Рішення

від 12.03.2007 по справі 3/71/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/71/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" березня 2007 р.                                                 Справа №  3/71/07

  м. Миколаїв

За  позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаїв –Південь Сервіс», м. Миколаїв

До відповідача: Комунальне підприємство «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», м. Миколаїв

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Сільськогосподарський кооператив «Автомобіліст», м. Миколаїв

Про визнання права власності.

Суддя  Смородінова О. Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Козубенко А.В., за довіреністю;

Від відповідача: Бортик Р.О., за довіреністю;

Від 3 особи: Бабченко Д.І., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:  

                    Позивач звернувся до господарського суду з позовом (уточнення  вх. №3885 від 12.03.07р.) : визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1/106-04 від 01.06.04, укладений між позивачем та третьою особою дійсним; також просить визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаїв - Південь Сервіс»на наступні об'єкти нерухомого майна: гараж- майстерня -Літ.А, загальною площею 505.1 кв.м.; незавершене будівництво нежитлової будівлі - Літ.3-2, готовністю 76%; незавершене будівництво нежитлової будівлі - Літ.К-2, готовністю 46%; котельню - Літ.Д; підвал - Літ.Дпд.; вбиральню - Літ.Ж, ворота № 1, огорожу № 1, № 2, № 3, № 6; 2 (дві) оглядові ями № 7 і № 8 та двір-замощення, площею 2894,6 кв. метрів, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. ,Ленінградська № 113.

          Відповідач у відзиві просить відмовити в задоволенні  позову, оскільки відповідно до ст. 757 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Наявний в матеріалах справи договір купівлі-продажу від 01.06.2004р. №1/106-04 не посвідчений нотаріально. За таких обставин, відповідно до ст. 220 ЦК вищевказаний договір є нікчемним, та згідно ст. 216 ЦК України даний договір не створює жодних правових наслідків для його сторін. Отже, на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2004р. №1/106-04 до позивача не перейшло право власності на вищевказане нерухоме майно.

Крім того, в позові зазначено, що після придбання об'єктів нерухомого майна, позивачем було здійснено реконструкцію існуючих, та будівництво нових об'єктів нерухомого майна. Відповідно до ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Згідно ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, позивач не набув право власності на новозбудовані та реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

          Третя особа, підтримує позовні вимоги, як в письмовій заяві, так і усно в судовому засіданні підтверджує, що дійсно 01 червня 2004 року між позивачем та сільськогосподарським кооперативом «Автомобіліст»було укладено Договір № 1/106-04 купівлі-продажу частини будівлі автогаражу, прибудов та частину території (замощення загальною площею 5000 квадратних метрів), які розташовані за адресою: м. Миколаїв, Корабельний район вул. Ленінградська № 113 та належали кооперативу на праві власності.

Відчуження об'єктів провадилось позивачеві за договірною ціною на підставі Рішень загальних зборів Сільськогосподарського кооперативу «Автомобіліст»(надалі - Кооператив), в зв'язку великим процентом зносу деяких об'єктів і неможливістю їх подальшого використання в цілях Кооперативу без проведення капітального ремонту та реконструкції, а також за відсутністю на це коштів. Стосовно розрахунків за Договором № 1/106-04 купівлі-продажу між позивачем та Кооперативом зазначає, що вони проведені в повному обсязі, і Кооператив ніяких претензій до позивача не має.

                    В судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.03.07р.          В означений час за згодою сторін, на підставі ст. 85 ГПК України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

                    Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

          01 червня 2004 року між позивачем та СГК «Автомобіліст»було укладено договір №1/106-04 купівлі-продажу частини будівлі автогаражу, прибудов та частину території (замощення загальною площею 5000 кв. м.), які розташовані за адресою: м. Миколаїв, Корабельний район, вул. Ленінградська № 113.

          Відчудження об'єктів проводилось за договірною ціною (Протокол №3 від 28.05.2004р.) на підставі рішення загальних зборів СГК «Автомобіліст»про необхідність обстеження  майна кооперативу і створення  з цією метою уповноваженої комісії зі складу членів кооперативу (Протокол №2 від 21.05.2004р.). Висновки комісії за результатами обстеження рекомендували вирішити питання про  реалізацію частини будівель, споруд та замощення , знос яких перевищує 80 відсотків (Акт обстеження  від 24.05.2004р.) та рішення  загальних зборів кооперативу про реалізацію рекомендацій комісії шляхом продажу непридатних до подальшого використання  в  цілях кооперативу об'єктів без їх реконструкції та великих капіталовкладень.

          Розрахунки між позивачем та кооперативом були проведені  в повному обсязі, згідно до умов договору. Суд з'ясував, що в судовому засіданні  позивач та третя особа претензій один до одної не мають.

          Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.06.2004р., СГК «Автомобіліст»передав, а позивач прийняв майно, що визначено договором.

Як зазначає позивач, зазначені в договорі об'єкти були придбані позивачем для створення виробничої бази. Враховуючи нагальну необхідність приведення придбаного майна у стан, придатний до використання, 03 червня 2004 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тавр»було укладено договір підряду № 15/БП щодо здійснення капітального ремонту будівель, споруд та дворового покриття (замощення) площею 2500 кв.м., а також будівництва нових об'єктів: огорожі, воріт, адміністративної будівлі та їдальні. Згідно довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання робіт загальна вартість робіт склала 100 166,00 (сто тисяч сто шістдесят шість) гривень 00 копійок.

Таким чином, позивачем фактично була зроблена самостійна добудова таких об'єктів, як огорожі, воріт, адміністративної будівлі та їдальні.

Після проведення відновлювальних робіт та будівництва нових об'єктів, позивач звернувся до Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації з приводу отримання технічного паспорту та свідоцтва про право власності на придбані і збудовані об'єкти.

Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт, згідно до якого нежитлові приміщення позивача фактично розташовані за адресою: м. Миколаїв, Корабельний район, вул. Ленінградська № 113 і складаються з наступних об'єктів: гараж-майстерня, нежитлова будівля (адміністративний корпус), нежитлова будівля (їдальня), котельна, підвал, вбиральня, ворота, огорожа, 2 (дві) оглядових ями та двір (із замощенням покриття асфальтобетон), площею 2894,6 кв. метрів.

Стосовно отримання правовстановлюючого документу на виробничу базу  свідоцтва про право власності, відповідачем в особі МБТІ було відмовлено позивачу, в зв'язку з невідповідністю діючому законодавству договору купівлі-продажу № 1/106-04 від 01 червня 2004 року, та рекомендовано звернутись до відповідного суду з метою визнати право власності на перелічені об'єкти.

За загальними правилами Господарського кодексу України суб'єкт   господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності,  на свій розсуд,  одноосібно або спільно з іншими суб'єктами  володіє,  користується  і розпоряджається належним йому (їм) майном,  у тому числі має право надати  майно  іншим суб'єктам для використання  його на праві власності, праві господарського відання чи  праві  оперативного управління,  або  на  основі  інших  форм  правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей  та інших   цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів  господарювання  та  відображаються  в  їх  балансі  або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна  цих суб'єктів.

Залежно від економічної  форми, якої  набуває  майно  у процесі  здійснення господарської діяльності, майнові  цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є  будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання,  що віднесено законодавством до основних фондів.

Майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених

законом, але таких, що йому не суперечать;

з   актів органів державної влади та  органів  місцевого самоврядування,   їх  посадових  осіб  у  випадках,   передбачених законом;

внаслідок створення  та  придбання  майна  з  підстав,   не заборонених законом;

внаслідок заподіяння  шкоди  іншій  особі,  придбання   або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;

внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності;

з  інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

          Відповідно до ст.ст. 328, 329, 331 Цивільного кодексу України: Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо не випливає  із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом. Особа, яка  виготовила  (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна).

Таким чином, з матеріалів справи та аналізу діючого законадавства суд дійшов висновку, що позивачем майно придбане на підставах, що не заборонені законом (ст.328 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 329 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Крім того, на підставі і в порядку визначеному ст.ст. 134, 139, 140 Господарського кодексу України, позивачем сформовано власне майно за рахунок капітальних вкладень, внаслідок чого у нього, як у суб'єкта господарювання, відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, виникли майнові права.

          Додатково, слід вказати, що представник відповідача на питання суду надав відповідну довідку про те, що будь-яких заяв про визнання права власності на зазначені спірні об'єкти на теперішній час від інших юридичних осіб до МБТІ  не надходило.

          Отже, на підставі наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1/106-04 від 01.06.04, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаїв –Південь Сервіс»(м. Миколаїв, вул. Глінки, 2, кв. 51, код ЄДРПОУ - 32997155) та Сільськогосподарським кооперативом «Автомобіліст»(м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 103, код ЄДРПОУ - 06952351) дійсним.

Визнати право власності  за Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаїв - Південь Сервіс» (м. Миколаїв, вул. Глінки, 2, кв. 51, код ЄДРПОУ - 32997155) на наступні об'єкти нерухомого майна: гараж- майстерня -Літ.А, загальною площею 505.1 кв.м.; незавершене будівництво нежитлової будівлі - Літ.3-2, готовністю 76%; незавершене будівництво нежитлової будівлі - Літ.К-2, готовністю 46%; котельню - Літ.Д; підвал - Літ.Дпд.; вбиральню - Літ.Ж, ворота № 1, огорожу № 1, № 2, № 3, № 6; 2 (дві) оглядові ями № 7 і № 8 та двір-замощення, площею 2894,6 кв. метрів, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. ,Ленінградська № 113.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

          Рішення підписано 13.03.07 року.

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова