ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАР ПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.09.2009 Спр ава № 12/77
за позовом фізичної осо би - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород
до відповідача товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Караван ЛТД”, м. Ужгород
про стягнення заборгов аності в сумі 400 000 грн. за догово ром позики.
Суд дя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача - ОСОБ А_1, фізична особа - підприє мець та ОСОБА_2, (предста вник за довіреністю від 10.07.2009 ро ку )
Від відповідача - Кали нюк С.С., (представник за д овіреністю № 02/09 від 02.09.2009 року )
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов фізичною особою - під приємцем ОСОБА_1, м. Ужгоро д до товариства з обмеже ною відповідальністю „Карав ан ЛТД”, м. Ужгород про стягне ння заборгованості в сумі 400 000 грн. за договором позики.
Представникам сторін роз ' яснено права і обов' язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фі ксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.
Позивач та його пред ставник підтримують позовні вимоги, посилаючись на їх обг рунтованість матеріалами сп рави.
Відповідач заперечив позовні вимоги посилаючись на порушення кримінальної сп рави та зіславшись на незасв ідчену копію (відповідно до с т. 36 ГПК України) постанови від 09.09.2009 року про порушення кримін альної справи дізнавачем від ділу дізнання Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатс ькій області просить зупинит и (клопотання вх. № 6918 від 10.09.2009 рок у) провадження по справі № 12/77 д о закінчення кримінального р озслідування.
Позивач та його предс тавник заперечили вищевказа не клопотання відповідача по силаючись на те, що у постанов і про порушення кримінальної справи від 09.09.2009 року не вказан о хто саме скористався печат кою ТзОВ „Караван ЛТД” та укл ав договір позики від 01.10.2007 року , заволодівши коштами та того , що прізвища позивача у поста нові немає, кримінальна спра ва
продовження рішення Гос подарського суду Закарпат ської області по справі № 12/77 від 10.09.2009 року
порушена по факту, а не проти особи (письмове запере чення вх. № 6917 від 10.09.2009 року).
Водночас, у виконання ухвали суду від 06.08.2009 року в обг рунтування заперечення та на лежності підпису і печатки в ідповідача, позивач надав су ду оригінал договору позики від 01.10.2007 року, розписки від 01.10.2007 р оку про отримання коштів в ро змірі 400 000 грн. відповідачем, як і оглянуті представником від повідача і в його присутност і в судовому засіданні засві дчено їх копії на відповідні сть оригіналу.
Крім цього, позивач по дав суду оригінал акту здачі - прийняття робіт (транспор тні послуги) від 22.10.2008 року в під твердження належності підпи су відповідачу та його печат ки на укладених між сторонам и договорі і розписці.
До того ж, позивач зісл авшись на претензію (а/с - 14) за явив у судовому засіданні, що неодноразово усно намагався врегулювати спір, проте відп овідач постійно уникав від й ого добровільного врегулюва ння та здійснює заходи пов' язані з недопущенням розгляд у справи по суті порушеної го сподарським судом раніше пор ушеної кримінальної справи з а постановою Ужгородського М У ГУМВС України в Закарпатсь кій області від 09.09.2009 року, а том у з огляду на поведінку відпо відача по обмеженні в доступ і до судочинства просить зал ишити в силі заходи до забезп ечення позову, мотивуючи так ож тим, що відповідачем здійс нюються заходи по вивозу акт ивів за межі області і держав и з метою уникнення від юрисд икції судових органів по вик онанню судового рішення меха нізмами правового примусу.
З огляду викладеного та приписів ст. 79 ГПК України с удом відхиляється клопотанн я відповідача про зупинення провадження у справі.
Через задоволення кл опотання відповідача, спонук ання судом сторін до доброві льного врегулювання спору ро згляд справи відкладався (ст . 77 ГПК України).
Вивчивши доводи позо вної заяви та матеріали спра ви, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кож ної сторони, суд
ВСТАНОВИВ:
Предметом даного поз ову є вимога позивача про стя гнення заборгованості в сумі 400 000 грн., що виникла через непо вернення позичальником (відп овідачем) цієї суми позикода вцю (позивачу) за зобов' язан нями по договору позики від 01. 10.2007 року.
Обґрунтовуючи власні вимоги позивач посилається на п.п. 1.1, 2.1, 3.3, 5.1, 6.2 укладеного дого вору, якими передбачено обов ' язок позичальника здійсни ти повернення коштів позикод авцю до 01.04.2009 року після користу вання ними на протязі 18 календ арних місяців.
продовження рішення Г осподарського суду Закарп атської області по справі № 12/ 77 від 10.09.2009 року
Згідно до ст. 20 ЦК України та ст. 20 ГК України - к ожен суб' єкт господарюванн я має право на захист своїх пр ав та охоронюваних законом і нтересів.
Отже, позивач звернув ся до суду за захистом власни х прав, що пов' язує з юридичн ою зацікавленістю до предмет а спору.
Для досягнення своєї мети щодо предмета спору (пов ернення позичених коштів від повідачу) позивач надає суду в якості правопідтверджуючо го документу:
- договір позики від 01.10.2007 року засвідчений сторона ми;
- розписку від 01.10.2007 ро ку засвідчену відповідачем.
Заявлені вимоги позивач а, відповідач не виконав, чим п орушив ст.ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України .
Саме ця обставина і послуж ила підставою для звернення позивача до суду з даною позо вною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново - господарс ькі зобов' язання, які виник ають між учасниками господар ських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей п ередбачених Господарським к одексом України.
Таким чином, на день ро згляду спору у суді, обставин и спору (права і зобов' язанн я сторін) оцінюються судом з о гляду на правила ЦК та ГК Укра їни.
Відповідно до ст . 526 ЦК України, зобов' язання п овинно виконуватись належни м чином і в установлений стро к відповідно до вказівок зак ону, акту планування, договор у чи вимог, що звичайно ставля ться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов' язанн я - кредитор вправі вимагати виконання обов' язку від бо ржника у випадку невиконання
останнім своїх зобов' яз ань у відносинах. Підставою в иникнення зобов' язання є юр идичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підстав і якого виникли зобов' язаль ні відносини між сторонами, є позика грошей (ст. 11 ЦК Україн и).
Отже, обов' язок відповід ача повернути позичені кошти є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов' язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Відтак, договір є обов' язк овим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Аналіз спірної ситуації к ола доказів скеровує суд роз межовувати лінію дослідженн я ліміту відповідальності за зобов' язаннями сторін у ко нкретній справі при конкретн их обставинах та зобов' язує його констатувати про наявн ість правових підстав для ст ягнення з відповідача примус ово неповернених коштів пози ки, оскільки підставою виник нення цивільно - правової ві дповідальності є наявність ш коди, наявність вини заподію вача шкоди, причинний зв'язок між ними.
Позаяк, відповідачем в під твердження своїх заперечень не надано доказ в
продовження рішення Господарського суду Зака рпатської області по справі № 12/77 від 10.09.2009 року
підтвердження поверн ення позики, яким є угода або р озписка, як це визначено в п. 5.1 договору між сторонами від 01.0 4.2009 року.
Відповідно до ст. 1049 ЦК Укра їни позичальник зобов'язани й повернути позикодавцеві п озику (грошові кошти у такій с амій сумі або речі, визначен і родовими ознаками, у такій самій кількості, такого сам ого роду та такої самої якост і, що були передані йому пози кодавцем) у строк та в поряд ку, що встановлені договором .
Досліджуючи критерії роз межування вини і недобросові сності суб' єктів спірних ві дносин суд притримувався лін ії розмежування специфічних для різних видів цивільних в ідносин форм дотримання або порушення обов' язкових з по гляду права моральних велінь вочевидь, що має визначатися колом обставин, які зумовлюю ть застосування до правопор ушника заходів цивільно - пр авової відповідальності.
Позаяк, невідповідність п араметрам добросовісності к онкретних характеристик дія ння учасника цивільних відно син залежно від мети правово го регулювання може призводи ти не тільки до ненабуття ним певного права або відмови йо му у праві на використання то го чи іншого засобу правовог о захисту, а й до зміни його пр авового становища.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинен ня дії, яка порушує право.
При постановленні судово го рішення враховується хара ктер зобов' язання, наслідки його невиконання, особа відп овідача, ступінь його вини, су спільно - державну значиміс ть господарської діяльності сторін, обставини, що впливаю ть на неможливість виконання відповідачем зобов' язання належним чином та межі здійс нення цивільних прав (п.3 ст. 13 Ц К України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з нам іром завдати шкоди іншій
особі, а також зловживання правом в інших формах, безпід ставного збагачення за рахун ок погіршення фінансово - ма йнового стану сторони у спор і.
Застосовуючи у норм ах цивільного законодавства морально - правових категор ій „справедливість”, „розумн ість”, „добросовісність” і а ктивне застосування відпові дних загальноправових та гал узевих принципів при здійсне нні судочинства, судом виокр емлюються ті норми Цивільног о кодексу України, які вимага ють додержуватися моральних засад суспільства при визна ченні обсягу цивільної право здатності, здійсненні цивіль них прав і обов' язків (ч.1 ст. 19 , ч.4 ст. 13, ч.4 ст. 26, ч.2 ст. 300, ч.2 ст. 319 ЦК У країни). Законодавчо закріпл ений імператив добросовісно сті і у зобов' язальних відн осинах (ч.3 ст. 509 ЦК України).
У порушеному контексті є та кож те значення, що надається моралі, саме як одному з голов них елементів визначення сут і права - у рішеннях Констит уційного суду України, зокре ма, (рішення КСУ від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 та від 02.11.2004 року № 15-рп /2004), де зазначено: „одним з
продовження рішенн я Господарського суду Зак арпатської області по справі № 12/77 від 10.09.2009 року
проявів верховенства права є те, що право не обмежу ється лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори,
зокрема, норми моралі, тради цій, звичаїв, тощо, які легітим ізовані суспільством і зумов лені історично досягнутим ку льтурним рівнем суспільства ”.
Вирішуючи даний спір суд н амагався дотримуватись проц есуальних засад господарськ ого судочинства, де у ст. 33 ГПК У країни визначено правила роз поділу тягаря доказування, з гідно з якими кожна сторона п овинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень. Докази подаються стор онами та іншими учасниками с удового процесу. Отже, кожна с торона повинна самостійно ви значати предмет доказування , тобто коло фактів матеріаль но - правового значення, нео бхідних для вирішення справи по суті. На склад цих фактів в казує норма матеріального пр ава, яка визначає права і обов ' язки сторін у конкретній с праві. Сторони мають добр осовісно, відповідно до в имог ст. 22 ГПК України, користу ватися належними їм процесуа льними правами у процесі док азування, а отже самостійно в изначати та подавати необхід ні докази для обґрунтування своїх вимог і заперечень. Від повідно до вимог ст. 43 ГПК Укра їни судочинство у господарсь ких судах здійснюється на за садах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть учас ть у справі, обґрунтовують св ої вимоги і заперечення пода ними суду доказами. Тому моти ви рішення суду не дають підс тав для висновку про неможли вість подання сторонами дока зів на стадії розгляду справ и цим судом (заперечення вх. № 6917 від 10.07.2009 року).
В судовому засіданн і позивач та його представни к акцентували увагу суду на в житті дієвих заходів до забе зпечення позову мотивуючи по ведінкою відповідача направ леної на уникнення від викон ання грошового зобов' язанн я щодо повернення позичених коштів, просять вжити заходи до забезпечення позову шлях ом накладення арешту на зазн ачені в позовній заяві транс портні засоби. На їх перекона ння відсутність коштів на ра хунках відповідача, значну з ношеність транспорту, відсут ність відомостей про технічн ий стан решти переліку транс портних засобів, ніж вказани х в акті перевірки наявності стану та вартості майна від 26 .08.2009 року на загальну суму 287 000 гр н. (надану суду відповідачем), а також припущення того, що м айно (в т.ч. грошові суми, цінні папери тощо) яке є у відповіда ча на момент пред' явлення п озову до нього може зникнути , зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на мом ент виконання рішення можуть утруднити чи зробити неможл ивим виконання рішення суду.
Беручи до уваги вищен аведене (у сукупності) наявні обставини, що склались в резу льтаті слухання справи і дос лідження матеріалів справи у судовому засіданні, суд вваж ає за доцільним (за наявності правових підстав забезпечен их положенням ст.ст. 66, 67 ГПК Укр аїни, з огляду на Роз' ясненн я ВАСУ від 23.08.1994 року № 02 - 5/611 „Про деякі питання практики заст осування заходів до забезпеч ення позову”, вичерпаності п ереліку осіб, які
продовження рішення Г осподарського суду Закарп атської області по справі № 12/ 77 від 10.09.2009 року
вправі порушувати пит ання про забезпечення позову вказаних в ст. 66 ГПК України) - відмовити в арешті транспорт них засобів вказаних в перел іку позовної заяви з огляду н едопущення негативного впли ву цього заходу на господарс ьку діяльність відповідача , чим залишити в силі вжитті ух валою суду від 06.08.2009 року, заход и до забезпечення позову, які виконані органом ДВС 18.08.2009 року .
Позаяк, враховуючи, що забезпечення позову застосо вується як гарантія задоволе ння законних вимог позивача, господарський суд не повине н скасовувати вжитті заходи до виконання рішення (п. 10 Роз' яснення ВАСУ від 23.08.1994 року № 02 - 5/611 „Про деякі питання практик и застосування заходів до за безпечення позову”, ст.ст. 66, 67 Г ПК України).
Таким чином, позивач ем доведені ті обставини, на я кі він посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, тому позов підлягає задово ленню в повному обсязі, покла вши відшкодування судових ви трат за змістом ст. 49 ГПК Украї ни на відповідача з огляду йо го вини у виникненні спору.
Виходячи з викладено го, оцінивши повноту, достатн ість позовних матеріалів, пр оаналізувавши подані по спра ві доказові документи для ви рішення спору, керуючись ст. 12 4 Конституції України; ст. ст. 2, 23 Закону України „Про судоус трій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 6 6, 67, 75, 77, 82 - 84, 115, 116 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовол ити повністю.
2. Стягнути з тов ариства з обмеженою відповід альністю „Караван ЛТД” (м. Ужгород, вул. Гагаріна , 295; код 22105159) на користь фізичн ої особи - підприємця ОСОБ А_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_ 1) суму 400 000 (чотириста тисяч грн.) - основного боргу та 4 000 (ч отири тисячі грн.) - у відшкод ування витрат по оплаті держ мита; 118 (сто вісімнадцять грн.) - у відшкодування витрат на інформаційно - технічне заб езпечення судового процесу. Видати наказ.
3. Заходи вжиті ухва лою суду від 06.08.2009 року до забез печення позову залишити в си лі до повного виконання ріше ння суду.
4. Рішення надіслат и сторонам та міськвідділу Д ВС Ужгородського міськрайон ного управління юстиції в За карпатській області.
Дане рішення набира є законної сили в порядку ст. 8 5 Господарського процесуальн ого кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2009 |
Оприлюднено | 24.01.2011 |
Номер документу | 5550970 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні