка, Білокуракінський район, Луганської області

про стягнення  17301 грн. 96 коп.

при секретарі судового засідання Андрущенко Г.М.

в присутності представників сторін:

від позивача –Пономарьова В.Г., довіреність № б/н від 01.02.07.

від відповідача –Світличний Ю.М., директор

Сторонами подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задовольняється судом.

Суть справи:    заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі             16000  грн., пені у сумі 1317 грн. 44 коп., за договором від 18.04.06. №21.

Заявою від 19.03.07 позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені до 1301 грн. 96 коп. Тому судом розглядаються саме ці позовні вимоги.

Відповідач відзивом на позовну заяву  визнає позов.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Сторонами у справі укладений договір № 21 від 18.04.06. Згідно якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1 Договору визначений предмет Договору - купівля-продаж товару, а саме: насіння соняшника «Дарій» у кількості 1 тона за ціною 16000 грн.

04.05.06 року представником Відповідача Косенко В.І., за довіреністю серії ЯЛМ № 543234 від 03.05.06 р. було отримано насіння соняшника «Дарій»у кількості 1000 кілограмів, про що була складена та підписана видаткова накладна № РН-0000218 від 04.05.06 року на суму 16000 грн.

Відповідно до пункту 3 Договору сторони визначили строк оплати:

до 10.05.06 –1000 грн.;

до 10.06.06 –1000 грн.;

до 10.07.06 –1000 грн.

решта –до 10.08.06.

Але кошти відповідачем не сплачені і на момент розгляду справи борг склав 16000 грн.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 16000 грн., пені за прострочення платежу у сумі 1301 грн. 96 коп.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 229 ГКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, пунктом 7.1. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач розрахував пеню відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.05.06 до 11.02.07 та нарахував пеню 1301 грн. 96 коп.

В своєму відзиві Відповідач стверджує, що невиконання ним грошового зобов'язання за Договором сталося не з його вини, а внаслідок обставин непереборної сили (погодні умови).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не мав можливості виконати свої зобов'язання, також враховуючи розмір суми, належної до сплати.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення суми боргу та пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зайве сплачене держмито зі зменшених позовних вимог позивачу не повертається.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Лан”, с. Заіківка,  Білокуракінський район, ідентифікаційний код 32630613 на користь Товариства з обмеженою відповідальність “Науково –впроваджувальна фірма   “Еліта”, м. Луганськ,  вул.Суходольська, 6/234, ідентифікаційний код 31910303 борг у сумі 16000 грн., пеню у сумі 1301 грн. 96 коп., витрати на сплачене держмито 173 грн. 02 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. Наказ видати.

У судовому засіданні 19.03.07 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Дата підписання рішення  21.03.07.

Суддя                                                                                                         Є.А.Лісовицький