Рішення

від 19.07.2006 по справі 4/4/279д-14/5д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/4/279д-14/5д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.06                                                                                        Справа №  4/4/279д-14/5д

Суддя   Хоролець Т.Г.

За позовом             Пологівської міжрайонної  державної податкової інспекції, м. Пологи Запорізької області

До відповідача-1   Пологівської державної машинно-технологічної  станції, м. Пологи Запорізької області

До відповідача-2 Малого  приватного підприємства “Укрсоняшник” в  собі філіалу  “Запорізький”, м. Запоріжжя

Про  визнання недійсним договору купівлі-продажу

Суддя Хоролець ТГ.

Представники:

Від позивача   Пєшкова О.А., дов. №12672/10/10 від 29.11.2005     

Від відповідача-1Не з'явився

Від відповідач-2 Не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про  визнання  недійсним договору купівлі-продажу №93/10 від 24.10.2000, укладеного відповідачами по справі.

10.09.2001 провадження по справі зупинено  до розгляду районним  судом кримінальної справи №200128-пр,  порушеної прокуратурою Пологівського району.

Розпорядженням  голови Господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 29.11.2004  №901  справа № 4/4/279д передана на розгляд судді Хоролець Т.Г.

Ухвалою від 03.12.2004 справа прийнята суддею Хоролець Т.Г. до провадження, справі присвоєно №4/4/279д-14/5д.

Ухвалою від 17.05.2006 провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 19.06.2006. Розгляд справи відкладався до 19.07.2006.

У судовому засіданні 19.07.2006 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вимоги позивача  ґрунтуються на ст.ст. 48,49 ЦК України, ст. 10 Закону України “Про державну службу” та полягають у наступному: позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу №93/10 від 24.10.2000, укладений між відповідачами. Позов заявлено з тих підстав, що вищезазначений договір не відповідає вимогам законодавства. Зокрема, згідно даних картки особливих рахунків станом на 01.09.2000 у Пологівської ДМТС виникла податкова заборгованість у розмірі 38 тис. грн.  Відповідно до положень ст. 2 Указу Президента України №167 від 04.03.1998  з дня виникнення податкової заборгованості все майно та майнові права платника податків перебувають у податковій заставі, крім майна та майнових прав, що відповідно до закону не можуть бути предметом застави. Законом України “Про заставу” визначено, що може бути предметом застави, а що ні. Так, предметом застави може бути майно або майнові права, в тому числі майно, яке стане власністю заставодавцю після виникнення застави ( майбутній врожай, приплід худоби тощо). Таким чином, товар по договору купівлі-продажу №93/10 від 24.10.2000 знаходився в податковій заставі. Статтею 5 Указу Президента України №167 від 04.03.1998 за платником податків, майно якого перебуває в податковій заставі, закріплено обов'язок збереження такого майна та встановлено заборону такого відчуження майна та майнових прав, які перебувають у податковій заставі без отримання письмової згоди органу державної податкової служби за місцезнаходженням платників податків.  

Відповідач-1 у відзиві від 24.01.2001 зазначив, що між відповідачами 24.10.2001 дійсно був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого Пологівська ДМТС передала МПП “Укрсоняшник” в особі філії “Запорізький” посівів озимини пшениці вартістю 438 грн. за один гектар на загальну суму 510 051 грн. При цьому собівартість посівів озимини пшениці складала 690385,84 грн. Крім того зазначає, що з 12.09.2001 всі майнові та немайнові права Пологівської ДМТС знаходяться в податковій заставі. Таким чином, укладений договір суперечить Постанові КМУ №941 від 22.06.1998, у відповідності до якого товари в обороті (до яких відносяться посіви озимини пшениці)  не можуть бути реалізовані без письмової згоди податкових органів тільки по цінам не нижче звичайних. Поза тим, згідно п. 4.1. договору купівлі-продажу Покупець зобов'язався здійснити оплату придбаного товару шляхом емісії простого векселю, що суперечить Постанові КМУ №528 від 10.02.1992, у відповідності до якого використовувати вексель, а також виступати векселедавцем можуть тільки юридичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності. Виданий ДМТС вексель в подальшому був визнаний недійсним. На підставі викладеного, відповідач-1 позов визнав в повному обсязі.

 Відповідач-2 проти позову заперечив з викладених у відзиві від 19.07.2001 підстав. Так, посилання ДПІ на те, що вартість пшениці занижена не відповідає дійсності, оскільки покупець придбав посіви пшениці, при купівлі яких він ризикував, оскільки несприятливі погодні умови та інші фактори могли призвести до втрати врожаю. Передбачена договором оплата шляхом емісії простого векселю не суперечить законодавству, оскільки договір укладений за згодою Малого приватного підприємства “Укрсоняшник”, тому розрахунки відбувалися від його імені. Крім того, для продавця не має значення хто здійснює розрахунки –підприємство чи його філія, для нього важливий факт проведення розрахунків. Згода органів державної податної служби для реалізації посівів пшениці не потрібна, оскільки ці посіви не знаходяться в податковій заставі. У відповідності до порядку звернення стягнення на рухоме майно, що знаходиться в податковій заставі, стягнення може бути звернене тільки на рухоме майно. Предметом спірного договору є посіви пшениці на кореню в стані кущення, тобто таке майно, яке тісно поєднане з землею і тому не є рухомим майном, тому не може бути предметом податкової застави.     

У судові засідання 19.06.20096 та 19.07.2006 відповідачі не з'являлися,  витребувані судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Суд визнав наявних у справі матеріалів достатніми для розгляду спору по суті в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши  матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін суд -

                                                          ВСТАНОВИВ:

24.10.2000 між Пологівською державною сільськогосподарською машинно-технологічною станцією –Продавець (відповідач-1 у справі) та філією “Запорізький” Малого приватного підприємства “Укрсоняшник” –Покупець (відповідач-2 у справі) укладено договір купівлі-продажу №93/10, за умовами якого Покупець придбав посіяне насіння озимої пшениці на кореню в стані кущення, що вирощується  на площі 1164,5 га.

Згідно п. 1.2. договору, продавець засвідчує, що відчужуваний ним товар належить йому на праві власності та на момент укладення договору під арештом не знаходиться.

Пунктом  2.3. договору сторони узгодили, що вартість за 1 га посівів пшениці складає 365,00 грн. без ПДВ, ПДВ складає 438 грн. Загальна сума договору –510 051,00 грн.

Згідно п. 4.1. договору, оплата проводиться шляхом емісії простого векселя після отримання товару. Вексель передається по акту приймання-передачі.

Актом приймання-передачі до договору товар було передано у власність  відповідачу-2.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно даних картки особливих рахунків станом на 01.09.2000 у Пологівської ДМТС виникла податкова заборгованість у розмірі 38 тис. грн.

Відповідно до положень ст. 2 Указу Президента України №167 від 04.03.1998  з дня виникнення податкової заборгованості все майно та майнові права платника податків перебуває у податковій заставі, крім майна та майнових прав, що відповідно до закону не можуть бути предметом застави.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про заставу” предметом  застави  може  бути  майно,  яке  відповідно    до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на  яке може бути звернено стягнення.

 Таким чином, посіви озимої пшениці, що є товаром по договору купівлі-продажу №93/10 від 24.10.2000, знаходилися в податковій заставі.

Повідомленням №32 від 12.09.2000 Полоргівська МДПІ повідомила Пологівську ДМТС про те, що у зв'язку з наявністю заборгованості по податковим платежам до бюджету все майно та майнові права останнього перебувають у податковій заставі до повного погашення податкової заборгованості.

Статтею 5 Указу Президента України №167 від 04.03.1998 за платником податків, майно якого перебуває в податковій заставі, закріплено обов'язок збереження такого майна та встановлено заборону такого відчуження майна та майнових прав, які перебувають у податковій заставі без отримання письмової згоди органу державної податкової служби за місцезнаходженням платників податків.  

Таким чином, Пологівська ДМТС до підписання договору купівлі-продажу знала, що майно, яке є предметом договору, знаходиться в податковій заставі, але в порушення вищезазначених норм уклала з відповідачем-2 договір по відчуженню заставленого майна.

На час укладання договору № 93/10 від 24.10.2000 діяли норми Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963р.

Як визначає ст. 48 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року недійсною є та угода, що  не  відповідає  вимогам   закону.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Судові витрати відповідно до ст. 49  ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно.

Керуючись ст.ст. 49,75,82-85 Господарського процесуального  кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу №93/10 від 24.10.2000, укладений між Пологівською державної машинно-технологічною станцією та Філією Малого приватного підприємства “Укрсоняшник”.

3.          Стягнути з Пологівської державної машинно-технологічної станції ( 70600 м. Пологи Запорізької області, вул. Крилова, 103, код ЄДРПОУ 25678469) на користь  державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача УДК у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 26014130; рахунок № 31112095600007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку –095)  51 грн. 00 коп. державного мита.  Видати наказ.

4.          Стягнути з Пологівської державної машинно-технологічної станції ( 70600 м. Пологи Запорізької області, вул. Крилова, 103, код ЄДРПОУ 25678469) на користь ДП “СІЦ” (03057 м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.          Стягнути з Малого приватного підприємства “Укрсоняшник” в особі філії “Запорізька” (69014 м. Запоріжжя, вул. Харчова, 5, код ЄДРПОУ 25716053) на користь  державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача УДК у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 26014130; рахунок № 31112095600007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку –095)  51 грн. 00 коп. державного мита.  Видати наказ.

6.          Стягнути з Малого приватного підприємства “Укрсоняшник” в особі філії “Запорізька” (69014 м. Запоріжжя, вул. Харчова, 5, код ЄДРПОУ 25716053) на користь ДП “СІЦ” (03057 м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                        Т.Г.Хоролець

    Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. .84 ГПК України  26.07.2006.