Постанова

від 18.01.2007 по справі 13/423-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2007 р.                                                               

Справа № 13/423-05 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді , ,

при секретарі Безлепкіній І.П.

за

участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1                                                                                                               

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського

апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків) (вх. НОМЕР_1) на

рішення господарського суду Харківської області від 02.11.06 р. по справі №

13/423-05

за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю "Техніка" (м. Харків)

до Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків)

про стягнення 97 378,00 грн, -

встановила:

У листопаді 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю

"Техніка" (м. Харків) звернулось до господарського суду Харківської

області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1 (м. Харків) про стягнення 97 378,00 грн. заборгованості за неналежне

виконання умов договору НОМЕР_2 від 01.12.2002 р., а також судових витрат по

справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 листопада

2006 р. по справі № 13/423-05 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з

відповідача на користь позивача 97 378,00 грн. боргу, 973,79 грн. державного

мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився,

звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2006 р.

скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Техніка"

залишити без задоволення. Зокрема, в апеляційній скарзі СПД-ФО ОСОБА_1

посилається на те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам законодавства.

Позивач письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі

не надав.

16 січня 2007 року на адресу Харківського апеляційного

господарського суду від ТОВ "Техніка" надійшло клопотання про

відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю можливості у представника

позивача прибути у судове засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.01.2007 р.

заперечував проти відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги заперечення відповідача з

приводу заявленого клопотання, відхилила клопотання позивача, оскільки ТОВ

"Техніка" мало можливість забезпечити явку іншого представника свого

підприємства для участі в даному судовому засіданні. Крім того, в матеріалах

справи є всі наявні документи, необхідні для розгляду справи у встановленому

законом порядку.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин

справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи

апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського

процесуального кодексу України, заслухавши СПД-ФО ОСОБА_1, який підтримав

апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про залишення

апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської

області від 02.11.2006 р. - без змін, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської

області виходив з результатів встановлення та дослідження документально

підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 01 грудня

2002 року між ТОВ "Техніка" (комітент) та СПД-ФО ОСОБА_1 (комісіонер)

був укладений договір комісії НОМЕР_2, відповідно до умов якого позивач

зобов'язався поставити відповідачу товар на підставі накладної для його

подальшої реалізації. В свою чергу комісіонер зобов'язався перерахувати комітенту

кошти від реалізації товару. Строк дії договору сторони визначили -до

31.12.2003 р.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов даного договору

позивачем на підставі накладної НОМЕР_2 від 01.12.2002 р., підписаної обома

сторонами, був поставлений відповідачу для подальшого продажу товар на загальну

суму 129 447,00 грн.

Однак відповідач частково здійснив оплату товару в сумі 32 068,00

грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами, а саме: НОМЕР_3 від

06.12.2002 р., НОМЕР_4 від 09.12.2002 р., НОМЕР_5 від 10.12.2002 р., НОМЕР_6

від 11.12.2002 р., НОМЕР_7 від 16.12.2002 р., б/н від 23.12.2002 р., НОМЕР_8

від 24.12.2002 р., НОМЕР_9 від 26.12.2002 р. Решта суми у розмірі 97 378,00

грн. СПД-ФО ОСОБА_1 залишилась не сплаченою.

Оскільки до теперішнього часу відповідачем не сплачені грошові

кошти в сумі 97378,00 грн., то продовжує існувати обов'язок по сплаті

заборгованості після набрання чинності Цивільним кодексом України (в редакції

від 16.01.2003 р.) та зважаючи на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних

положень вказаного Кодексу, господарський суд Харківської області застосував

його положення до цивільних відносин щодо виконання відповідачем своїх

зобов'язань по сплаті заборгованості.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором

комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони

(комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за

рахунок комітента.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав умови спірного

договору, поставив відповідачу товар  за

накладною НОМЕР_2 від 01.12.2002 р. на загальну суму 129 447,00 грн.

Посилання СПД-ФО ОСОБА_1 на те, що на зазначеній накладній

міститься не його підпис, суд першої інстанції визнав безпідставними, оскільки

за клопотанням відповідача двічі була призначена почеркознавча експертиза.

Однак, зважаючи на те, що відповідач, який заявляв клопотання про проведення

експертизи, не здійснив оплату за її проведення, експертиза проведена не була.

За таких обставин, суд першої інстанції визнав не доведення відповідачем того

факту, що у накладній від 01.12.2002 р. про отримання товару міститься не його

підпис.

Згідно зі статтею 1022 Цивільного кодексу України після вчинення

правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і

передати йому все одержане за договором комісії.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не виконав умови

спірного договору та не сплатив позивачу в повному обсязі грошові  кошти в сумі 97 378,00 грн. за продаж товару.

Таким чином, на підставі досліджених фактичних даних, місцевий

господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Техніка"

обґрунтовані, підтверджуються наданими доказами, у зв'язку з чим підлягають

задоволенню у повному обсязі.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії

суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи,

їм надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для залишення

апеляційної скарги без задоволення і прийнятого по справі рішення -без змін,

оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії суддів, позивач надав докази того, що він

поставив відповідачу товар на загальну суму 129 447,00 грн., а господарський

суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать

про невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної і в повному

обсязі оплати за отриманий товар.

Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх

порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній

відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів

правомірність своїх позовних вимог до відповідача.

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді

Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав

жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх

заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень про

відсутність у нього боргу перед позивачем.

Враховуючи вимоги статті 526 Цивільного кодексу України,

відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а

за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться, колегія суддів приходить до висновку про

те, що позовні вимоги ТОВ "Техніка" обґрунтовані, правомірні,

підтверджені належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Разом з тим посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що

господарський суд Харківської області відхилив клопотання СПД-ФО ОСОБА_1 про

витребування у позивача додаткових доказів та призначення документальної

перевірки господарської діяльності ТОВ "Техніка", колегія суддів

вважає безпідставними, оскільки заявлені клопотання суперечать частині 1 статті

32 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено вичерпний перелік

засобів встановлення даних, на підставі яких господарський суд у визначеному

законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини,  які мають значення для правильного вирішення

господарського спору.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного

господарського суду вважає, що апеляційна скарга СПД-ФО ОСОБА_1  позбавлена фактичного та правового

обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської

області від 02.11.2006 р. по справі № 13/423-05 прийняте без порушень норм

матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга

про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного

господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 (м. Харків) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада

2006 р. по справі № 13/423-05 залишити без змін.

Головуючий

суддя                                                                     

Суддя                                                                                

Суддя