Ухвала

від 05.02.2016 по справі 911/2764/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"05" лютого 2016 р.                                                   Справа № 911/2764/15

за позовом Державного підприємства “Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”

до Управління Держземагентства в Іванківському районі Київської області

про стягнення 210601,98 грн.

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 10.08.2015 р. у справі № 911/2764/15 позовні вимоги Державного підприємства “Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” було задоволено повністю, стягнуто з Управління Держземагентства в Іванківському районі Київської області на користь позивача 210601 грн. 98 коп. основного боргу, 4212 грн. 04 коп. судового збору.

16.09.2015 р. у справі було видано наказ про примусове виконання вказаного рішення.

22.01.2016 р. до господарського суду Київської області від стягувача - Державного підприємства “Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” надійшла заява б/н від 22.01.2016 р. про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні, згідно якої заявник просить суд замінити сторону (боржника) при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області у справі № 911/2764/15 правонаступником – Управлінням Держгеокадастру у Іванківському районі Київської області (07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Івана Проскури, 3, код 40003117).

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2016 р. розгляд заяви було призначено на 05.02.2016 р.

У судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились.

Дослідивши подану заяву, суд залишає її без задоволення з наступних підстав.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до абз. 3 п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Крім того, пунктом 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Поряд з цим, приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відтак, наповнення доказової бази у господарській справі покладається процесуальним законом не на суд, а на сторони та інших учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 36 Кодексу, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналах або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а сторони, в свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається із заяви стягувача, Управлінням Держземагентства в Іванківському районі Київської області листом № 24-1002-99.8-17/2-16 від 14.01.2016 р. було повідомлено стягувача про те, що внаслідок реорганізації відповідача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» та наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 28.09.2015 р. № 441 «Про реорганізацію Управління Держземагенства в Іванківському районі», Управління Держземагенства в Іванківському районі Київської області було реорганізовано в Управління Держгеокадастру у Іванкіському районі Київської області, у зв'язку з чим Управління Держземагентства в Іванківському районі Київської області просило «внести відповідні зміни до рішення господарського суду Київської області у даній справі щодо назви відповідача для перенесення та погашення заборгованості».

Водночас, жодних доказів на підтвердження здійснення вказаної реорганізації, окрім листа відповідача, до заяви стягувача додано не було.

Поряд з цим, як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21669405 від 04.02.2016 р. Управління Держгеокадастру у Іванківському районі Київської області зареєстровано 10.09.2015 р.

При цьому, згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21669370 від 04.02.2016 р. Управління Держземагенства в Іванківському районі Київської області перебуває в стані припинення за рішенням засновників від 29.09.2015 р. Проте, з Державного реєстру зазначене управління не виключено.

З урахуванням викладеного, позивачем не подано суду доказів як самого факту здійснення реорганізації Управління Держземагенства в Іванківському районі Київської області, так і доказів її закінчення, та, відповідно, доказів переходу до правонаступника зобов'язань за відносинами, з яких виник судовий спір у даній справі.

З огляду на викладене, заяву Управління Держземагенства в Іванківському районі Київської області б/н від 22.01.2016 р. про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні залишено судом без задоволення.

Водночас, звертається увага заявника на те, що чинне законодавство не містить обмежень щодо повторного звернення до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником у справі.

Керуючись ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.          Заяву ДП “Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” б/н від 22.01.2016 р. про заміну сторони (боржника) у справі № 911/2764/15, залишити без задоволення.

2.          Ухвалу надіслати сторонам у справі.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна