Рішення

від 28.03.2007 по справі 4/236-18/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/236-18/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.03.07                                                                                           Справа№ 4/236-18/54

28  березня 2007 року                                                                   Справа № 4/326 -18/54

Господарський суд Львівської області в особі головуючого-судді Мартинюка В.Я.

розглянувши справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) „Автошлях”

доТовариства з обмеженою відповідальністю  (надалі ТзОВ ) „Агрообладнання”

простягнення заборгованості

з участю представники:

від позивача  - [...] –адвокат;

від відповідача –[...] –керівник,

В С Т А Н О В И В :

          що ТзОВ „Автошлях”  звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТзОВ  „Агрообладнання” 8200 грн. 00 коп. основного боргу.

Підставами вимог, як зазначено в позовній заяві, є часткова сплата відповідачем товару, що склав предмет поставки. Також, позивач заявами за №115 від 07.03.2007 року та за №144 від 27.03.2007 року просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1310 грн. 00 коп.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву про зменшення суми позову на 2000 грн. 00 коп., яка є оплаченою. В іншій частині позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні борг в сумі 6200 визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до заявки №74 від 14.09.2006 року ТзОВ „Автошлях” здійснило поставку щебеня фракції 20х40 (надалі - товар) для ТзОВ „Агрообладнання”.

Обов‘язок по поставці товару позивач виконав своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується накладною №АШ-0000552 від 08.10.2006 року та квитанцією про приймання вантажу №АА713020.

За одержаний товар відповідач розрахувався лише частково на суму 9638 грн. 60 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачеві вимогу №927 від 28.12.2006 року щодо виконання обов‘язку по оплаті товару, яку останній залишив без відповіді, а зобов‘язань по оплаті товару не виконав.

На час розгляду справи в місцевому господарському суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 8200 грн. 00 коп., що також підтверджується актом звірки розрахунків №300 від 31.10.2006 року.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України та аналогічних положень ч.1 ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач покладені на нього обов‘язки за договором в повній мірі не виконав –поставлений товар повністю не оплатив, з врахуванням оплаченої суми в розмірі 2000 грн. 00 коп. під час судового розгляду, підтвердженням чого є платіжне доручення за № 99  від 23.03.2007 року, сума основного боргу становить 6200 грн. 00 коп.

Що стосується 2000 грн. 00 коп., то в цій частині провадження належить припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки вона була сплачена під час судового розгляду.

Окрім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у формі витрат на послуги адвоката в розмірі 1310 грн. 00 коп.

З врахуванням того, що понесення таких підтверджується договором за №4 від 15.02.2007 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю за №351 від 29.10.2002 року та платіжними дорученнями №609 від 07.03.2007 року і за №659 від 27.03.2007 року, вони підлягають до стягнення.

Що стосується розподілу інших судових витрат, а саме: державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то такі у відповідності до вимог ст.49 ГПК України належить покласти на відповідача.

Окрім того, позивачу, у відповідності до вимог ст.47 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, належить повернути державне мито в сумі 102 грн. 00 коп., як надміру сплачене.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 47, 49, 66, 67, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрообладнання”, Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, 5, (ідентифікаційний код 00914102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автошлях”, що знаходиться за адресою Рівненська область, м.Рівне, вул. Кавказька,5, (ідентифікаційний код 31299400) 6200 грн. 00 коп. –основного боргу, 1530 грн. 00 коп. судових витрат.

3.   Провадження в іншій частині припинити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Автошлях”  що знаходиться за адресою Рівненська область, м.Рівне, вул. Кавказька,5, (ідентифікаційний код 31299400)102 грн. 00 коп. надміру сплаченого державного мита платіжним дорученням за №541 від 12.02.2007 року.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                       Мартинюк В.Я.