Рішення

від 08.02.2016 по справі 914/4008/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016р.                                                                       Справа№ 914/4008/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізинг Інвест”, м. Лисичанськ Луганської області,

до відповідача: Приватного підприємства “Склопромторг”, м. Львів,

про стягнення 75' 852,34 грн.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Кубара А.

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю “Лізинг Інвест” подано позов до Приватного підприємства “Склопромторг” про стягнення 688' 683,98 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2015р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 08.12.2015р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 22.12.2015р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

08.02.2016р. позивач надіслав на електронну адресу суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідача 71' 000,02 грн. заборгованості, 3' 195,00 грн. інфляційних втрат та 1' 657,32 грн. 3% річних. Крім того, повідомив про неможливість уповноваженого представника прибути в судове засідання та просив розглядати справу за наявними матеріалами без участі представника позивача.

Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв таку заяву.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору постачання №12 від 05.02.2015 р. не оплачено повну вартість поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість. Крім того, відповідачу нараховано 3' 195,00 грн. інфляційних втрат та 1' 657,32 грн. 3% річних.

У судове засідання 08.02.2016р. представник відповідача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника прибути в судове засідання. У попередньому судовому засіданні не заперечив про наявність заборгованості, однак зазначив, що борг постійно зменшується, оскільки він здійснює оплату.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відзначає, що за неодноразовими клопотаннями відповідача розгляд справи уже відкладався та продовжувався строк її розгляду для надання сторонам можливості мирно врегулювати спір. До того ж визначений ст.69 ГПК України строк розгляду справи завершився. Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

05.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лізинг Інвест” та Приватним підприємством “Склопромторг” укладено договір поставки №12, відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач у справі) поставляє та передає у власність покупця (відповідача у справі), а покупець оплачує та приймає листове скло, скло листове з м'яким сонцезахисним покриттям, скло з низько-емісійним покриттям, скло будівельне загартоване плоске, дзеркало зі срібним покриттям (продукція) виробництва ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру якого визначена сторонами у замовленнях на постачання продукції, рахунках на оплату та у видаткових накладних.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000214 від 27.04.2015р. на суму 808' 199,44 грн., видатковою накладною №РН-0000246 від 01.05.2015р. на суму 808' 199,44 грн., залізничною накладною №49126360 від 01.05.2015р.

Станом на дату прийняття рішення непогашеною залишається 71' 000,02 грн. заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

В силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, товар відповідачу поставлений позивачем, проте повна вартість поставленого товару відповідачем не оплачена. Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 71' 000,02 грн. заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України та п.5.4 договору позивач правомірно просить стягнути з відповідача 3' 195,00 грн. інфляційних втрат та 1' 657,32 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Склопромторг” (79024, м. Львів, вул. Промислова, буд.25, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33862409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізинг Інвест” (93113, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул.Свердлова, буд.349, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32792524) 71' 000,02 грн. заборгованості, 3' 195,00 грн. інфляційних втрат, 1' 657,32 грн. 3% річних та 1' 218,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 08.02.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 09.02.2016 р.

Суддя Яворський Б.І.