Ухвала

від 08.02.2016 по справі 607/18762/15-к

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

08.02.2016 Справа №607/18762/15-к

Тернопільський міськрайонний суд

у складі головуючої судді ОСОБА_1

присекретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданніу приміщенні суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210010001191, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Кам`янки Підволочиського району Тернопільської області, проживає у АДРЕСА_1 ,громадянина України, директора ТзОВ«Західпрофбуд», раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 366 КК України (із змінами, внесеними Законом № 1508-VІ від 11.06.2009р. та в редакції Закону № 3207-VІ від 07.04.2011р.),

за участі сторін:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,-

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13 червня 1997 року, відповідно до ліцензії від 10 червня 2005 року здійснюючи будівельну діяльність щодо зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж, мав у своєму підпорядкуванні найманих працівників, тобто, був наділений повноваженнями щодо виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в силу чого був службовою особою. У липні 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 вирішив вчинити службове підроблення з метою отримання дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою. Реалізуючи задумане, обвинувачений 05 липня 2010 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, достовірно знаючи, що із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 трудові договори не укладались і ці особи у нього, як фізичної особи-підприємця, не працюють, підписав та завірив печаткою ФОП ОСОБА_3 наказ «Про організацію робіт з питань охорони праці» № 8/2 від 05 липня 2010 року, у якому вказані завідомо неправдиві відомості про те, що до виконання робіт підвищеної небезпеки допущено працівників: ОСОБА_6 електрозварювальник, ОСОБА_7 муляр, тобто, видав завідомо неправдивий офіційний документ. В подальшому вказаний завідомо підроблений наказ був поданий до ДП «Тернопільський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», внаслідок чого 23 грудня 2010 року ОСОБА_3 отримав дозвіл на проведення робіт з підвищеною небезпекою.

Також, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора ТзОВ «Західпрофбуд» (юридична адреса: м. Тернопіль, вул. Живова, 32, ЄДРПОУ 35939698), відповідно до статуту, затвердженого протоколом установчих зборів засновників № 1 від 30 січня 2008 року, та посадової інструкції, затвердженої наказом № 7 від 17 лютого 2011 року, був уповноважений керувати поточною діяльністю та мав право без доручення здійснювати усі дії від імені товариства, тобто, наділений повноваженнями щодо виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому був службовою особою. У червні 2011 року директор ТзОВ «Західпрофбуд» ОСОБА_3 вирішив вчинити службове підроблення з метою отримання дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою. Для цього, обвинувачений 15 червня 2011 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у ТзОВ «Західпрофбуд» не працюють, підписав та завірив печаткою ТзОВ «Західпрофбуд» наказ «Про організацію робіт з охорони праці» № 27 від 15 червня 2011 року, у якому вказані завідомо неправдиві відомості про те, що до роботи допущено працівників згідно протоколу № 1 від 11 січня 2011 року, зокрема: ОСОБА_10 землекоп, ОСОБА_9 стропальник, ОСОБА_8 тесляр, тобто, видав завідомо неправдивий офіційний документ. 10 серпня 2011 року вказаний завідомо підроблений наказ № 27 був поданий до ДП «Тернопільський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», внаслідок чого 06 жовтня 2011 року ТзОВ «Західпрофбуд» отримало дозвіл на проведення робіт з підвищеною небезпекою.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України(із змінами, внесеними Законом № 1508-VІ від 11.06.2009р. та в редакції Закону № 3207-VІ від 07.04.2011р.),за обставин, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду. Пояснив, що дійсно у 2010 та 2011 роках підписав та завірив печаткою два накази, підготовлені підлеглими, при цьому знаючи, що ці документи містять неправдиві дані про працівників, з якими трудові договори не укладались. Дані документи йому були потрібні для отримання дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 366КК України (із змінами, внесеними Законом № 1508-VІ від 11.06.2009р), як видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто, службове підроблення, та за ч. 1 ст. 366 ККУкраїни (в редакції Закону № 3207-VІ від 07.04.2011р.), як - видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто, службове підроблення.

Обвинувачений подав суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Захисник підтримав зазначене клопотання.

Прокурор питання звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності підтримав, погодившись із наявністю правових підстав до цього.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження за вказаним клопотанням, приходить до переконання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 366 КК України(із змінами, внесеними Законом № 1508-VІ від 11.06.2009р. та в редакції Закону № 3207-VІ від 07.04.2011р.), на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження щодо нього, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Кримінальні правопорушення, ОСОБА_11 , передбачені ч. 1 ст. 366 КК України(із змінами, внесеними Законом № 1508-VІ від 11.06.2009р. та в редакції Закону № 3207-VІ від 07.04.2011р.),класифікуються як злочини невеликої тяжкості, за які передбачено найтяжче покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років. З часу їх вчинення минуло понад три роки.

Впродовж вказаного строку обвинувачений від досудового слідства та суду не ухилявся.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності не переривався.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285, ч.ч. 1, 4 ст. 286, ст. 288, п. 3 ч. 1 ст. 392, п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, ст.ст. 12, 49 КК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 366 КК України (із змінами, внесеними Законом № 1508-VІ від 11.06.2009р. та в редакції Закону № 3207-VІ від 07.04.2011р.),на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210010001191, щодо ОСОБА_3 ч. 1 ст. 366 КК України (із змінами, внесеними Законом № 1508-VІ від 11.06.2009р. та в редакції Закону № 3207-VІ від 07.04.2011р.),- закрити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 1 152 грн.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуюча суддя ОСОБА_1