Ухвала

від 25.01.2016 по справі 757/45540/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3662/2015 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «Текслайф» та ТОВ «Оверсі» ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скаргипредставника ТОВ «Текслайф» та ТОВ «Оверсі» - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майно та якою накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках TOB «Текслайф» (код ЄДРПОУ 39224939) № НОМЕР_1 та TOB «Оверсі» (код ЄДРПОУ 39739305) № НОМЕР_2 , відкриті в ПАТ «Діамантбанк» (МФО 320854), який розташований за адресою: Україна, м. Київ, Контрактова площа, буд. 10-А, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи усно та письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді.

Згідно ухвали суду, слідчий судця, врахувавши наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, а саме, що кошти, розміщені на рахунках зазначених у клопотанні підприємств, відкритих в ПАТ «Діамантбанк» (МФО 320854), є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, та з метою забезпечення відшкодування заподіяних державі збитків, припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями щодо здійснення фіктивного підприємництва, умисного ухилення від сплати податків, а також врахувавши наявність достатніх підстав для накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках зазначених у клопотанні юридичних осіб, відкритих в ПАТ «Діамантбанк» (МФО 320854), юридична адреса: Україна, м. Київ, Контрактова площа, буд. 10-А, прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представник перелічених вище товариств адвокат ОСОБА_8 подав апеляційні скарги, в яких вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2015 р. та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на рахунки ТОВ «Текслайф» та ТОВ «Оверсі».

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційних скаргах, апелянт вказує на те, що TOB «Текслайф» та ТОВ «Оверсі» є суб`єктами реального сектору економіки, займаються оптовою торгівлею, в основному вживаним одягом та текстильними виробами та ведуть свою діяльність з 23.05.2014р., юридичні адреси були у м. Львові, з жовтня 2015р. після поглинання та диверсифікації бізнесу компанія зареєстрована у м. Запоріжжі, з веденням діяльності у м. Львів та м. Запоріжжя.

Також апелянт вказує на те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 чи інші невстановлені особи, про яких йде мова в ухвалах слідчого судді ніколи не мали і не мають відношення до діяльності а ні TOB «Текслайф», а ні до ТОВ «Оверсі», всі засновники і директори вказаних товариств є реальними особами і фактичними керівниками, які взагалі не допитувались в межах кримінального провадження №12015000000000133, зокрема про обставини реєстрації юридичної особи, а тому твердження про те, що їх заснував і контролює ОСОБА_9 не відповідає дійсності і не базується на доказах.

Крім того, представник товариств звертає увагу суду на те, що TOB «Текслайф» та ТОВ «Оверсі» ніколи не співпрацювали з жодною юридичною чи фізичною особою, які наведені в оскаржуваних ухвалах, а тому об`єктивно не мають і не можуть мати відношення до них і незаконних фінансових операцій.

Також на думку апелянта, а ні в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах, а ні оскаржуваній ухвалі немає жодних доказів наявності підстав вважати, що гроші на банківських рахунках товариств відповідають критеріям, зазначеним у ч.2. ст. 167 КПК України та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Крім того, представник ТОВ «Текслайф» та ТОВ «Оверсі» вказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 173 КПК України, оскільки оскаржувана суду і клопотання прокурора не містять жодного посилання на конкретні докази, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; не вказано, який саме конкретний розмір шкоди може бути інкримінований TOB «Текслайф» та ТОВ «Оверсі»; ухвалою суду фактично паралізована нормальна господарська діяльність товариств, з огляду на те, що ухвала не містить жодних виключень, тому з арештованих рахунків неможливо провести сплату податків та зборів, інших обов`язкових платежів, а також виплачувати заробітну плату, що унеможливлює нормальну господарську діяльність і штучно доводить до банкрутства вказані підприємства.

Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2015 року. В обґрунтування поважності причин пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику представників ТОВ «Оверсі» та ТОВ «Текслайф», а про наявність даної ухвали їм стало відомо від співробітників банку лише 14.12.2015 р.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі, та скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на рахунки ТОВ «Текслайф» та ТОВ «Оверсі».

Згідно з вимогами частини 2 статтті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 04.12.2015 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та даних ЄРДР, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Текслайф» та ТОВ «Оверсі», слідчий суддя зазначив, що в провадженні Генеральної прокуратури України знаходяться матеріали досудового розслідування № 12015000000000133 від 14 березня 2015 року за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) групою осіб ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; за фактом підробки документів, які подаються для державної реєстрації фізичних осіб-підприємців, повторно, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України; за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного, протиправного діяння злочинним шляхом, тобто легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2014-2015 років ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами на території Вінницької, Київської, Львівської, Черкаської, Чернігівської областей та м. Києва в порушення ст. 81, 87, 89 Цивільного Кодексу України, ст. 56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України та ст. 8, 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, створили ряд об`єктів господарської діяльності до складу яких, з поміж іншого входять TOB «Текслайф» (код ЄДРПОУ 39224939) та TOB «Оверсі» з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку з використанням поточних розрахункових рахунків зазначених підприємств, відкритих в ПАТ «ДІВІ БАНК» (МФО 380827), ПАТ КБ «КСГ БАНК» (МФО 380292), AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» (МФО 320627), ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (МФО 300614), ЗАХІДНЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Львів (МФО 325321), ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), Акціонерний банк «ПІВДЕННИЙ» (МФО 328209) формування витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів (виконання робіт, надання послуг), документального оформлення безтоварних операцій.

Внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України створення вищевказаних фіктивних підприємств, здійснили фінансові операції з коштами, які надійшли, як вважає орган досудового розслідування, за начебто виконані роботи (надані послуги) від підприємств реального сектору економіки, які фактично не виконувалися, з метою виводу грошових коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг, переведення їх у готівку та їх легалізацію, використовуючи для розміщення, руху та зняття коштів рахунки, які відкриті у ПАТ «ДІВІ БАНК» (МФО 380827), ПАТ КБ «КСГ БАНК» (МФО 380292), AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» (МФО 320627), ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (МФО 300614), ЗАХІДНЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Львів (МФО 325321), ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), Акціонерний банк «ПІВДЕННИЙ» (МФО 328209) вчинили фінансові операції по легалізації (зняттю) зазначених коштів в сумі понад 23 млн. грн., яка у 18 тисяч і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.

Дії невстановлених осіб, які використовуючи підконтрольні їм фіктивні підприємства та здійснюють незаконну діяльність органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України. Відповідно до ст.12 КК України за сукупністю дані злочини є особливо тяжкими.

Крім того в ході досудового розслідування встановлено, що TOB «Текслайф» (код ЄДРПОУ 39224939), TOB «Оверсі» (код ЄДРПОУ 39739305), ТЗОВ «Оптсейл» (код ЄДРПОУ 38326481), TOB «Глобалтекс» (код ЄДРПОУ 39420016) зареєстровані і контролюються ОСОБА_9 , який є співорганізатором злочинної схеми описаної вище. Крім зазначеного, ОСОБА_9 шляхом штучного заниження митної вартості імпортованих товарів, при проведенні їх оформлення в режимі «імпорт», а також шляхом приховування об`єктів від оподаткування при здійсненні реалізації товарно-матеріальних цінностей, та не відображення в податкові звітності з податку на додану вартість, документального оформлення безтоварних операцій, яка діє по теперішній час.

Слідством встановлено, що зазначена група осіб використовуючи підконтрольні фіктивні підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на конвертацію безготівкових коштів в готівку в період 2014-2015 років відкрила в ПАТ «Діамантбанк» (МФО 320854), наступні поточні банківські рахунки об`єктів підприємницької діяльності, а саме: TOB «Текслайф» (код ЄДРПОУ 39224939) № НОМЕР_1 ; TOB «Оверсі» (код ЄДРПОУ 39739305) НОМЕР_2 .

Зазначені рахунки, на думку органу досудового розслідування, використовуються TOB «Текслайф», TOB «Оверсі» для обготівковування коштів, отриманих в наслідок незаконно проведених фінансово-господарських операцій з підприємствами-контрагентами, їх легалізації, проведення з ними фінансових операції.

Разом з тим, дослідивши обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до помилкового висновку про необхідність арештувати грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках TOB «Текслайф» (код ЄДРПОУ 39224939) № НОМЕР_1 та TOB «Оверсі» (код ЄДРПОУ 39739305) № НОМЕР_2 , відкриті в ПАТ «Діамантбанк» (МФО 320854), який розташований за адресою: Україна, м. Київ, Контрактова площа, буд. 10-А, що вказані грошові кошти є предметом кримінальних правопорушень, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме та рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки не дивлячись на те, що кримінальне провадження № 12015000000000133 зареєстроване ще 14.03.2015 року повідомлення про підозру будь-кому із посадових осіб ТОВ «Текслайф» чи ТОВ «Оверсі» не повідомлено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно у вказаному кримінальному провадженні № 12015000000000133 вказані товариства в статусі підозрюваного, обвинуваченого не перебували, у зв`язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Окрім цього, посилання слідчого судді на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України також не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п.п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.

Вказані обставини вплинули і на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні прокурора, правової підстави для накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках ТОВ «Текслайф» та ТОВ «Оверсі» відкритих у ПАТ «Діамантбанк».

Як встановлено колегією суддів, надані матеріали клопотання не містять процесуальних документів, що підтверджують належність ТОВ «Оверсі» та ТОВ «Текслайф» до категорії осіб, вказаних в ст. 170 КПК України в якості власників майна, в тому числі і документів, на які може бути накладено арешт.

Більше того, слідчий суддя у своїй ухвалі зазначив, що ТОВ «ОВЕРСІ» та ТОВ «ТЕКСЛАЙФ» зареєстровані ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_9 . Разом з тим, з матеріалів справи вбачається що кримінальне провадження № 12015000000000133 від 14 березня 2015 року проводиться відносно невстановлених слідством осіб та жодного повідомлення про підозру особам не винесено. Зазначене трактування слідчим суддею участі певної особи в організації інкримінованих кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає припущенням, яке жодним чином не підтверджено матеріалами клопотання слідчого, а тому не може стосуватись ТОВ «Оверсі» та ТОВ «Текслайф».

Так, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом з тим, слідчим суддею, при винесенні оскаржуваного рішення, було залишено поза увагою належні та допустимі докази, що вказують на належність ТОВ «Оверсі» та ТОВ «Текслайф» до суб`єктів реального сектору економіки, а саме: довідки про сплату податків та копії податкових декларацій, що свідчать про своєчасну сплату товариствами податків та необгрунтованість тверджень сторони обвинувачення стосовно ухилення ТОВ «Оверсі» та ТОВ «Текслайф» від оподаткування; перелік контрагентів, податкові декларації та реєстр накладних, як свідчення того, що ТОВ «Оверсі» та ТОВ «Текслайф» ніколи не співпрацювали з жодною юридичною чи фізичною особами, які наведені в оскаржуваній ухвалі

Суд, вирішуючи питання про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, звертає увагу, на те, що в клопотанні прокурора, а також в оскаржуваній ухвалі, немає жодних доказів наявності підстав вважати, що гроші на банківських рахунках зазначених товариств відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України (набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, є доходами від них або на які було спрямовано кримінальні правопорушення).

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, висновки слідчого судді не відповідають вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи і тим самим є передчасними.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення майно ТОВ «Текслайф» та ТОВ «Оверсі» має до розслідуваного злочину, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на майно вказаних товариств, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 117, 131, 132, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ТОВ «Текслайф» та ТОВ «Оверсі» - адвокату ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2015 р.

Апеляційні скаргипредставника ТОВ «Текслайф» та ТОВ «Оверсі» - адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2015 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майно та якою накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках TOB «Текслайф» (код ЄДРПОУ 39224939) № НОМЕР_1 та TOB «Оверсі» (код ЄДРПОУ 39739305) № НОМЕР_2 , відкриті в ПАТ «Діамантбанк» (МФО 320854), який розташований за адресою: Україна, м. Київ, Контрактова площа, буд. 10-А, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи усно та письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках TOB «Текслайф» (код ЄДРПОУ 39224939) № НОМЕР_1 та TOB «Оверсі» (код ЄДРПОУ 39739305) № НОМЕР_2 , відкриті в ПАТ «Діамантбанк» (МФО 320854), який розташований за адресою: Україна, м. Київ, Контрактова площа, буд. 10-А, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи усно та письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4