Постанова

від 01.02.2016 по справі 905/1716/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.02.2016 справа №905/1716/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін від позивача від відповідача ОСОБА_4, за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м. Добропілля, Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 15.10.2015 р. (підписано 20.10.2015 р.) у справі№ 905/1716/15 (суддя Огороднік Д.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "ТЕХНОМРІЯ", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м. Добропілля, Донецька область простягнення 87 678,20 грн. В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "ТЕХНОМРІЯ", м. Харків (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м. Добропілля, Донецька область (Відповідач) про стягнення заборгованості 87 678,20 грн., з яких: 76 080,69грн. - основного боргу, 11 597,51 грн. - пені; 9 000,00 грн. - інші фактичні витрати, пов'язані з юридичним супроводженням процесу.

Позивачем у суді першої інстанції в порядку ст. 22 ГПК України було заявлено про зменшення розміру позовних вимог та остаточно він просив стягнути з відповідача 87 678,20 грн., з яких: 76 080,69грн. - основного боргу та 11 597,51 грн. - пені. Зазначені вимоги прийняті господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.10.2015р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на ненастання строку оплати через недодержання позивачем вимог п.п. 4.7, 5.4 Договору та ненадання відповідачу повного пакету документів, передбаченого умовами Договору, а саме - рахунку-фактури, що робить неможливим початок перебігу терміну для оплати поставленої продукції.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні без поважних причин, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки

№ 22-ЦД-УМТС від 15.01.2015 р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити у власність відповідача продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, що узгоджені сторонами у цьому Договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору, а відповідач - прийняти та оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору (п.п. 1.1, 1.2).

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Пунктом 4.3 Договору передбачений перелік товаросупровідних документів, у випадку відсутності яких відповідач має право відмовитись від приймання поставленої продукції (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 4.7 Договору, датою поставки вважається дата, зазначена представником відповідача на відповідних товаросупровідних документах, наданих позивачем.

Згідно п. 4.8 Договору, обов'язки позивача вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження відповідача в узгоджене місце призначення поставки в асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до договору. Обов'язки відповідача вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.

Згідно п. 5.2 Договору, ціни на продукцію, що поставляється встановлюються сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.

На виконання умов Договору сторонами були підписані Специфікації на загальну суму разом з ПДВ 57 722,96 грн.:

- Специфікація від 15.01.2015 року, якою сторони узгодили поставку товару - на загальну суму разом з ПДВ 986,40 грн. з умовами оплати: розрахунки по даній Специфікації здійснюються на 90 (дев'яностий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У випадку, якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день (а.с. 34);

- Специфікація від 28.01.2015 року, якою сторони узгодили поставку товару - на загальну суму разом з ПДВ 31 651,80 грн. з умовами оплати: розрахунки по даній Специфікації здійснюються на 90 (дев'яностий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У випадку, якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день (а.с. 32);

- Специфікація від 28.01.2015 року, якою сторони узгодили поставку товару - на загальну суму разом з ПДВ 2 892,24 грн. з умовами оплати: шляхом безготівкового перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 (шістдесятого) календарного дня з моменту поставки партії продукції (а.с. 33);

- Специфікація від 13.03.2015 року, якою сторони узгодили поставку товару - на загальну суму разом з ПДВ 17 192,52 грн. з умовами оплати: шляхом безготівкового перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 5 (п'яти) робочих днів з 45 (сорок п'ятого) календарного дня з моменту поставки партії продукції (а.с. 35).

Зазначене також підтверджується видатковими накладними на загальну суму 76 080,69 грн.: № 23 від 29.01.2015 р. на суму 21 000,00грн., № 24 від 29.01.2015 р. на суму 909,60грн., № 39 від 29.01.2015р. на суму 700,44грн., № 40 від 29.01.2015р. на суму 444,60грн., № 41 від 29.01.2015р. на суму 1 747,20грн., № 79 від 09.02.2015р. на суму 1 463,16грн., № 77 від 10.02.2015р. на суму 32 279,32 грн. та № 271 від 09.04.2015р. на суму 17 536,37 грн. (а.с. 36-42, 74).

Вказані видаткові накладні підписані представником позивача та уповноваженим представником відповідача за довіреностями, які наявні в матеріалах справи (а.с. 72), без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про продукцію, а також містять відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

Як передбачено п. 5.4 Договору (в редакції Додаткової угоди від 13.03.2015р. до Договору), розрахунок здійснюється відповідачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 5 (п'яти) робочих днів з 45 календарного дня з дати поставки відповідної партії продукції на основі отриманого відповідачем рахунку та за умови надання позивачем належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 Договору, якщо інший більший строк відстрочки не обумовлений у відповідній Специфікації.

В порушення умов п. 5.4 Договору і положень ст. 530 ЦК України відповідач не виконав умови Договору, кошти за продукцію не перерахував, сума основної заборгованості ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" перед ТОВ "Електротехнічна компанія "ТЕХНОМРІЯ" на момент пред'явлення позову склала 76 080,69 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за вих. № 26/06-03 від 26.06.2015р. (а.с. 56-57), в якій позивач вимагав від відповідача сплатити заборгованість за Договором в розмірі 76 080,69грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення до цінного листа та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 58).

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Через невиконання відповідачем своїх договірних обов'язків у останнього перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 76 080,69 грн., доказів оплати якої суду не надано.

У відповідності до норм ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Оскільки при прийманні продукції відповідачем жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, в подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався і іншого відповідачем не доведено, судова колегія вважає, що це свідчить про передання відповідачу останніх у повному обсязі.

Щодо відсутності рахунку-фактури, то за умови наявності належно оформлених видаткових накладних, що містять тотожні відомості, які б значились у рахунку-фактурі, факт отримання відповідачем спірної продукції є підтвердженим.

Також судова колегія вважає безпідставним твердження відповідача з посиланням на п. 4.7 Договору щодо відсутності дати поставки товару, оскільки, по-перше, спірні накладні містять дату, підпис відповідного представника відповідача без зазначення іншої дати отримання товару, по-друге - відповідачем не надано належного доказу іншого часу отримання товару, що відрізняється від зазначеного.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на матеріалах справи та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості в розмірі 76 080,69 грн. є вірним.

Крім того позивач вимагає стягнути з відповідача пеню в розмірі 11 597,51грн. за періоди: з 29.04.2015р. по 10.08.2015р. в розмірі 3 590,14грн., з 29.04.2015р. по 10.08.2015р. в розмірі 155,50 грн., з 04.04.2015р. по 10.08.2015р. в розмірі 148,53 грн., з 04.04.2015р. по 10.08.2015р. в розмірі 94,28 грн., з 04.04.2015р. по 10.08.2015р. в розмірі 370,50грн., з 10.05.2015р. по 10.08.2015р. в розмірі 223,68грн., з 11.05.2015р. по 10.08.2015р. в розмірі 4 881,69грн. та з 29.05.2015р. по 10.08.2015р. в розмірі 2 133,19грн.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 6.8 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції відповідач за письмовою вимогою позивача сплачує неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно оплаченої продукції.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача розміру пені в розмірі 11 597,51 грн., судова колегія вважає його вірним.

Доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права у вигляді необхідності зупинення розгляду справи до вирішення іншого спору щодо тлумачення умов Договору, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції дана належна правова оцінка умовам Договору, що регулюють спірні відносини.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі № 905/1716/15 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м. Добропілля, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі № 905/1716/15 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Н.В. Ломовцева

ОСОБА_3

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5ГС