Рішення

від 28.03.2007 по справі 20-8/324-4/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-8/324-4/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"28" березня 2007 р. справа № 20-8/324-4/177

           За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Практика”  (99014, місто Севастополь, вул. Набережна Рибпорту, 21/1,  а/с 134) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно–механічне підприємство “Практика - М”  (99014, місто Севастополь, вул. Набережна Рибпорту, 21/1 а/с 17) про розірвання договору оренди, стягнення матеріальної шкоди, усунення перешкод в користуванні майном,

Суддя:   К.А. Остапова

Представники сторін:

позивач –Поліщук О.П., довіреність № 18/11 від 18.11.2006;

відповідач - Жаркова К.С., довіреність б/н від 09.01.2007;

                   Белов В.В., директор, паспорт  АР № 259906 від 26.12.2000,

Суть спору:

          18.11.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Практика”  звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно–механічне підприємство “Практика-М” про розірвання договору оренди № 08/06 від 08.06.2005, укладеного між сторонами, стягнення матеріальної шкоди (збитків) в сумі 13936,20 грн., усунення перешкод в користуванні майном.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору щодо внесення орендної плати у встановлені строки та розмірі, забезпечення вибухо-пожежно-електро-безпеки майна, що орендується, експлуатації вантажопод'ємних машин, експлуатацію приміщень, санітарну та екологічної безпеки, охорони праці робочих та службовців відповідно до діючого законодавства, а також щодо отримання в органах Держнаглядохоронпраці дозволу на початок робіт у встановленому порядку.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та збільшив розмір ціни позову, а саме: просить розірвати договір оренди № 08/06 від 08.06.2005, стягнути з відповідача матеріальні збитки в сумі 15232,00 грн., усунути перешкоди в користування обладнанням шляхом його повернення Орендодавцю. В обґрунтування збільшення суми позовних вимог позивач посилається на збільшення заборгованості по сплаті за оренду обладнання станом на 01.12.2005.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.01.2006 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 вищевказане рішення скасовано, позов задоволено, договір оренди від 08.06.2005 № 08/06 розірвано, з відповідача стягнуто на користь позивача 13995,49 грн. заборгованості за договором та судові витрати.

Вищий господарський суд України постановою від 01.08.2006 скасував рішення попередніх інстанцій по цій справі, справу передав на новий розгляд.

В ході нового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 23683,49 грн., неустойку за користування об'єктом оренди після закінчення строку дії договору в розмірі 49764,00 грн. та судові витрати; зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користування належним позивачеві майном, яке передане відповідачеві за договором оренди, шляхом виселення із приміщень; зобов'язати відповідача повернути виробниче обладнання.

          Заява про уточнення позовних вимог мотивована тим, що 07.06.2006 спірний договір оренди припинив дію у зв'язку із спливом строку, на який його було укладено.

В судовому засіданні оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений.

У судовому засіданні представникам сторін роз'яснені їх права та обов'язки згідно зі статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.   

 За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення по справі надавалися ними російською мовою.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

в с т а н о в и в :

08.06.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Практика”  (далі –ТОВ “ВКП “Практика”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремонтно-виробниче підприємство “Практика-М” (далі –ТОВ “РМП “Практика-М”) укладено договір оренди майна № 08/06 (далі –Договір).

Позивач у позовній заяві вх. № 3005 від 18.11.2005 просить розірвати цей договір, стягнути з відповідача матеріальні збитки в сумі 13936,20 грн., усунути перешкоди праву користуванню власністю. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем істотних умов договору.

05.12.2006 позивач письмовою заявою уточнив позовні вимоги та збільшив розмір позовних вимог, а саме: просить розірвати договір оренди, стягнути з відповідача матеріальні збитки в сумі 15232,00 грн., усунути перешкоди в користуванні обладнанням шляхом його повернення Орендодавцю.

Вказане клопотання підлягає задоволенню, оскільки статтею 22 Господарського процесуального кодексу передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

В ході нового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (вх. № 31222 від 07.11.2006), просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 23683,49 грн., неустойку за користування об'єктом оренди після закінчення строку дії договору в розмірі 49764,00 грн. та судові витрати; зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користування належним позивачеві майном, яке передане відповідачеві за договором оренди, шляхом виселення із приміщень; зобов'язати відповідача повернути виробниче обладнання.

Вказана заява, яка названа позивачем “Про уточнення позовних вимог”, за своєю суттю є клопотанням про зміну підстав та предмету позову, збільшення розміру позовних вимог.

Суд вважає клопотання позивача (вх. № 31222 від 07.11.2006), яке надано ним в ході нового розгляду справи, таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

За змістом зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви) (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).

У заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 49764,00 грн. відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, та зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належним позивачеві майном шляхом виселення та зобов'язання відповідача повернути обладнання. Усі ці вимоги мотивовані вже іншими підставами, ніж вимоги, які зазначені у позовній заяві, а саме: закінченням строку дії договору 07.06.2006.

Таким чином, враховуюче одночасну зміну підстав та предмету позову, суд відмовляє в задоволенні клопотання в частині зміни підстав позову, та зміни предмету позову –усунути перешкоди в користуванні належним позивачеві майном шляхом виселення та зобов'язання повернути обладнання.

При цьому суд роз'яснює, що позивач має право звернутися із відповідним позовом до господарського суду із вищевказаних підстав.

Клопотання позивача в частині стягнення орендної плати в сумі 23683,49 грн. є за своєю суттю клопотанням про збільшення суми позовних вимог, мотивовано невиконанням відповідачем умов договору щодо внесення орендної плати за весь час дії договору оренди, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог договору оренди № 08/06 від 08.06.2005 Орендар (відповідач) передає, а Орендодавець (позивач) приймає у строкове платне користування службові приміщення 2 поверху № 18,21, загальною площею 16,3 м2, санітарно-побутові приміщення першого поверху № 1,6-16, загальною площею 210,8 м2, та виробниче обладнання:

токарний станок ДИП-300;

токарний станок ФТ11Ф1;

токарний станок 1Д95;

фрезерний станок 6Р82ІІІ;

фрезерний станок 6М12ІІ;

разточний станок КРМ;

горизонтально разточний станок 2Л6;

пилеулавливатель ЗИЛ-900, заточний станок;

свердлильний станок 2Н 135;

кран-балка.

Вищевказане майно відповідно до пункту 1 розділу 1 Договору знаходиться в окремо стоячій будівлі за адресою: м. Севастополь, Набережна Рибпорту, 21/1 та є власністю позивача.

У розділі 2 Договору сторони передбачили, що Орендар вступає в користування майном с дати підписання Договору.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що договір фактично підписаний сторонами не 08.06.2005, а у серпні 2005 року з причин розбіжностей між сторонами по умовам договору, а тому орендна плата підлягає сплаті із серпня 2005 року, у зв'язку з наступним.

В пункті 1 розділу 10 договору № 08/06 від 08.06.2005 зазначено, що він діє з 08.06.2005 по 07.06.2006.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України за наявності  заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (частина 4 вказаної статті).

Частинами 5 та 6 вищезазначеної статті передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

У підтвердження своїх доводів щодо дати підписання договору відповідач надав суду протокол розбіжностей до договору оренди № 08/06 від 08.06.2005, підписаний тільки з боку відповідача, копію вищевказаного договору, яка містить зазначення на те, що він підписаний з протоколом розбіжностей, однак не містить підпису позивача, а також лист № 10 від 18.07.2005. При цьому відповідачем не надано будь-яких доказів надіслання вищевказаних документів на адресу позивача.

Враховуючі, що в матеріалах справи міститься копія договору, підписаного сторонами, без зазначення про підпис його із протоколом розбіжностей, та без зазначення про підпис його числа іншого, ніж 08.06.2005, а також те, що відповідачем на надано доказів надіслання позивачеві у встановлені законом порядку та строки протоколу розбіжностей, суд робить висновок про те, що договір  № 08/06 підписаний сторонами 08.06.2005 без зауважень.

07.09.2005 позивач листом вих. № 07/09/2 повідомив відповідачеві про розірвання Договору в односторонньому порядку відповідно до розділу 6 Договору у зв'язку з невиконанням його істотних умов –пунктів 1-6 розділу 4 Договору.

Отримання даного 07.09.2005 листа відповідачем підтверджується підписом уповноваженої особи ( ) та не заперечується представниками відповідача.

12.10.2005 позивач направив на адресу припис (вих. № 12/10) припинити будівельні роботи та території об'єкта, звільнити незаконно зайняту ділянку та привести його в належний стан, здійснити погашення заборгованості по орендній платі в сумі 13936,00 грн. та інші дії. Направлення цього листа підтверджується описом поштових відправлень та не заперечується відповідачем.

Відповідач в своїх відповідях від 27 та 28 жовтня 2005 року на листи позивача повідомляє адресата про таке, що між спірними сторонами не з`ясовано питання чи діє договір оренди від 8 червня 2005 року (вже після листа позивача від 7 вересня 2005 року за вихід. № 07/09/2) чи ні, тому що позивач при написанні листів посилається то на факт, що договір є чинним, то на тій факт, що договір розірваний в односторонньому порядку. Крім того відповідач признав тій факт, щ станом на 28 жовтня 2005 року він мав заборгованість за орендну платню.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив на адресу позивача лист –повідомлення від 1 листопада 2005 року за вихід. № 15 з інформацією про те, що орендар в виконання розділу 4 договору направив позивачу перелік працівників підприємства та копії наказів про призначення осіб, яки відповідають за охорону праці, електричного господарства, пожежебезпеки і т.д., а також повідомлення про укладення договорів з енергопостачальною компанією, водопостачанням та іншими відповідними організаціями.

Враховуючі викладене, а також те,  що після надіслання листа від 07.09.2005, позивач продовжував виставляти відповідачеві рахунки на оренду плату та сторонами підписувались акти здачі-приймання виконаних робіт відповідно до договору № 08/06 від 08.06.2005, відповідач частково сплачував орендну плату, суд вважає, що вказаний договір не був розірваний.  

Як вже було зазначено вище, строк дії Договору, відповідно до пункту 1 розділу 10, з 08.06.2005 по 07.06.2006 включно.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 вказаний Договір був розірваний.

Постановою від 01.08.2006 постанову апеляційного суду, якою був розірваний спірний договір, та рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено в задоволенні позову, скасовано, та справу передано до господарського суду на новий розгляд.

Оскільки строк дії договору оренди встановлений сторонами –до 07.06.2006, то на момент нового розгляду справи строк договору оренди закінчився.

Та обставина, що відповідач продовжував користуватися орендованим майном після закінчення строку договору оренди, не може бути підставою вважати договір поновленим на строк, який був встановлений договором раніше, у зв'язку з наступним.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму.

Так, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

На момент закінчення строку договору № 08/06 від 08.06.2005 –07.06.2006, а також більш ніж один місяць до та після спливу цього строку, було чинним судове рішення, яким розірвано вказаний договір, а саме: постанова від 30.03.2006, а тому відсутня була необхідність повідомляти відповідача по закінченню строку договору, який вже розірваний за рішенням суду, про наявність заперечень проти продовження договірних відносин.

Таким чином, враховуючі що строк дії закінчився на момент розгляду справи, вимоги про його розірвання не підлягають задоволенню.

Пунктом 6 розділу 4 Договору відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до розділу 3 Договору щомісячна орендна плата складає 6264,00 грн. Розмір орендної плати переглядається відповідно до індексу інфляції, а також у випадку зміни діючих цін та тарифів, інших обов'язкових платежів. При цьому сторони здійснюють розрахунки з дати їх затвердження без оформлення додаткових угод.

Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця по рахункам, що виставляються Орендодавцем, щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, що слідує за звітним. При цьому Орендар надає Орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, що слідує за звітним, копії платіжних документів про сплату за оренду за цім Договором.

Пунктом 4 розділу 3 передбачена відповідальність за несвоєчасне перерахування орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

З наданих відповідачем платіжних доручень впливає, що відповідач з 08.06.2005 по листопад 2005 року сплатив за оренду:

-          № 546 від 3 серпня 2005 року на суму 3.810,00 грн.;

-          № 556 від 17 серпня 2005 року на суму 1.600,00 грн.;

-          № 569 від 1 вересня 2005 року на суму 1.800,00 грн.;

-          № 584 від 19 вересня 2005 року на суму 3.000,00 грн;

-          № 611 від 21 жовтня 2005 року на суму 2000,00 грн.;

-          № 6 від 27 жовтня 2005 року на суму 5232,00 грн.;

-          № 34 від 17 листопада 2005 року на суму 4000,00 грн.;

-          № 45 від 30 листопада 2005 року –3989,95 грн.;

У розрахунку суми позову, наданому позивачем до клопотання про уточнення суми позовних вимог, позивач також зазначив, що відповідачем сплачено у 2006 році за оренду платіжними дорученнями:

-          № 185 від 10 березня 2006 року на суму 1000,00 грн.;

-          № 12 від 30 березня 2006 року на суму 2000,00 грн.;

-          № 34 від 14 квітня 2006 року на суму 600,00 грн.;

-          № 69 від 03  травня 2006 року на суму 150,00 грн.;

-          № 113 від 30 травня 2006 року на суму 1000,00 грн.;

-          № 151 від 29 червня 2006 року на суму 1000,00 грн.;

-          № 191 від 18 липня 2006 року на суму 1440,00 грн.

Відповідачем також надано суду докази внесення орендної плати в сумі 1000,00 грн. платіжним дорученням № 185 від 10.03.2006, 15.02.2006 платіжним дорученням № 172 в сумі 3600,00 грн., 27.01.2006 платіжним дорученням № 147 на суму 1000,00 грн., № 160 від 03.02.2006 на суму 3180,00 грн., № 140 від 18.01.2006 на суму 2000,00 грн., № 120 на суму 2180,56 грн., № 77 від 14.12.2005 на суму 2000,00 грн.

Таким чином, орендар протягом дії договору оренди орендну плату сплачував не в повному обсязі.

Як стверджує відповідач, оплата ним здійснювалась по актам здачі–прийому виконаних робіт по договору оренди. При цьому ним самостійно виключалась із суми орендної плати суми здійснених ним витрат, понесених ним в ході експлуатації орендованого майна.

Посилання відповідача на те, що позивач підписував Акти здачі-приймання робіт, в яких він підтверджував надання послуг на суму іншу, ніж 6264,00 грн., без зауважень, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки рахунки виставлялись позивачем на повну суму щомісячної орендної плати. Крім того, відповідач надав суду листи на адресу ПКП “Практика”, в яких відповідач відмовлявся від підписання актів здачі-приймання робіт та оплати рахунків на суму 6264,00 грн.

З умов договору, розмір орендної плати був встановлений у сумі 6264,00 грн. і можливість перегляду цієї суми передбачена сторонами тільки відповідно до індексу інфляції, а також у випадку зміни діючих цін та тарифів, інших обов'язкових платежів.

Згідно з положеннями  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Згідно зі статтею 762 вищевказаного Кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

          На думку суду не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що він був позбавлений можливості сплачувати орендну плату, оскільки позивач не виставляв рахунки на оплату з березня 2006 року, з огляду на таке.

          Умовами Договору передбачено розмір орендної плати, строк її сплати та банківські реквізити орендодавця, тому не виставлення рахунків не позбавляло відповідача можливості сплачувати орендну плату. Крім того часткове погашення заборгованості свідчить про те, що відповідач мав об'єктивну можливість належним чином виконувати умови договору щодо внесення орендної плати.

          В ході розгляду справи, у письмовому клопотанні вх. № 7409 від 06.03.2007 та у судовому засіданні відповідач визнав наявність заборгованості по орендній платі за договором № 08/06 від 08.06.2005 в сумі 17409,49 грн., тобто тієї заборгованості, яка виникла у зв'язку із не виставленням позивачем рахунків на орендну плату.

          Перевіривши розрахунок орендної плати, яку позивач вимагає стягнути з відповідача, враховуючі, що договором було передбачено обов'язок відповідача вносити орендну плату у визначеному розмірі –6264,00 грн. щомісячно, суд вважає позовні вимоги про стягнення орендної плати в сумі до 23683,49 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті до Державного бюджету України державного мита пропорційно сумі задоволених позовних вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 22, 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтно–механічне підприємство “Практика-М” (вул. Набережна Рибпорта, 21/1 а/с 17, Севастополь, 99014, р/р 26003053840001 у АКІБ "УкрСибБанк" міста Севастополя, МФО 384588, ЗКПО 32213276) на користь Твариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Практика" (вул. Набережна Рибпорта, 21/1  а/с 134, Севастополь, 99014, р/р 26009317145001 у СФ КБ "ПриватБанк" міста Севастополя, МФО 324935, ЗКПО 30195072) заборгованість по орендній платі в сумі 23683,49 грн., державне мито в сумі 236,83 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

         Примирники рішення надіслати на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя                                                                                                  К.А. Остапова

Рішення оформлено згідно з вимогами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України  та підписано 02.04.2007

Розсилка:

1.          ТОВ “ВКП “Практика”  (99014, місто Севастополь, вул. Набережна Рибпорту, 21/1   а/с 134)

2.          ТОВ “РМП “Практика - М”  (99014, місто Севастополь, вул. Набережна Рибпорту, 21/1 а/с 17)

3.          справа

4.          наряд.