Постанова

від 28.01.2016 по справі 820/11354/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 січня 2016 р. №820/11354/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, просить суд: - скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.06.2015 року за №0000832200, №0000842200, та №0000332200 від 13.11.2015 року.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки контролюючого органу про завищення суми від'ємного значення з ПДВ, заниження сум зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток ґрунтуються на припущенні щодо нікчемності правочинів, вчинених ТОВ "Вагат-Транс" з контрагентами ПП "А.Р.І.С", ТОВ "Делва ЛТД", ТОВ "Атом Стаіль", ТОВ "Радаліт", ТОВ "Авто-Алекс", ПП "Віарт", ТОВ "Сеолан", ТОВ "БМУ Промжилбуд" та містять помилкове трактування норм законодавства.

Господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" (далі за тестом - ТОВ "Вагат-Транс) здійснюється відповідно до норм законодавства, з реальним настанням правових наслідків. У позивача наявна вся первинна документація по усім господарським операціям між ТОВ "Вагат-Транс" та його контрагентами, яка відповідає вимогам чинного законодавства, не містить дефектів форми, змісту чи походження, та в повній мірі підтверджує реальність здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що документи надані позивачем мають дефекти.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що контролюючим органом на підставі направлень на перевірку №206 від 28.05.2015 року, №205 від 28.05.2015 року, №207 від 28.05.2015 року, згідно з п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, постанови слідчого відділу Слідчого управління ГУ МВС України від 23.03.2015 року, наказу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №228 від 27.05.2015 року, в період з 28.05.2015 року по 08.06.2015 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача.

За результатами перевірки контролюючим органом був складений акт №186/20-26-22-09-37298527 від 15.06.2015 року "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Вагат-Транс", код за ЄДРПОУ 37298527 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р." (т.1 а.с.12-147).

Відповідно до висновків, викладених в акті №186/20-26-22-09-37298527 від 15.06.2015 року, перевіркою встановлено наступні порушення позивачем:

- п.57.1 ст.57, п. 135.1, 135.2, 135.3 п.п. 135.5.11 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст. 137, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2, п.138.4, п.138.5, п. 138.8, п.п.138.10.2, п.п. 138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139. п. 146.12 ст.146, п.п.153.1.3, п.п.153.1.4 п. 153.1 ст.153 Податкового кодексу України від, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 411797,00 грн. в т.ч. за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012 року в сумі 3776,00 грн., за 2013 рік в сумі 41143,00грн. за 2014 рік в сумі 366878,00 грн.;

- п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 29248,00 грн., в тому числі за грудень 2012 року в сумі 100,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 82,00 грн., за травень 2014 року в сумі 643,00 грн., за червень 2014 року в сумі 10000,00 грн., за серпень 2014 року в сумі 18423,00 грн. та завищення станом на 31.12.2014 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) в сумі 33 495,00 грн.;

- ст.1 Закону України від 23.09.94 №185 94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині надходження валютної виручки по оплаті послуг, наданим ООО "УВЗ - Логистик" (Росія). ООО "РГ - Транс" (Росія) згідно гарантійних листів на деповський ремонт вагонів з оплатою в іноземній валюті;

- п.п. "б" п.176.2 ст.176 та п.119.2 ст.119 Податкового Кодексу України, а саме подання не з повному обсязі податкових розрахунків за ф.1 ДФ за 1кв. 2013., 2кв. 2013р., 3 кв. 2013р., 4 кв. 2013р., 2 кв. 2014р., 2 кв.2014 р., 4 кв. 2014р. щодо сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, а саме не відобразило суми нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам-підприємцям у межах підприємницької діяльності.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000332200 від 13.11.2015 року, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 253087,50 грн., з них за основним платежем - 202470,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 50617,50 грн. (т.1 а.с.148, 187).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000832200 від 25.06.2015 року, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33495,00 грн. (т.1 а.с.149, 184).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000842200 від 25.06.2015 року, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 43872,00 грн., з них за основним платежем - 29248,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 14624,00грн. (т.1 а.с.150, 185).

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с. 152-163, 188-193).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції між позивачем по взаємовідносинам з ПП " А.Р.І.С." (ЄДРПОУ 35700934) надано наступні документи. По договору № № 9/12 від 12.01.2012 р. на підставі отриманого рахунку № 606 від 17.10.2012 р., підприємством згідно видаткової накладної № 413 від 18.10.2012 р., р. був отриманий краскопульт в кількості 2 (два) шт. на загальну суму 600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 100,00 грн. Розрахунки проводились у безготівковій формі. Оплата за відвантажений інструмент була здійснена 18.10.2012 р. на суму 600,00 грн. По вказаному рахунку-фактурі заборгованість відсутня. Транспортування краскопультів згідно товарно-транспортної накладної, отриманої від ПП "А.Р.І.С." здійснювалась за рахунок ПП "А.Р.І.С."

Краскопульта, придбані у ПП "А.Р.І.С."_ були використані для фарбування вагонів. Стосовно включення сум взаємовідносин з ПП "А.Р.І.С." (ЄДРПОУ 35700934) до складу витрат операційної діяльності у IV кварталі 2012 р., у собівартості виготовленої продукції було відображено інструментів на загальну суму без ПДВ 500,00 грн., яка включена у відповідну звітність "Декларація з податку на прибуток підприємства".

На підставі проведених розрахунків та відвантаження запчастин була отримана така податкова накладна №10 від 18.10.2012 року.

Отримана податкова накладна були зареєстровані у реєстрах отриманих податкових накладних, які було надано в електронному вигляді до Куп'янської ДПІ у Харківській обл., та включені у відповідну звітність "Податкова декларація з податку на додану вартість".

По взаємовідносинам з ТОВ "ЕКСПОТЕХІМПОРТ" (ЄДРПОУ 38867951), суд зазначає наступне.

По договору № 40/14-п від 05 травня 2014 року на підставі отриманих рахунків № 25 від 07.05.2014 р., № 1/07 від 01.07.2014 р., №61 від 25.07.2014 р. підприємством згідно видаткових накладних № 82 від 07.05.2014 р., № 70101 від 01.07.2014 р., №70102 від 01.07.2014 р„ № 70103 від 01.07.2014 р„ № 70201 від 02.07.2014 р., №70202 від 02.07.2014 р., №70203 від 02.07.2014 р., №204 від 25.07.2014 р. були отримані деталі вантажних візків на загальну суму 936 440,16 грн., у т.ч. ПДВ - 156073,36 грн. Розрахунки проводились у безготівковій формі. Оплата за відвантажені запчастини була здійснена 07.05.2014 р. платіжним дорученням № 187 у сумі 150000 грн., 08.05.2014 р. платіжним дорученням № 195 у сумі 193000 грн., 03.07.2014 р.. платіжним дорученням №352 у сумі 337 000,17 грн., 29.07.2014 р. платіжним дорученням №434 у сумі 256 140,00 грн. По вказаним рахункам-фактурам заборгованість відсутня. Транспортування комплектуючих згідно товарно-транспортних накладних отриманих від ТОВ "ЕКСПОТЕХІМПОРТ" здійснювалось за рахунок ТОВ "ЕКСПОТЕХІМПОРТ".

Стосовно подальшого руху придбаного у ТОВ "ЕКСПОТЕХІМПОРТ", то придбані деталі вантажних візків використовувались для подальшої реалізації. Стосовно включення сум взаємовідносин з ТОВ "ЕКСПОТЕХІМПОРТ" (ЄДРПОУ 38867951) до складу витрат операційної діяльності у січні 2014 року, у собівартості виготовленої продукції було відображено запчастин на загальну суму без ПДВ 780 366,80 грн., яка включена у відповідну звітність "Декларація з податку на прибуток підприємства".

Отримані податкові накладні були зареєстровані у реєстрі виданих податкових накладних та включені у відповідну звітність "Податкова декларація з податку на додану вартість".

Валові доходи включені у відповідну звітність "Декларація з податку на прибуток підприємств".

Щодо взаємовідносин з TOB "СЕОЛАН" (ЄДРПОУ 39072643), суд зазначає наступне.

По договору № № 7/1114 від 25.11.2014 р. на підставі отриманих рахунків № 28 від 11.11.2014 р. №27 від 11.11.2014р, №31 від 12.11.2014р., №30 від 12.11.2014р, №29 від 11.11.2014 р. підприємством згідно видаткової накладної № 34 від 27.11.2014 р., №33 від 17.11.2014 р„ №32 від 26.11.2014р., №31 від 26.11.2014 р„ №30 від 26.11.2014 р. були отримані запасні частини на загальну суму 200 970,00 грн., у т.ч. ПДВ - 33495,00 грн. Розрахунки проводились у безготівковій формі. Оплата за відвантажений товар була здійснена 27.11.2014 р. платіжними дорученнями № 901 у сумі 37170,00 грн., №899 у сумі 57600,00грн., №898 у сумі 30300,00 грн., №897 у сумі 30300,00 грн., №900 у сумі 5600,00грн. По вказаним рахункам-фактурам заборгованість відсутня. Транспортування запчастин згідно товарно-транспортної накладної, отриманої від ТОВ "СЕОЛАН" здійснювалось за рахунок ТОВ "СЕОЛАН".

Запчастини, придбані у ТОВ "СЕОЛАН" частково використовувались для ремонту вагонів згідно керівництв по капітальному і деповському ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм ЦВ-0016 та ЦВ-0017, а частково знаходяться на залишках підприємства: рухома планка в кількості 2(два) шт. на суму 190,00 грн., балка центрируюча в кількості 2(два) шт. на суму 354,00 грн.

Отримані податкові накладні були зареєстровані у реєстрах отриманих податкових накладних, які було надано в електронному вигляді до Куп'янської ДПІ у Харківській обл., та включені у відповідну звітність "Податкова декларація з податку на додану вартість".

По взаємовідносинам з ТОВ "БМУ ПРОМЖИЛБУД" (ЄДРПОУ 38696287) : по договору № 47/14-п від 02 червня 2014 року на підставі отриманих рахунків № 3/07-1 від 03.07.2014 р„ № 3/07-2 від 03.07.2014 р„ № 3/06-3 від 03.06.2014 р. №03/06-4 від 03.06.2014 р. підприємством згідно видаткових накладних № 1 від 02.07.2014 р., № 2 від 03.07.2014 р., № 1 від 03.06.2014 р, № 2 від 03.06.2014 р. були отримані кришки люків на загальну суму 170 000,00 грн. у т.ч. ПДВ. Розрахунки проводились у безготівковій формі. Оплата за відвантажені запчастини була здійснена 06.06.2014 р. платіжним дорученням № 274 у сумі 60 000,00 грн., 09.07.2014 р. платіжним дорученням № 376 у сумі 55 000,00 грн., 09.07.2014 р.. платіжним дорученням №377 у сумі 55 000,00 грн. По вказаним рахункам-фактурам заборгованість відсутня. Транспортування комплектуючих згідно товарно-транспортних накладних отриманих від ТОВ "БМУ ПРОМЖИЛБУД" здійснювалась за рахунок ТОВ "БМУ ПРОМЖИЛБУД".

Стосовно подальшого руху придбаного у ТОВ "БМУ ПРОМЖИЛБУД", придбані кришки люків використовувались для подальшої реалізації. Стосовно включення сум взаємовідносин з ТОВ "БМУ ПРОМЖИЛБУД" (ЄДРПОУ 38696287) до складу витрат операційної діяльності у ІІ-ІІІ кварталах 2014 року, у собівартості виготовленої продукції було відображено запчастин на загальну суму без ПДВ 141 666,67 грн., яка включена у відповідну звітність "Декларація з податку на прибуток підприємства".

Отримані податкові накладні були зареєстровані у реєстрі виданих податкових накладних та включені у відповідну звітність "Податкова декларація з податку на додану вартість". Станом на жовтень-місяць 2012 р. працюючих за штатом - 3 особи. Станом на II-IV квартали 2014 р. працюючих за штатом - 6 осіб. Підприємство не має власних житлових приміщень.

Судом встановлено, що позивач орендує приміщення під офіс за адресою: Харківська обл, м. Куп'янськ, вул. Дзержинського 2Б. Орендодавець - фізична особа - ОСОБА_3 (т.2 а.с. 1-250, т.3 а.с.1-71).

Отже, усі первинні документи відповідають вимогам законодавства та не містять явних дефектів форми і змісту. Враховуючи, що реальність господарських операцій позивача з контрагентами повністю підтверджена належними первинними документами, придбані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно з приписами ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо порушення вимог п.138.2, ст.138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 138.8 ст.138 собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до 146.13. ПК, сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над первісною вартістю придбання невиробничих основних засобів та витрат на ремонт, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, включається до доходів платника податку, а сума перевищення первісної вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних засобів або нематеріальних активів над вартістю таких основних засобів або нематеріальних активів, що була включена до складу доходів у зв'язку з отриманням, включається до доходів платника податку, а сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв'язку з безоплатним отриманням над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Відповідно до п.146.14. ст.146 ПК, дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

На підтвердження правильності нарахування податку на прибуток підприємств позивачем були надані документи по взаємовідносинам позивача з контрагентами.

Усі досліджені документи відповідають вимогам податкового законодавства, не містять явних дефектів форми та змісту.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано суми з податку на прибуток, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.06.2015 року №0000832200 та №0000842200.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015 року №0000332200.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" (код ЄДРПОУ 37298527) судовий збір у розмірі 8934,27 грн. (вісім тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 27 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 04.02.2016 року.

Суддя Полях Н.А.