Ухвала

від 20.03.2007 по справі 20-8/018-7/083

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-8/018-7/083

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

"20" березня 2007 р. справа № 20-8/018-7/083

За позовом:          Приватного малого підприємства „ПАРИС”

          (99029, м. Севастополь,  вул. Шабаліна, 6)

до відповідачів:          Державного підприємства „Конструкторське бюро радіозв'язку”

          (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

          Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

          (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

третя особа,          Верховна Рада України

яка не заявляє          (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5)

самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні відповідача:

за участю          Прокурора міста Севастополя

          (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 1)

про          визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на побутовий корпус, розташований в місті Севастополі по вул. Вакуленчука, 29, виданого 11.04.2001 Управлінням майном міста Севастопольської міської державної адміністрації,

Суддя Г.П. Ілюхіна

Представники сторін:

Від прокурора:          - Шаблін Є.І., прокурор відділу, посвідчення № 332 від 14.10.2003;

Від позивача:          - Омельчук Т.І., представник, довіреність б/н від 07.07.2006;

Від відповідачів:          - Савуренко О.В., представник, довіреність № 04/151-855 від 02.11.2006 (Державне підприємство „Конструкторське бюро радіозв'язку”);

          - не з'явився (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради);

Від третьої особи:          - не з'явився;

Суть спору:

05.02.2007 (вх. №320) Приватне мале підприємство „ПАРИС” звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державного підприємства „Конструкторське бюро радіозв'язку”, Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на побутовий корпус, розташований в місті Севастополі по вул. Вакуленчука, 29, виданого 11.04.2001 Управлінням майном міста Севастопольської міської державної адміністрації, з посиланням на статтю 393 Цивільного кодексу України.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що цей об'єкт будувався ним на земельній ділянці, що виділена йому для цієї мети, який ще не введено в експлуатацію.

Ухвалою суду від 06.02.2007 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ткаченко М.І. з привласненням справі №20-8/018.

16.02.2007 розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 16 справу передано у провадження судді Ілюхіній Г.П. у зв'язку з призначенням судді Ткаченко М.І. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду (а. с. 30-32).

Ухвалою суду від 20.02.2007 справу прийнято до провадження судді Ілюхіної Г.П., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Верховну Раду України та справі привласнено № 20-8/018-7/083 (арк.с.33-35).

Відповідач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду від 20.02.2007 не виконав, надав клопотання (взх.№8755) про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника.

Третя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечила, вимоги ухвали суду від 20.02.2007 не виконала у зв'язку з не надісланням позивачем копій позовних матеріалів, надав клопотанням (вх.№8742) про розгляд справи без участі її представника на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін та прокурора, суд  -

в с т а н о в и в:

Розпорядженнями № 378-р від 05.03.2001 та № 446-р від 15.03.2001 Севастопольської міської державної адміністрації оформлено право власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого по вул. Вакуленчука, 29, оформлено право державної власності в особі Верховної Ради України за корпусом № 34-Б, опитно-виробничий корпус № 61, побутовий корпус, розташовані по вул. Вакуленчука, 29. Зазначене майно закріплено на праве повного господарського ведення за державним підприємством „Конструкторське бюро радіозв'язку”.

11.04.2001 Управлінням майном Севастопольської міської державної адміністрації  видано свідоцтво про право власності на побутовий корпус.

20.06.1995 рішенням № 8/311 малому приватному підприємству „Парис” виділено земельну ділянку по вул. Руднева в м. Севастополі; виключено зі складу земель концерну „Муссон”, за його згодою, земельну ділянку площею 0,65га. Малому приватному підприємству „Парис” з земель міста виділено земельну ділянку площею 1,11га в районі концерну „Муссон”, в тому числі: земельну ділянку площею 0,84 га в тимчасове довгострокове користування строком на 15 років для будівництва та обслуговування ремонтно-будівельної бази; земельну ділянку площею 0,27га в тимчасове короткострокове користування строком на 3 роки для благоустрою території, що прилягає.

09.09.1996 між укладено договір № 114, згідно з яким Севастопольська міська державна адміністрація надала, а мале приватне підприємство „Парис” прийняло в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,11 га, розташовану в м. Севастополі по вул. Руднева.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що по закінченню строку користування земельною ділянкою договір може бути продовжено на наступний термін, якщо одна зі сторін не вимагає його розірвання. Строк користування земельною ділянкою площею 0,84 га спливає у 2010 році, строк користування земельною ділянкою площею 0,27 га продовжений за умовами пункту 5.2. Договору.

Спір між сторонами виник в зв`язку  з тим, що, на думку позивача, на спірний побутовий корпус помилково оформлено право власності за відповідачем – державним підприємством „Конструкторське бюро радіозв'язку”, шляхом введення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в оману.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно –правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 N 6/5).

Самі лише свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не є правовстановлювальними документами, хоча й можуть оцінюватися судами у вирішенні спорів в сукупності з іншими доказами у справі.

Крім того, зазначені свідоцтва не можуть виступати і предметом спору: таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (пункт 9 Листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/98 від 31.01.2001 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”).

Предметом позову у даній справі є визнання незаконним та таким, що підлягає скасуванню свідоцтва про право власності на побутовий корпус, розташований в м. Севастополі по вул. Вакуленчука, 29, виданого 11.04.2001 Управлінням майна Севастопольської міської державної адміністрації (повноваження щодо управління комунальним майном відповідно до рішення Севастопольської міської Ради  ХХІV скликання ХХІ сесії від 31.01.2006 № 4657 передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради).

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради  в розумінні пункту 7 статті  3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень.

Аналіз суб`єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідно до пункту 7 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно –правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи  викладене, суд визнав необхідним припинити провадження у справі №20-8/018-7/083 з тих підстав, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України № 20-3/212 від 31.01.2007.

Позивач не позбавлений права звернутись з відповідним адміністративним позовом в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, обравши засіб захисту, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України.

Згідно пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито” державне мито підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1.          Провадження у справі № 20-8/018-7/083 за позовом Приватного малого підприємства „ПАРИС” до Державного підприємства „Конструкторське бюро радіозв'язку”, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Верховна Рада України про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на побутовий корпус, розташований в місті Севастополі по вул. Вакуленчука, 29, виданого 11.04.2001 Управлінням майном міста Севастопольської міської державної адміністрації  -  припинити.

2.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі, банк отримувача: ДУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу: 22090200) на користь Приватного малого підприємства „ПАРИС” (99029,м. Севастополь,  вул. Шабаліна, 6, ідентифікаційний код 19002319, п/р 26000035700 в СФ АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 3510005) державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.), сплачене платіжним дорученням № 50 від 07.08.2006.

Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

Суддя                                                                                                Г.П. Ілюхіна