Постанова

від 10.01.2007 по справі 21/243-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/243-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2007 р.                                                           Справа № 21/243-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді , ,

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат "Кулиничі" (смт. Кулиничі, Харківської області) (вх. № 4089 Х/З) на рішення господарського суду Харківської області від 16.10.06 р. по справі № 21/243-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфуд" (м. Донецьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат "Кулиничі" (смт.Кулиничі, Харківської області)

про  стягнення 15 645,70 грн.

встановила:

У серпні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфуд" (м. Донецьк) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат "Кулиничі" (смт. Кулиничі, Харківської області) про стягнення 14 420,00 грн. заборгованості та 1 225,70 грн. пені, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, а також просив стягнути з останнього судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2006 р. по справі № 21/243-06 (суддя Пелипенко Н.М.) стягнуто з ТОВ "Хлібокомбінат "Кулиничі" на користь ТОВ "Інтерфуд" суму основного боргу 14 420,00 грн., державне мито - 144,20 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2006 р., посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.  

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 05.12.2006 р. по справі № 21/243-06 за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено для проведення між сторонами звірки розрахунків.

Сторони вимоги зазначеної ухвали не виконали, будучи належним чином повідомлені про місце, день та час розгляду справи, своїх представників 09.01.2007 р. у судове засідання не направили, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомили, у зв'язку з чим справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2006 р. –без змін, виходячи з наступних підстав.  

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що позивач по видатковій накладній № РН-0000140 від 09.03.2006 р. передав відповідачеві товар (альбумін) на загальну суму 17 420,00 грн., а відповідач його прийняв через свого представника, що діяв по довіреності ЯЛП № 208363 від 09.03.2006 р.

Як зазначає позивач, відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань щодо здійснення своєчасної і в повному обсязі оплати за одержаний товар, частково оплатив його вартість в березні 2006 року в сумі 3 000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість ТОВ "Хлібокомбінат "Кулиничі" складає 14 420,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 05.07.2006 р. на адресу відповідача був направлений лист № 25/32 з вимогою погасити заборгованість в сумі 14 420,00 грн., який відповідачем був залишений без виконання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зокрема, як вбачається із рахунку-фактури № СФ-0000143 від 09.03.2006 р. сторонами був визначений строк оплати товару –до 23.03.2006 р.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не виконав свого обов'язку по оплаті в передбачений законом строк, позовні вимоги на суму 14 420,00 грн. суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1 225,70 грн. місцевий господарський суд відмовив, оскільки встановив, що між сторонами була здійснена поставка товару без укладання письмової угоди, договір № Дл-10 від 27.01.2006 р. сторонами не укладений, оскільки з боку відповідача (покупця за договором), не був підписаний. У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав щодо стягнення пені, оскільки поставка здійснена без укладання письмової угоди, і вимоги договору не можуть поширюватись на правовідносини сторін.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії суддів, позивач надав докази того, що він дійсно передав у власність відповідача товар на загальну суму 17 420,00 грн., а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати за одержаний товар.

Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.  

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень про відсутність у нього боргу перед позивачем.

Разом з тим, твердження заявника апеляційної скарги про те, що справу було розглянуто в суді першої інстанції за відсутністю відповідача, чим позбавлено його права приймати участь у судовому засіданні, подавати докази та давати пояснення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки враховуючи статтю 43 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Приймаючи до уваги те, що суд першої інстанції відкладав розгляд справи за клопотанням відповідача та надавав йому можливість скористатись своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, останній ними не скористався.

Зокрема, посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність акту звірки між сторонами, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки його складання обумовлене домовленістю між сторонами і не є обов'язковим для підтвердження заборгованості. Крім того, суд першої інстанції ухвалою від 07.08.2006 р. та суд апеляційної інстанції ухвалою від 05.12.2006 р. зобов'язував відповідача надати акт звірки розрахунків сторін на день розгляду справи, однак останнім його надано не було. А відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Харківської області, з урахуванням матеріалів справи, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ "Інтерфуд" в сумі 14 420,00 грн., оскільки позивач по справі свої зобов‘язання виконав повністю, а також надав суду всі докази, які підтверджують заборгованість ТОВ "Хлібокомбінат "Кулиничі".  

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Хлібокомбінат "Кулиничі" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2006 року по справі № 21/243-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

                                                 постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібокомбінат "Кулиничі" (смт. Кулиничі, Харківської області) залишити без задоволення.  

Рішення господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2006 року по справі № 21/243-06  залишити без змін.  

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді