Постанова

від 19.03.2007 по справі 34/57-07-894а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/57-07-894А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" березня 2007 р. Справа  № 34/57-07-894А

19.03.2007р. в 12год.25хв. господарський суд Одеської області

у складі судді Фаєр Ю.Г.

при секретарі судового засідання Артем'євій В.В.,

за участю представників від позивача: Веровського О.В., Новак І.О., діючих на підставі довіреності №1-5/07 від 10.02.2007р.; від відповідача: Ковачова О.М. - головного державного податкового інспектора сектору супроводження справ у судах юридичного відділу ДПІ у Приморському районі м. Одеси, діючого на підставі довіреності від 19.10.06р.30200/К/10-0117

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області № 416 адміністративну справу №34/57-07-894А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана”

до відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 09.01.2007р. №0000092360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 35512,5грн.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Роксолана” звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 09.01.2007р. №0000092360 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, посилаючись на відсутність порушення позивачем вимог п.1, 13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами та доп.) та на неправомірність застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій на суму на суму 35512,5грн. на підставі ст.15, п.1 ст.17 та ст.22 названого закону.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив.

27.12.2006р. Державною податковою адміністрацією в Одеській області згідно плану-графіку останнього проведення перевірок відділом оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи ДПА в Одеській області на грудень 2006р., на підставі направлень від 26.12.2006р. №411523-6017, виданому старшому державному податковому ревізор-інспектору Кулішу М.Є., №411423-6017, виданому старшому державному податковому інспектору Костіній І.В., №411223-6017, виданому старшому державному податковому ревізор-інспектору Петренко Н.В., №411323-6017, виданому старшому державному податковому ревізор-інспектору Рибакову С.В., №411023-6017, виданому старшому державному податковому ревізор-інспектору Димитрову А.В., №411123-6017, виданому головному державному податковому ревізор-інспектору Руцинському О.А., проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу кафе-бару «Андижон», розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Генуезька, 24а, що належить позивачу, за результатами якої складений акт перевірки №0002117-23-6017/945.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлений факт реалізації товару на загальну суму 291,8грн. (згідно рахунку офіціанта) без проведення через РРО, без видачі розрахункового документу всупереч вимог п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами та доп.), а також встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що вказана в поточному звіті РРО (Х-звіті) у розмірі 6810,7грн. всупереч вимог п.13 ст.3 названого закону.

На підставі цього акту перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було прийнято рішення від 09.01.2007р. №0000092360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 35512,5грн. на підставі ст.15, п.1 ст.17 та ст.22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами та доп.).

В силу п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, на думку суду, зазначене рішення прийняте за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій є неправомірним, виходячи з наступного.

Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок встановлені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Указом Президента „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.

Так, згідно ст.15 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють орган державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст.16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами та доповненнями) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Крім того, статтею 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що позаплановими вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадах –за рішенням суду.

Підставами для проведення фахівцями ДПА в Одеській області позапланової перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єкта підприємницької діяльності є підстави, зазначені у Законі України „Про державну податкову службу в Україні” та Законі України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Так, згідно ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позапланова виїзна перевірка проводиться лише за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1)за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6)проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Одна з вище перелічених підстав обов'язково повинна бути зазначена у направленні та наказі під час проведення позапланової перевірки.

Відповідно до ст.11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

ДПА в Одеській області надало 28.12.2006р. під розписку позивачу направлення на перевірку від 26.12.2006р. №411523-6017, видане старшому державному податковому ревізор-інспектору Кулішу М.Є., №411423-6017, видане старшому державному податковому інспектору Костіній І.В., №411223-6017, видане старшому державному податковому ревізор-інспектору Петренко Н.В., №411323-6017, видане старшому державному податковому ревізор-інспектору Рибакову С.В., №411023-6017, видане старшому державному податковому ревізор-інспектору Димитрову А.В., №411123-6017, видане головному державному податковому ревізор-інспектору Руцинському О.А., про проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу позивача, в яких відсутні вид перевірки, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки. На вимогу суду відповідач не надав наказу ДПА в Одеській області на проведення перевірки позивача, доказів прийняття зазначеного наказу ДПА в Одеській області, що свідчить про порушення ДПА в Одеській області наведених вимог законодавства. Крім того всупереч ч.2 ст.71 КАС України орган владних повноважень доказів, які спростовували такі доводи позивача, суду також не надав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже ДПА в Одеській області не вправі була приступати до перевірки позивача та, відповідно, складати за її наслідками акт перевірки, тому її дії є неправомірними.

Як встановлено ч.3 ст.70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З цих підстав судом не приймаються до уваги докази, отримані ДПА в Одеській області під час незаконної перевірки та надані відповідачем до суду на підтвердження своїх заперечень, в тому числі стосовно законності спірного рішення, інших доказів органом владних повноважень не надано.

Вищенаведене свідчить про недотримання податковим органом вимог законодавства щодо процедури проведення позапланової перевірки, складання і оформлення акту перевірки з суттєвими порушеннями процедурного характеру вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового та валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, що в будь-якому призводить до нечинності прийнятого відповідачем за результатами даної перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а по п.2 даної норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Причому п.3 ст. 70 КАС України передбачає, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Поряд з цим здійснене відповідачем застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 35512,5грн. на підставі п.1 ст.17 та ст.22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами та доп.) суд вважає також неправомірним з огляду на наступне.

Згідно п.1 та п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами та доп.) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до п.1 ст.17 та ст.22 названого Закону у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, а у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 27.12.2006р. зазначені готівкові кошти були проведенні через реєстратор розрахункових операцій, з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, тобто позивачем ці кошти були оприбутковані до каси підприємства згідно денного Х-звіту, відображені в касовій книзі позивача з використанням книги обліку розрахункових операцій, в якій вклеєний фіскальний звітний чек за 27.12.2006р., а відповідачем при застосуванні до позивача штрафних санкцій не було враховано наявності залишку готівки у касі позивача за 27.12.2006р. згідно касової книги, а відтак, відповідачем необґрунтовано застосовані зазначені штрафні санкції без надання суду правомірних доказів виявленого ДПА в Одеській області порушення зазначених норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами та доп.).

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідач не довів належним чином законності і обґрунтованості застосування до позивача штрафних санкцій на суму 35512,5грн. на підставі п.1 ст.17 та ст.22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. (із змінами та доп.), а також, що прийняте рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.01.2007р. №0000092360 та підстави його прийняття не відповідають вимогам, викладеним в п.п.1,3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов про скасування зазначеного рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.01.2007р. №0000092360 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.2 ст.89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. Приймаючи до уваги надання позивачем в судовому засіданні 19.01.07р. клопотання в порядку ст.89 КАС України, позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір на суму 355,13грн., сплачений останнім  квитанцією №120 від 29.01.2007р.

Керуючись ст.ст.71, 72, 89,  94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.           Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана” задовольнити повністю.

2.           Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.01.2007р. №0000092360 повністю.

3.           Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31114095700008 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код ЄДРПОУ 23213460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана” (код ЄДРПОУ 19040812, адреса: м. Одеса вул.Генуезька, 24а) судовий збір на суму 355(триста п'ятдесят п'ять)грн.13коп.

4.          Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Фаєр Ю.Г.