Рішення

від 04.02.2016 по справі 905/3454/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.2016р. Справа № 905/3454/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК шахта комсомолець Донбасу",

ЄДРПОУ 05508186, м.Добропілля

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торез-залізобетон",

ЄДРПОУ 38624914, м.Мелітополь

про внесення змін до договору

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2-по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 20.01. по 04.02.2016р.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК шахта комсомолець Донбасу", м.Добропілля, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торез-залізобетон", м.Мелітополь, про зміну п.5.2 договору №40 від 03.02.2011р., укладеного між ТОВ "Торез-залізобетон" та ПАТ "ДТЕК шахта комсомолець Донбасу", шляхом викладення останнього в наступній редакції: «У зв'язку з істотною зміною обставин, що унеможливлює виконання зобов'язань договору на умовах, які досягнуто сторонами при його укладанні, сторони дійшли згоди, що остаточний розрахунок за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника до 01.06.2016р.» .

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на існування об'єктивної неможливості своєчасного одноразового перерахування коштів за договором №40 від 03.02.2011р. з його боку відповідачу, тобто, настання істотної зміни обставин, що унеможливлює виконання договору на умовах, якими сторони керувалися при його укладанні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 22.12.2015р., проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

03.02.2011р. між сторонами був підписаний договір №40, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити у власність позивача продукцію виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі і специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору покупець зобов'язується прийняти і оплатити поставлену у його власність продукцію на умовах даного договору.

Згідно п.5.1 договору загальна сума останнього визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

За приписом п.5.2 договору розрахунки за поставлену постачальником продукцію по даному договору здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 65 (шістидесяти п'яти) календарних днів з моменту поставки відповідної партії продукції, якщо інший більший строк відстрочки платежу не передбачений сторонами у відповідній специфікації. У разі, якщо строк оплати припадає на вихідний та/або неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Як вказує позивач у позовній заяві, на теперішній час він не має змоги своєчасно розрахуватися з відповідачем за поставлену продукцію у зв'язку із загостренням соціальної та економічної ситуації на сході України, проведенням АТО, скрутним фінансовим становищем підприємства.

Відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про зміну п.5.2 договору №40 від 03.02.2011р., укладеного між ТОВ "Торез-залізобетон" та ПАТ "ДТЕК шахта комсомолець Донбасу", шляхом викладення останнього в наступній редакції: «У зв'язку з істотною зміною обставин, що униможливлює виконання зобов'язань договору на умовах, які досягнуто сторонами при його укладанні, сторони дійшли згоди, що остаточний розрахунок за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника до 01.06.2016р.» .

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, що надійшов до суду 22.12.2015р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За положеннями ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При цьому, ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України визначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як встановлено судом, обгрунтовуючи позовні вимоги щодо внесення змін до договору №40 від 03.02.2011р. в частині зміни строків проведення взаєморозрахунків між сторонами позивач посилається на ті обставини, що у зв'язку із загостренням соціальної та економічної ситуації на сході України та проведенням антитерористичної операції, сталася істотна зміна обставин, що унеможливлює виконання договору поставки позивачем на умовах, які досягнуто сторонами при його укладенні.

Згідно з частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За висновками суду, позивачем обґрунтувань наявності передбачених ч.4 ст.652 Цивільного кодексу України виняткових випадків для зміни договору поставки за рішенням суду у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, не надано.

Крім цього, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем взагалі не доведено наявності всіх умов для зміни договору, передбачених пунктами 1-4 ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до листа Служби безпеки України від 13.06.2014р. N33/2117 7 квітня 2014 року, на підставі ст.ст.10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій, Луганській і Харківській областях.

Постановою Верховної Ради України від 16 квітня 2014 року N1215-VII "Про Заяву Верховної Ради України щодо захисту конституційних прав військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу та інших працівників органів внутрішніх справ України, які беруть участь у антитерористичній операції, направленій на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, мирного життя українських громадян" визнано проведення антитерористичної операції на сході України та закликано громадян України, які мають бажання, у цей скрутний час вступати до лав Збройних Сил України, Національної гвардії України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно Указу Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року, було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» .

Незважаючи на той факт, що правовідносини між сторонами за договором №40 від 03.02.2011р. виникли до настання даних обставин - 03.02.2011р., позивачем жодним чином не обгрунтовано можливість порушення співвідношення майнових інтересів сторін договору і позбавлення заінтересованої сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору, у випадку виконання договору поставки на існуючих умовах.

Судом також враховуються положення ст.44 Господарського кодексу України, згідно яких підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

За висновками суду, загострення соціальної та економічної ситуації в країні, скрутне фінансове становище підприємства не можуть вважатися істотною зміною обставин, оскільки, укладаючи договір поставки та отримуючи товар від відповідача, позивач приймав на себе певний ризик та був обізнаний з умовами виконання своїх зобов'язань перед відповідачем.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про доповнення п.5.2 договору №40 від 03.02.2011р. підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ДТЕК шахта комсомолець Донбасу", м.Добропілля до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торез-залізобетон", м.Мелітополь про зміну п.5.2 договору №40 від 03.02.2011р., укладеного між ТОВ "Торез-залізобетон" та ПАТ "ДТЕК шахта комсомолець Донбасу", шляхом викладення останнього в наступній редакції: «У зв'язку з істотною зміною обставин, що униможливлює виконання зобов'язань договору на умовах, які досягнуто сторонами при його укладанні, сторони дійшли згоди, що остаточний розрахунок за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника до 01.06.2016р.» .

В судовому засіданні 04.02.2016р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина