Постанова

від 12.01.2007 по справі ас-27/598-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-27/598-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2007 р.                                                           Справа № АС-27/598-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя-доповідач  ,

           суддя  

при секретарі Криворученко О.І.

за участю

прокурора - Чопко М.П.

представників сторін:

позивача - Жеребецької К.В., довіреність №  154-07/31 від 11.01.2007 р.

відповідача -  не  прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4167 Х/1-14) на постанову господарського суду Харківської області від 18.10.06 р. по справі № АС-27/598-06

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особіУправління  Пенсійного  фонду  України у Жовтневому районі  м. Харкова

до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Харкова

про стягнення 73045,47 грн.

встановила:

     Прокурор Жовтневого  району м. Харкова  в  інтересах держави в  особі  Управління  Пенсійного фонду  України в  Жовтневому  районі  м. Харкова звернувся  до  господарського суду  Харківської області з позовом  про  стягнення  з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Харкова 73045,47 грн.  недоїмки по сплаті  страхових внесків  на загальнообов"язкове  державне  пенсійне страхування  за  період  з січня 2004 р.  по серпень 2006 р.

       Постановою  господарського суду  Харківської області  від  18.10.2006 р. у  справі  №  АС-27/598-06 ( суддя Мамалуй О.О.)  позов  задоволено. З відповідача  на  користь позивача  стягнуто  73045,47 грн. заборгованості.

      Відповідач  із зазначеною постановою господарського  суду  першої інстанції не  погодився, звернувся  до Харківського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою, в  якій, посилаючись на порушення місцевим  господарським судом  при  її винесенні  норм  процесуального  права, просить її  скасувати з направленням  справи  до суду  першої інстанції на  новий  розгляд.

       Прокурор в  судовому засіданні  проти апеляційної скарги заперечує.

Позивач  в  запереченнях на  апеляційну  скаргу та  в  судовому засіданні  проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану  постанову  прийнятою  при правильному  застосуванні  норм  матеріального  та  процесуального  права, просить  залишити її  без змін, а  апеляційну  скаргу-без задоволення.

Відповідач  в  судове засідання  не  прибув, хоча  належним  чином  був  повідомлений про дату, час та  місце  апеляційного  розгляду , про причини неприбуття  суд не  повідомив.

Згідно  з ч. 4  статті  196 Кодексу  адміністративного  судочинства  України неприбуття в  судове  засідання  сторін  або інших осіб, які  беруть участь у  справі, належним чином повідомлених про дату, час та  місце апеляційного розгляду, не перешкоджає  судовому розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та  заперечення на неї, перевіривши правильність застосування  місцевим господарським судом  норм  матеріального  та  процесуального  права, колегія  суддів дійшла  висновку, що  апеляційна  скарга  задоволенню не  підлягає, виходячи з наступного.

Відповідач, який зареєстрований   в  Управлінні  Пенсійного фонду України  в  Жовтневому  районі м. Харкова  як  страхувальник,   у  відповідності  зі статтями  14, 15  Закону  України "Про загальнообов"язкове  державне пенсійне страхування" (далі  Закон)  є  платником  страхових внесків  на  загальнообов"язкове  державне  пенсійне страхування  та згідно з п. 5,6, ст. 20 Закону  зобов"язаний  сплачувати страхові внески, нараховані  за відповідний  базовий  період,  не пізніше ніж через 20 календарних  днів із дня закінчення  цього періоду.

Згідно  зі  статтею  106  Закону, суми страхових внесків своєчасно  не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у  строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються  простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і  стягуються з нарахуванням  пені  та  застосуванням  фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у  строки визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які  мають недоїмку, вимогу  про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки  є виконавчим документом.

Позивачем, у  відповідності зі статтею 106 Закону  відповідачу  були направлені   вимоги про сплату  боргу №  Ю-15 від  01.10.2005 р.  на суму 5417,61 грн., № Ю-15 від  02.11.2005 р. на суму 3956,78  грн. ,  № Ю-15 від 01.12.2005 р на суму 6345,15 грн.,№ Ю-15 від 03.01.2006 р.  на  суму 6016,90 грн, №Ю-15 від 01.02.2006 р. на  суму  7037,12, № Ю-15 від 01.03.2006 р. на  суму 6694,96 грн., №  Ю-15 від 04.04.2006 р. на  суму 3407,30 грн., № Ю-15 від 05.07.2006 р. на  суму  12832,17 грн., №  Ю-15 від 01.08.2006 р. на  суму 23330,17 грн. Отримання  відповідачем  зазначених вимог підтверджується  повідомленнями про  вручення  поштового  відправлення.

Відповідно до статті 106 Закону протягом десяти  робочих днів   із дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов"язаний сплатити суми недоїмки та фінансових санкцій.

Страхувальник  в  разі  незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у  вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в  порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в  разі неузгодження вимоги із органами  Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в  судовому  порядку.

Однак  відповідач сплатив лише 1992,69 грн.  тобто частину суми  боргу зазначеної   в повідомленні  № Ю-15 від 01.10.2005 р., а решту суму боргу 73045,47 грн. зазначену  у  вимогах   не сплатив  та  вимоги у встановленому  порядку  не оскаржив, тому  зазначена  сума у  відповідності  зі  статтею 106 Закону  є узгодженою з позивачем  і  підлягає сплаті.

Відповідач  в  апеляційній  скарзі  посилається  на те, що  при  прийнятті  оскаржуваної постанови  місцевий  господарський  суд в  порушення норм  процесуального права позбавив  його  можливості  дати  свої усні  та  письмові пояснення  та  пропозиції по справі, через те, що  не  задовольнив  його  клопотання  про  відкладення  розгляду  справи у  зв"язку  з хворобою його  представника  та розглянув  справу за  його  відсутністю.

Колегія  суддів  вважає  зазначені  доводи необгрунтованими.

Як  вбачається  з матеріалів  справи  ухвалою від 08.09.2006 р. місцевим господарським  судом  було  призначено  розгляд  справи   на  05.10.2006 р. та  запропоновано  відповідачу  у  строк  до 05.10.2006 р. надати  письмові  заперечення на  позов та  документи на їх обгрунтування. Відповідач  ухвалу  суду першої інстанції від  08.09.2006 р. не  виконав, заперечення  проти  позову та документи  в  обгрунтування заперечень   не надав. Відповідач в  канцелярію суду 29.09.2006 р. надав  клопотання про відкладення розгляду  справи через хворобу  його  представника, але  до зазначеного  клопотання документ  із медичної установи на  підтвердження хвороби  його представника  не додав. Незважаючи  на  це суд  частково  задовольнив клопотання  відповідача та  відклав  розгляд  справи  на  18.10.2006 р., про відкладення  розгляду  справи направив відповідачу повістку, яка останньому вручена 10.10.2006 р., про  що  свідчить підпис його  представника  в  повідомленні про вручення  поштового відправлення.

В  судове  засідання 18.10.2006 р. представник відповідача не  прибув, хоча  належним  чином  був  повідомлений  про  дату , час та місце судового  засідання.

Відповідно до ч. 2  ст. 128 Кодексу  адміністративного  судочинства  України неприбуття в  судове  засідання  без поважних причин представника сторони, або неповідомлення нею про  причини неприбуття не є перешкодою для  розгляду справи.

Зважаючи на  наведене судом  першої інстанції відповідачу була  надана  можливість та  час для здійснення  своїх прав  та  обов"язків, передбачених  статтею 49  Кодексу  адміністративного  судочинства України, в  якій  зазначено, що  особи, які  беруть  участь у справі, зобов"язані  добросовісно користуватися   належними їм процесуальними  правами і  неухильно виконувати  процесуальні  обов"язки.

Крім того, відповідач, посилаючись   в  апеляційній  скарзі  на   те, що  місцевий  господарський  суд  позбавив  його  можливості  надати  свої  пояснення  по справі,  взагалі  не вказує на  будь-які  порушення, які  стосуються  суті  спору, тоді  як згідно  зі  статтями 195, 196 Кодексу  адміністративного  судочинства  України  апеляційний  розгляд  здійснюється   за  правилами  розгляду  справи  судом  першої інстанції з  урахуванням особливостей, встановлених  главою ІV цього Кодексу , суд апеляційної інстанції може  дослідити нові  докази, які  не досліджувалися  у  суді  першої інстанції, з власної ініціативи  або за клопотанням осіб, які  беруть  участь  у  справі, якщо визнає  обгрунтованим ненадання  їх до суду  першої інстанції, а також  докази, які  досліджувалися  судом  першої інстанції  з порушенням  вимог цього  Кодексу.

Виходячи  з викладеного, місцевий  господарський  суд  правильно встановив   обставини  справи та   ухвалив  постанову з додержанням  норм  матеріального  і  процесуального права, що є підставою  для  залишення  її  без змін, а  апеляційної скарги -без задоволення.

Оскільки відповідачем при поданні  апеляцйної скарги суму судового  збору було  сплачено  у  більшому  розмірі, ніж встановлено законодавством на 363,52 грн. , відповідно  до  ч. 2  статті  89 Кодексу  адміністративного  судочинства України зазначена  сума  підлягає поверненню.

Керуючись  статтями 198 (п.1), 200, 205, 206 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія  суддів, -

ухвалила:

Апеляційну  скаргу  залишити без задоволення.

Постанову господарського  суду Харківської  області  від  18.10.2006 р.  у  справі  № АС 27/598-06 залишити без змін.

Видати відповідачу довідку  на  повернення із Державного  бюджету України 363,52 грн. судового  збору, зайво сплаченого  при  поданні  апеляційної скарги платіжним  дорученням № 726 від  09.11.2006 р. Платіжне  доручення  №  726 від  09.11.2006 р. залишається у  справі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та  може бути оскаржена  до  Вищого адміністративного суду України протягом одного  місяця  з дня її  виготовлення    в  повному  обсязі.

         Головуючий суддя                                       (підпис)               Слюсарева Л.В.  

                                 Суддя-доповідач                  (підпис)                 

                                 Суддя                                     (підпис)