Постанова

від 25.05.2009 по справі 7/26-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

25.05.09 Справа № 7/26-38

Львівський апеляційн ий господарський суд, в склад і колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Скрипчук О.С.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представни ків:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача (скаржник) - Таран О.П.

Розглянувши апеляційну скаргу Волинського обл асного санаторію матері і ди тини «Турія», №б/н, б/д

на рішення господа рського суду Волинської обла сті від 13.04.2009 року (підписане 15.04.20 09 року), суддя Шум М.С.

у справі № 7/26-38,

за позовом Приватного п ідприємця ОСОБА_5, с.Скули н

до відповідача Волинсь кого обласного санаторію м атері і дитини «Турія», м.Кове ль

про стягнення 355740,93 грн. (з я ких 248550,55 грн. - заборгованості, 912 18,16 грн. - інфляційних втрат, 15972,22 г рн. - 3% річних).

в с т а н о в и в :

В процесі розгляду спр ави у суді першої інстанції п озивачем подано заяву про зм еншення розміру позовних вим ог (арк справи 114), відповідно до якої останній просив стягну ти з відповідача 189557,40 грн. - забо ргованості, 18772,37 грн. - інфляційн их нарахувань, 2421,25 грн. - 3% річних .

Рішенням господарського с уду Волинської області від 13.0 4.2009 року по справі №7/26-38 позов ПП ОСОБА_5 задоволено повніс тю, стягнено з Волинського обласного санаторію матер і і дитини «Турія»на користь ПП ОСОБА_5 - 189557,40 грн. - заборго ваності, 18772,37 грн. - інфляційних нарахувань, 2421,25 грн. - 3% річних.

Рішення суду мотивоване ти м, що заборгованість відпові дача перед позивачем за отри маний товар, підтверджена ма теріалами справи, підставна і підлягає до стягнення врах овуючи ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст .144, 173, 193 ГК України. Поряд з цим, су дом не взято до уваги посилан ня відповідача на укладення між сторонами додаткової уго ди, оскільки така угода з дотр иманням сторонами вимог ст.654 ЦК України не укладалась. Одн очасно, суд враховуючи полож ення ст.625 ЦК України вважає пі дставними заявлені до стягне ння позивачем інфляційні нар ахування та 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Вол инський обласний санаторі й матері і дитини «Турія»под ав апеляційну скаргу, в якій в казує на порушення судом нор м матеріального та процесуал ьного права, неповне з' ясув ання обставин, що мають значе ння для справи та просить ска сувати рішення господарсько го суду Волинської області в ід 13.04.2009 року по справі №7/26-38, прий няти нове рішення, яким в позо ві відмовити. Зокрема, на думк у скаржника, 23.02.2009 року між стор онами укладено додаткову уго ду щодо порядку погашення бо ргу. Таким чином, на думку скар жника, строк виконання зобов ' язання згідно договору, на момент звернення позивача д о суду не наступив.

Представник скаржника (від повідача) в судовому засідан ні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, з азначаючи при цьому, що між ст оронами укладено додаткову у году, яка оформлена листом ві д 23.02.2009 року вих.№61, в якому вказа но графік погашення боргу шл яхом розстрочення, що підпис аний позивачем та відповідач ем.

Представник позивача про ти вимог апеляційної скарги заперечила, з підстав наведе них у відзиві на апеляційну с каргу, вказуючи на невиконан ня відповідачем умов договор ів. Поряд з цим, зазначала, що м іж сторонами додаткової угод и не укладалось, а лист на який вказує скаржник не може вваж атись такою угодою, оскільки відповідно до ст.654 ЦК України зміна договору вчиняється у такій же формі, що й сам догов ір. Крім того, звертала увагу с уду на те, що п.5.2 договору від 08.0 5.2008 року встановлено, що строк оплати покупцем отриманого т овару - 30 календарних днів з мо менту отримання товару.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розгл янувши доводи апеляційної ск арги та дослідивши наявні до кази по справі, вважає, що апел яційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступн ого:

04.04.2006 року, 20.04.2007 року, 08.05.2008 року мі ж ПП ОСОБА_5 (в тексті догов ору - продавець) та Волинськ им обласним санаторієм мат ері і дитини «Турія»(в тексті договору - покупець) укладено договори відповідно до умов яких, позивач зобов' язував ся передати у власність відп овідача продукти харчування в асортименті (в тексті догов ору - продукція), а останній зо бов' язався приймати продук цію та оплачувати її на умова х даних договорів.

Пунктами 1.2, 1.4 договорів пере дбачено, що асортимент, кільк ість та ціни на продукцію виз начаються сторонами на відпу ск продукції, що є невід' ємн ими частинами договорів; сум а договорів складає суму всі х накладних, відповідно до як их здійснюється постачання п родукції.

Пунктами 5.1, 5.2. договорів визн ачено, що розрахунки між стор онами здійснюються шляхом пе рерахування покупцем (відпов ідачем) грошових коштів на ро зрахунковий рахунок продавц я (позивача); оплата за отриман у партію продукції проводить ся протягом 30 календарних дні в з моменту отримання товарн ої партії.

На виконання умов договорі в позивач поставив відповіда чу продукції на зальну суму 129 5097,95 грн., що підтверджується на кладними, належним чином зав ірені копії яких містяться в матеріалах справи (арк. справ и 31-108) і не заперечується відпо відачем.

Оплата за отриману продукц ію відповідачем здійснена не в повному обсязі, залишок заб оргованості відповідача на м омент розгляду справи у суді першої інстанції становить 189557,40 грн., що підтверджується та кож актом звірки взаємних ро зрахунків станом на 23.02.2009 року ( арк. справи 116), який підписаний позивачем та відповідачем т а скріплений відтисками печа ток останніх.

Статтею 11 ЦК України встано влено, що підставами виникне ння цивільних прав та обов' язків, зокрема є договори та і нші правочини.

Відповідно до частини 1 стат ті 202 Цивільного кодексу Украї ни правочином є дія особи, спр ямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав т а обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК Украї ни зобов' язанням є правові дношення, в якому одна сторон а (боржник) зобов' язана вчин ити на користь другої сторон и (кредитора) певну дію (переда ти майно, виконати роботу, над ати послугу, сплатити гроші т ощо) або утриматись від певно ї дії, а кредитор має право вим агати від боржника виконання його обов' язку, а згідно ст.5 26 Цивільного кодексу України , ст.193 Господарського кодексу України зобов' язання повин ні виконуватися належним чин ом відповідно до умов догово ру, актів цивільного законод авства, а при відсутності так их вказівок - відповідно до зв ичаїв ділового обороту або і нших вимог, що звичайно ставл яться.

Приписами ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено , що за договором купівлі-про дажу одна сторона (продавец ь) передає або зобов'язується передати майно (товар) у вл асність другій стороні (поку пцеві), а покупець приймає аб о зобов'язується прийняти ма йно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.629 ЦК Україн и договір є обов'язковим для в иконання сторонами.

Частиною 1 ст.530 ЦК України, як що у зобов'язанні встановлен ий строк (термін) його виконан ня, то воно підлягає виконанн ю у цей строк (термін).

Стосовно посилань скаржни ка на те, що строк виконання зо бов' язань перед позивачем н е наступив, оскільки між стор онами укладено додаткову уго ду, яка оформлена листом від 23 .02.2009 року вих.№61 (арк. справи 122), в я кому вказано графік погашенн я боргу шляхом розстрочення, що підписаний позивачем та в ідповідачем, то слід зазначи ти, що такі є безпідставними, о скільки відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірванн я договору вчиняється в такі й самій формі, що й договір, що змінюється або розривається , якщо інше не встановлено дог овором або законом чи не випл иває із звичаїв ділового обо роту. Поряд з цим, лист від 23.02.2009 р оку отримано позивачем уже п ісля порушення провадження у справі №7/26-38.

Таким чином, суд першої інст анції підставно дійшов висно вку про те, що між сторонами до даткова угода з дотриманням вимог ст.654 ЦК України не уклад алась.

Поряд з цим, суд першої інст анції правомірно, враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України, з гідно якої боржник, який прос трочив виконання грошового з обов'язання, на вимогу кредит ора зобов'язаний сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом, при йшов до висновку про те, що зая влені до стягнення позивачем інфляційні втрати в сумі 18772,37 г рн. та 3% річних в розмірі 2421,25 грн . підлягають задоволенню

Одночасно апеляційним гос подарським судом відзначено , що представник відповідача в судовому засіданні апеляц ійного господарського суду з азначив, що відповідач факт н аявності заборгованості, в с умі, яку позивачем заявлено д о стягнення визнає.

З огляду на наведене, довод и скаржника про скасування р ішення місцевого суду є безп ідставними.

Рішення місцевого суду при йняте у відповідності з вимо гами діючого законодавства, а тому підстав для його скасу вання апеляційний суд не вба чає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК Укра їни, суд,

постановив:

Рішення господарського су ду Волинської області від 13.04.20 09 року по справі №7/26-38 залишити б ез змін, а апеляційну скаргу Волинського обласного сан аторію матері і дитини «Турі я»без задоволення.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку.

Матеріали справи повернут и в місцевий господарський с уд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Скрипчук О.С.

Юрченко Я.О.