Рішення

від 29.03.2007 по справі 3/108-1264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2007 р.

Справа № 3/108-1264

Господарський суд Тернопільської

області

у складі               

Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1

(ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1)АДРЕСА_1

          до відповідача: Спільного

малого підприємства „ММ” (код ЄДРПОУ 14050036) м. Тернопіль вул. Миру 3-а кв. 8

за участю представників сторін:  

          позивача :         ОСОБА_1 -приватний підприємець

          відповідача:                    не явився

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява   Приватного підприємця ОСОБА_1

(ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1)АДРЕСА_1 

до Спільного малого підприємства „ММ” (код ЄДРПОУ 14050036) м. Тернопіль

вул. Миру 3-а кв. 8, в якому позивач просить:

-          визнати  дійсним договір купівлі -продажу від 26 січня

2007 року  укладений між Спільним малим

підприємством „ММ” , м. Тернопіль вул. Миру 3-а кв. 8 і Приватним підприємцем

ОСОБА_1,АДРЕСА_1.

-          визнати  право власності  за Приватним підприємцем ОСОБА_1АДРЕСА_1 на

нежитлове приміщення  магазину площею

145,9 квадратних метрів, що знаходиться 

за адресою АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,04 га.

-          зобов”язати Спільне мале підприємство

„ММ” м. Тернопіль вул. Миру 3-а кв. 8 усунути перешкоди в користуванні

нежитловим приміщенням  магазину площею

145 ,9 квадратних метрів, що знаходиться 

за адресою АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,04 га. приватним

підприємцем ОСОБА_1,АДРЕСА_1,

-          судові витрати покласти на

відповідача.

Відповідач своїм конституційним

правом на захист не скористався. Явку в судове засідання свого представника не

забезпечив, не дивлячись на те, що належним чином був повідомлений про час та

місце проведення судового засідання, свого письмового відзиву на позов суду не

надав, а тому спір вирішено в порядку ст.75 Господарсько - процесуального

кодексу України, по наявних у справі документах.

В розпочатому судовому засіданні

представнику позивачу роз'яснено його права передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК

України.

Розглянувши матеріали справи,

всебічно та повно дослідивши обставини справи, та вислухавши  представник позивача, суд встановив наступне:

26 січня 2007 року  у відповідності договору купівлі

-продажу  Приватний підприємець

ОСОБА_1  купила в спільного малого

підприємства „ММ” приміщення магазину 

площею 145,9 квадратних метрів ,що знаходиться  за адресою АДРЕСА_2 на земельній ділянці

площею 0,04 га. Договір купівлі - продажу був оформлений  в простій письмовій формі  і відповідач зобов”язався  протягом десяти днів  підготовити всі необхідні документи  для нотаріального посвідчення  договору купівлі- продажу.

В даному договорі сторони обумовили

наступне:

Спільне мале підприємство „ММ”, як

продавець продає нежитлове приміщення 

магазину площею 145,9 квадратних метрів , що розташоване в АДРЕСА_2, та

право на земельну ділянку площею 0,04 га, а Приватний підприємець ОСОБА_1, як

покупець зобов'язується  прийняти вказане

приміщення  і сплатити ціну відповідно до

умов цього договору.

Вказане приміщення  належить продавцю  та нікому не продане, не подароване, не

закладене чи іншим шляхом не відчужене.

Вартість приміщення  відповідно до висновку Тернопільського

відідлення КНДІСЕ складає 86828 грн.

В день підписання  даного договору  покупець проводить авансову оплату  готівкою в сумі 10 000 грн. , решту суми  покупець сплачує  протягом одного року, починаючи з 01.05.2007

року по 9 603 грн. 50 коп.

Протягом десяти днів  з моменту підписання  даного договору  Продавець 

зобов”язується відповідно до законодавства  оформити 

у нотаріуса догоір купівлі -продажу приміщення і переоформити  право власності  на приміщення 

та право користування земельною ділянкою 

за покупцем , а також передати покупцю ключі від приміщення  та підписати акт  приймання - передачі  приміщення для повного володіння ,

користування і розпорядження ним.

Витрати на переоформлення права

власності  та укладення нотаріального

договору продавець бере на себе.

Прво власності  на приміщення у покупця виникає з моменту

підписання  сторонами даного договору

Договір укладений в 4-х примірниках

по два екземпляри продавцю та покупцю.

26 січня 2007 року  позивачу було 

надано рішення Тернопільської міської ради №465 від 16.06.1993 року „Про

надання  в постійне користування

земельної ділянки  СМП „ММ” площею 0,04

га за адресою  АДРЕСА_2 та акт державної

технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об”єкта

торгового павільйону за адресою АДРЕСА_2 і відповідач зобов'язався надати всі необхідні

документи передбачені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав

власності на нерухоме майно , затвердженого Міністерством Юстиції України від

7.02.2002 року №7\5 у редакції наказу Міністерства Юстиції України від

28.01.2003 року №6\5 зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України 18.02.2002

року №157\6445, однако до цього часу не надав 

покупцю вказаних документів.

В судовому засіданні встановлено,

що відповідач по невідомих причинах не передав позивачу ключі від проданого

приміщення  чим чинить перешкоди в  користуванні майном , як належному покупцю.

Позивач  всі умови передбачні договором купівлі

-продажу  від 26 січня 2007 року

виконав  в повному обсязі ,а саме сплатив  суму передабачену  договром ,що підтверджується квитанція до

прибуткового ордера №1 від 26 січня 2007 року.

Незважаючи на неодноразове

звернення позивача до відповідача  про

належне виконання умов догвору купівлі -продажу,  СМП „ММ” не виконало  і нотаріально не оформляє  договір відчуження  вищеназваного приміщення

У разі недодержавння сторонами

вимоги закону  про нотаріальне  посвідчення договору такий договір є

нікчемним.

Якщо сторони домовилися  щодо усіх 

істотних умов договору ,що підтверджується  письмовими 

доказами, і відбулося  повне або

часткове виконання  договору ,але одна із

сторін ухиляється  від його нотаріального

посвідчення , суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі  наступне 

нотаріальне посвідчення договору не вимагається.(ст.220 ЦК України)

Оцінивши представлені документальні

докази, враховуючи, що сторони домовилися 

щодо усіх  істотних умов договору

купівлі -продажу від 26 січня 2007 року і відбулося   часткове виконання  договору, а тому позовні вимоги позивача в

частині щодо визнання  дійсним договіру

купівлі -продажу від 26 січня 2007 року, 

укладений між Спільним малим підприємством „ММ” м. Тернопіль вул. Миру

3-а кв. 8 і Приватним підприємцем ОСОБА_1АДРЕСА_1, документально обґрунтовані і

підлягають задоволенню.

Оскільки позивач набув  нерухоме майно -нежитлове приміщення

магазину  площею 145,9 квадратних метрів

, що розташоване за адресою АДРЕСА_2, в установленому законом порядку,

відповідач добровільно визнати право власності за позивачем  немає намірів, а тому позивач звернувся  за захистом своїх прав до господарського суду

Тернопільської області

Правом власності є право особи на

річ (майно) ,яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно

від волі інших осіб.

Особливим видом права власності є

право довірчої власності ,яке виникає внаслідок закону або договору управління

майном.(ст. 316 ЦК України).

Власникові

належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не

впливають місце проживання власника та місце знаходження майна (ст.317 ЦК

України).

Суб'єктами права власності є

Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 ЦК

України

Усі

суб'єкти права власності є рівними перед законом  (ст.318 ЦК України)

Власник

володіє, користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник

має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії ,які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та

виконанні обов'язків зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім

власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Власність

зобов'язує.

Власник не може використовувати

право власності на шкоду права, свободам та гідності, інтересам суспільства,

погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Держава

не втручається у здійснення власником права власності .

Діяльність власника може бути

обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до

користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених

законом.

Особливості здійснення права

власності на національні , культурні та історичні цінності встановлюються

законом (ст.319 ЦК України).

Власник має право використовувати

своє майно для здійснення підприємницької діяльності ,крім випадків ,

встановлених законом.

Законом можуть бути встановлені

умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької

діяльності (ст.320 ЦК України)

Право власності є непорушним. Ніхто

не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його

здійснення.

Особа може бути позбавлена права

власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку

встановлених законом.

Примусове відчуження об'єктів права

власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної

необхідності на підставі і в порядку установлених законом та за умови

попереднього та повного відшкодування їх вартості , крім випадків ,

встановлених частиною другою ст.353 ЦК України . ( ст. 321 ЦК України).

Право власності набувається  на підставах , що не заборонені  законом , зокрема із правочинів.

Право власності  вважається набутим правомірно, якщо інше

прямо  не випливає  із закону 

або незаконність набуття права власності 

не встановлена  судом.(ст.328 ЦК

України).

Право власності  на нову річ ,яка виготовлена (створена)

особою, набувається нею, якщо інше не встановлено  договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила )

річ зі своїх матеріалів  на підставі

договору ,є власником цієї речі.

Право власності  на новостворене нерухоме майно (житлові

будинки, будівлі, споруди тощо) виникає 

з моменту  завершення будівництва

(створення майна).

Якщо договором  або законом 

передбачено  прийняття  нерухомого майна  до експлуатації ,право власності  виникає з моменту  його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме

майно  відповідно до закону  підлягає державній реєстрації ,право

власності  виникає з моменту  державної реєстрації.

До завершення  будівництва (створення  майна) особа вважається  власником 

матеріалів ,обладнання тощо, які 

були використані  в процесі цього

будівництва (створення майна).

У разі необхідності  особа, зазначена в абзаці першому  цієї частини може укласти  договір 

щодо об'єкта  незавершеного

будівництва , право власності  на

який  реєструється  органом ,що здійснює державну реєстрацію  прав на нерухоме майно  на підставі 

документів , що підтверджують право власності  або користування земельною ділянкою  для створення об'єкта нерухомого майна ,

проектно -кошторисної документації, а також документів , що містять опис

об'єкта незавершеного будівництва (ст.331 ЦК України).

Оцінивши представлені документальні

докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до висновку, що

позовні вимоги позивача в частині щодо визнання 

права власності  за Приватним

підприємцем ОСОБА_1(ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1)АДРЕСА_1 на нежитлове

приміщення  магазину площею 145 ,9

квадратних метрів, що знаходиться  за

адресою АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,04 га, документально

обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що  відповідач 

в добровільному порядку не має намірів передати  відчужене ним згідно договору купівлі

-продажу  від 26 січня 2007 року нерухоме

майно-нежитлове приміщення  магазину, що

знаходиться  за адресою АДРЕСА_2, а тому

позивач звернувся за захистом своїх  прав   до суду.

Зобов'язання є правовідношення, в

якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на

засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).

Одностороння відмова від

зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.(ст.526 ЦК України).

Оцінивши   представлені 

документальні докази,  господарський

суд Тернопільської області  прийшов до

висновку , що позовні вимоги позивача  в

частині щодо усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням  магазину площею 145 ,9 квадратних метрів, що

знаходиться  за адресою АДРЕСА_2 на

земельній ділянці площею 0,04 га. Приватним підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

документально обґрунтовані  і підлягають

задоволенню.

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК

України , покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст.182, 220, 316,

317, 320, 331, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, Тимчасовим положенням

про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , затвердженого

Міністерством Юстиції України від 7.02.2002 року №7\5 у редакції наказу

Міністерства Юстиції України від 28.01.2003 року №6\5 зареєстрованого у

Міністерстві Юстиції України 18.02.2002 року №157\6445, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов

задовольнити.

2.          Визнати  договір купівлі -продажу від 26 січня 2007

року  укладений між Спільним малим

підприємством „ММ” (код ЄДРПОУ 14050036) м. Тернопіль вул. Миру 3-а кв. 8 і

Приватним підприємцем ОСОБА_1(ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1)АДРЕСА_1  - дійсним.

3.          Визнати  право власності  за Приватним підприємцем

ОСОБА_1(ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1)АДРЕСА_1 на нежитлове приміщення  магазину площею 145 ,9 квадратних метрів, що

знаходиться  за адресою АДРЕСА_2 на

земельній ділянці площею 0,04 га.

4.          Зобов”язати

Спільне мале підприємство „ММ” (код ЄДРПОУ 14050036) м. Тернопіль вул. Миру 3-а

кв. 8 усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням  магазину площею 145 ,9 квадратних метрів, що

знаходиться  за адресою АДРЕСА_2 , на

земельній ділянці площею 0,04 га. приватним підприємцем ОСОБА_1

(ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1)АДРЕСА_1. Видати наказ.

5.          Стягнути з

Спільного малого підприємства „ММ” (код ЄДРПОУ 14050036) м. Тернопіль вул. Миру

3-а кв. 8 в користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код

ІНФОРМАЦІЯ_1)АДРЕСА_1 - 85 грн. в поверненя витрати по оплаті державного мита,

118 грн в повернення витрат по оплаті інформаційо - технічних послуг. Видати

наказ.

6.          На дане рішення,

яке не вступило в законну силу сторонами по справі може бути подана апеляційна

скарга до Львівського апеляційного господарського суду на протязі десяти днів з

дня його підписання, 05 квітня 2007 року, через місцевий господарський суд

Тернопільської області .

7.          Рішення направити сторонам по справі.

Суддя