Рішення

від 23.03.2007 по справі 26/47-07-1040

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/47-07-1040

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2007 р.Справа  № 26/47-07-1040

За позовом :  товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій

„ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ”

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „Парус”

про стягнення 21 794 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю  представників :  

від позивача : Передерій Н.О. за довіреністю;

від відповідача : Савицька О.М. за довіреністю;

Суть спору : позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 21 794 грн. та судових витрат за порушення умов договору в/з відповідального зберігання від 14 лютого 2005 р. № 31/2006.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги не визнає повністю, про що зазначив у відзиву на позов.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Між сторонами по справі 14 лютого 2006 р. був укладений договір № 31/2006, відповідно п.1.1 якого, Власник, тобто позивач по справі передає Зберігачеві, тобто відповідачеві  по справі, на відповідальне зберігання пневматичні шини, ( далі - продукція).  

Згідно п.2.1 договору продукція передається на склад Зберігача по Акту прийому –передачі.

Згідно складеного та засвідченого обома сторонами по справі 14.02.2006 р. Акту приймання –передачі № 1, який є додатком до договору № 31/2006 в/з, позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання, згідно договору № 31/2006 в/з від 14.02.2006 р. продукцію в загальній сумі 21 794 грн.

Згідно п.3.4.2 договору відповідач зобов'язаний в дводенний термін повернути продукцію,  позивачеві за першою його вимогою.

02 жовтня 2006 р. позивачем направлено направлено відповідачеві вимога № 1 за вих. № 5 від 29.09.2006 р., про повернення продукції в належному стані або за неможливістю такого повернення сплатити його вартість в сумі 21 794 грн. Ця вимога залишена відповідачем бев уваги незважаючи на умови п. 3.4.2 договору.

Згідно п.5.3 договору у випадку втрати, псування, приведення продукції в стан не придатний для подальшого цільового використання, що відбулося з вини відповідача, останній відшкодовує позивачеві її повну вартість.

На час розгляду справи позивачем за вх. № 6445 від 21.03.2006 р. до господарського суду надано інвентаризаційний опис № 1, складений станом на 16 жовтня 2006 р., який підписаний відповідачем, згідно якого продукція, що передана на зберігання відповідачеві на його склад по  вказаному акту прийманя –передачі, відсутня.

Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначає таке.

Згідно п.1.1 вказаного договору його предметом є зберігання відповідачем пневматичних шин, переданий йому позивачем.

Згідно частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно вимог статті 949 цього ж кодексу, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи,  які були ним одержані від речі.

Згідно вимог статті 950 цього ж кодексу, за втрату (нестачу) або пошкодження речі,  прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Статею 951 цього ж кодексу передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою  (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.  

Доказів втрати вказаної продукції позивачем не надано. Тому у нього відсутні правові підстави для вимоги щодо стягнення з відпрвдача вартоістя вказаних шин у зв'язку з їх втратою.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсягу з огляду на наступне.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З наданого позивачем інвентаризаційного опису № 1, який підписаний відповідачем, вбачається, що передана позивачем на склад відповідача для зберігання продукція по договору № 31/2006 р. від 14.02.2006 р. - відсутня. Таким чином, факт втрати переданого на зберігання майна об'єктивно підтверджений.

З цього випливає, що відповідачем не виконані умови договору щодо належного зберігання продукції та у зв'язку з її втратою він зобов'язаний відшкодувати позвивачеві її вартість. Отже суд відхиляє заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем факту втрати вказаної продукції.

Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов –задовольнити.

Стягнути з товариства з обмежено відповідальністю „ПАРУС” ( юридична адреса:  67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул.40 років Перемоги, 9; фактична адреса : 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21 оф. 610; п/р 260090101564 в ЗАТ „ПроКредитБанк” м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 22511215) на користь товариства з обмежено відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ –ДАЛЬНОБОЙ”                            ( юридична адреса:  07400, Київська область, м.Бровари,  вул. Незалежності, 24; фактична адреса:  02089, м.Київ, вул. Радистів, 73 а; п/р 26003321390039 в філії АКІБ „УкрСиббанк”, Київське регіональне управління  МФО 300733. код ЄДРПОУ 33212540) : суми боргу в розмірі 21 794 грн., держмита в сумі 217 грн. 94 коп. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

            Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.