Постанова від 19.01.2007 по справі 37/287-06

37/287-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2007 р.                                                           Справа № 37/287-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., судді Білоконь Н.Д. , Бондаренко В.П.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Маймуліна С.М., президент фірми; Лапєто І.М., довіреність б/н від 15.01.07р.;    

відповідачів: 1)   не з”явився;

2)          Коваленко А.А.. селищний голова, к/протоколу від 26.03.06р.;    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4002Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 16.10.06 р. по справі № 37/287-06

за позовом Підприємницької  фірми "СМіК", с. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області,

до 1) Виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, с. Ст.Салтів

      2) Старосалтівської селищної ради, с. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області.

про визнання права власності,

встановила:

          Позивач, підприємницька фірма “СМіК”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, відповідача, про визнання права власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю майстерні  з верандою та навісом, розташовану за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Старий Салтів, вул. Молодівський шлях, 10.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2006р. у справі № 37/287-06 (суддя Доленчук Д.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

          Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати,  прийняти нове рішення, яким визнати за підприємницькою фірмою “СМіК”  право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю майстерні  з верандою та навісом, розташовану за адресою:  Харківська область, Вовчанський район, с. Старий Салтів, вул. Молодівський шлях, 10. Позивач просить також зобов‘язати комунальне підприємство “Вовчанське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за підприємницькою фірмою “СМіК” право власності на нежитлову будівлю майстерні  з верандою та навісом, розташовану за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Старий Салтів, вул. Молодівський шлях, 10.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.06р. до участі у справі у якості другого відповідача залучено Старосалтівську селищну раду.

Перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні 14.12.06р. проти позову та апеляційної скарги не заперечує, позовні вимоги визнає повністю, посилаючись на те, що спірний об”єкт будівництва не порушує права інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи  ПФ “СМіК” на підставі рішення Старосалтівської сільської ради народних депутатів від 26.07.1995 року № 69 та у відповідності з актом про право постійного користування землею отримала в постійне користування для виробничої бази  (арк. спр. 103-104) земельну ділянку загальною площею 4524,3 м.кв., розташовану за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Ст. Салтів, вул. Молодівський шлях, 10.

На вказаній земельній ділянці позивачем у 1995 році було здійснено самовільне будівництво нежитлової будівлі майстерні з верандою та навісом, на дану самовільно збудовану нежитлову будівлю 10.11.2005 року було виготовлено технічний паспорт, в якому зазначено, що  виробничий будинок майстерні № 10 по вул. Молодівський шлях, 10 у с. Ст. Салтів має загальну площу 320,3 м.кв. (арк. спр. 16-21).

27.01.06р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Вовчанської районної державної адміністрації за результатами перевірки встановлено порушення позивачем приписів ст. 376 ЦК України, а саме: самовільне будівництво майстерні та навісу, про що  було винесено припис (арк. спр. 31) , в якому позивачу було запропоновано у строк до 27.02.06р.  оформити через проектну організацію технічне заключення про можливість подальшої експлуатації самовільно збудованих об”єктів.

01.02.2006 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Вовчанської районної державної адміністрації винесено постанову № 5 , якою на позивача накладено штраф у розмірі 153,00 грн. (арк. спр. 32).

12.07.2006 року  між позивачем та Старосалтівською селищною радою було укладено договір оренди землі (арк. спр. 67), відповідно до якого другий відповідач надав , а позивач прийняв в срокове платне користування земельну ділянку загальною площею 0, 4524 га, розташовану за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с.м.т. Ст. Салтів, вул. Молодівський шлях, 10, призначену для експлуатації та обслуговування виробничої бази підприємницької фірми, на якій знаходяться об”єкти нерухомого  майна: двоповерхова майстерня та навіс.

На підставі вказаного, посилаючись на ст. 376 ЦК України, позивач просить визнати за ним право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю в судовому порядку.

Згідно з п. 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив самовільне будівництво нежитлової будівлі з верандою та навісом на земельній ділянці, яку йому було надано в постійне користування для виробничої бази, тобто вказана земельна ділянка не була відведена для будівництва.  При цьому 12.07.06р. між позивачем та другим відповідачем було укладено договір оренди землі, на якій знаходиться об”єкт самочинного будівництва - двоповерхова майстерня та навіс, площею 0, 4524 га. Пунктом 11 вказаного договору передбачено, що земельна ділянка передається  в оренду для експлуатації та обслуговування  виробничих приміщень фірми “СМіК”. Відповідно до п. 12 договору оренди цільове призначення земельної ділянки –землі житлової та громадської забудови.

Зазначене свідчить, що позивач отримав в оренду земельну ділянку під уже збудоване нерухоме майно, як це передбачено п. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України.

На підставі вказаного колегія суддів вважає позовні вимоги щодо визнання права власності на самовільно  збудовану нежитлову будівлю майстерні з верандою та навісом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на порушення позивачем порядку досудового врегулювання спору та не звернення його до відповідача щодо визнання права власності колегія суддів вважає недоречними, оскільки  п. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, на яку доречі посилається суд першої інстанції, можливість визнання права власності на самовільно збудовані об”єкти передбачена саме в судовому порядку.

Щодо позовних вимог про зобов”язання КП “Вовчанське бюро технічної інвентаризації” зареєстувати за підприємницькою фірмою “СМіК” право власності на нежитлову будівлю майстерні з верандою і навісом, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Оскільки у відповідності до статті 21 ГПК України до сторін в судовому процесі відносяться позивач та відповідач. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред”явлено позовну вимогу. КП “Вовчанське бюро технічної інвентаризації” не є стороною у справі, а тому суд не може покласти на нього будь-які зобов”язання.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу позивача такою, що підлягає часковому задоволенню,  а рішення  господарського суду Харківської області –скасуванню та прийняттю нового рішення. Позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання права власності, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  33,  34, 49, 101, 102, п. 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу  України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити часково.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2006 року у справі № 37/287-06 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за підприємницькою фірмою “СМіК” (62560, Харківська область, Вовчанський район, с. Старий Салтів, вул. Східна, 10, ЄДРПОУ 21213958, р/р 26004977 в ХОД АППБ “Аваль”, м.Харків, МФО 350589)  право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю майстерні з верандою і навісом, розташовану за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Старий Салтів, вул. Молодівський шлях, 10, загальною площею 320,3 кв.м.  

В іншій частині позовних вимог відмовити.

         Головуючий суддя                                                                    Слюсарева Л.В.  

                                 Судді                                                                    Білоконь Н.Д.  

                                                                                                               Бондаренко В.П.