Рішення

від 04.02.2016 по справі 915/2138/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 915/2138/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства

«Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат»

11114, Житомирська область, Овруцький район,

смт. Першотравневе, вул. Залізнична, 9

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю

«Завод композитних матеріалів «Анора»

54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, 5

Про: зобов'язання здійснити поставку та стягнення 2298020,55 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю № б/н від 20.01.2016 року;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 18.12.2015 року звернувся до господарського суду з позовом: зобов'язати відповідача здійснити на користь позивача поставку живильника-разобщителя колод в кількості 1 шт. по ціні 207000,00 грн. та радіально-поворотного похилого стрічкового конвеєра в кількості 1 шт. по ціні 109890,00 грн. на загальну суму 316890,00 грн. з ПДВ відповідно до умов договору № 068-2015 КП від 10.06.2015 року; стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення терміну поставки товару на загальну суму 156860,55 грн.; стягнути з відповідача втрачену вигоду в розмірі 2141160,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 068-2015 КП від 10.06.2015 року; рахунку-фактури № ГК-001371 від 22.06.2015 року, платіжного доручення № 3330 від 26.06.2015 року; норм ст. 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 224, 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що:

- по-перше, станом на 10.12.2015 року відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав, термін прострочення становить 79 днів;

по-друге, у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань відповідачем з поставки товару за договором поставки № 068-2015 КП від 10.06.2015 року, позивачем не була введена в експлуатацію дільниця по виробництву тріски (планова дата запуску - 01.10.2015 року), що в свою чергу призвело до втраченої вигоди (неодержання прибутку), яка станом на 10.12.2015 року становить 2141160,00 грн.

14.01.2016 року позивач звернувся до господарського суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог від 12.01.2016 року за вих. № 39, в якій просить суд позовні вимоги викласти в новій редакції, а саме - стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції за порушення терміну поставки товару на загальну суму 156860,55 грн. Усно в судовому засіданні представник позивача зазначив про стягнення за період з 23.09.2015 року по 10.12.2015 року штрафну санкцію у вигляді пені в розмірі 125171,55 грн. та штрафу в розмірі 31689,00 грн. на загальну суму 156860,55 грн. за порушення терміну поставки товару, оскільки відповідач 25.12.2015 року здійснив позивачу поставку товару за договором № 068-2015 КП від 10.06.2015 року.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та мотивує тим, що відповідач всупереч п. 11.2 договору порушив термін поставки товару.

Відповідно до ст. 22 Господарсько-процесуального кодексу України вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідач свого представника в судове засідання двічі не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать як відмітки канцелярії на зворотних сторонах судових ухвал так і рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

04.02.2016 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -

встановив:

10 червня 2015 р. між сторонами був укладений договір поставки № 068-2015 КП згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов'язується передати у власність покупцю товар, повне найменування якого, номенклатура, асортимент, марка, вид, сорт, кількість і вимоги до його якості вказуються в специфікації (додатку) до договору (надалі - товар), яка є його невід'ємною частиною, а відповідач, як покупець, взяв на себе зобов'язання прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до умов пункту 3.2 договору поставка товару здійснюється постачальником згідно з п. 3.1 цього договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, яка направляється постачальнику одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу постачальника, або в електронному вигляді на електронну адресу (e-mail): vaskovskaya@anora.com.ua. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги і терміни поставки товару в межах періоду поставки , який сторони вказують в специфікаціях (додатках) до цього договору. Постачальник зобов'язаний направити письмове підтвердження про отримання ним від покупця письмової заявки на постачання продукції одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу покупця або в електронному вигляді на електронну адресу (e-mail): oleg.osika@gmail.com. Дострокова поставка товару постачальником допускається тільки за згодою сторін.

Пунктом 3.5 договору визначено, що зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважається виконаним в момент підписання покупцем акту прийому-передачі товару.

За умовами п.3.6 договору постачальник зобов'язується поставити товар покупцю в строки, визначені в п. 3.2 договору, а також провести за свій рахунок завантаження на транспорт товару належної якості.

Сторони домовились про те, що відповідно до п. 4.6 договору порядок оплати і форма розрахунків вказуються сторонами у специфікаціях (додатках) до договору.

За специфікацією № 1 до договору № 068-2015 КП від 10.06.2015 року: товаром виступає живильник-разобщитель колод в кількості 1 шт. по ціні 207000,00 грн. та радіально-поворотнй похилий стрічковий конвеєр в кількості 1 шт. по ціні 109890,00 грн. на загальну суму 316890,00 грн.

Відповідно до п.6 специфікації № 1 виробництво і поставка товару здійснюється згідно узгодженого технічного завдання, яке є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 9 сторони визначили період поставки: протягом 60 робочих днів з моменту здійснення 50% передоплати за товар, з правом дострокової поставки.

Порядок оплати та форм та розрахунків: оплата за товар здійснюється в два етапи:

- 50% передоплата на поточний рахунок постачальника за умови надання рахунку-фактури. Інші документи, в т.ч. видаткова накладна надаються в терміни, обумовлені п. 3.3. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця;

- 50% за фактом підписання акту приймання-передачі на поточний рахунок постачальника та за умови виконання п. 3.3 договору. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця (п.10 Специфікації № 1 до договору).

Пунктом 13.1 та 13.2 договору сторони обумовили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками (за наявності). Термін дії договору закінчується 31.12.2015 року, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами. Договір вважається продовжним на наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні від однієї зі сторін не надійшло письмового повідомлення про бажання припинити договірні відносини.

Предметом даного позову виступили майнові вимоги позивача до відповідача щодо відшкодування останнім штрафних санкцій у зв'язку з простроченням поставки товару.

Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПУ України, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного договору: відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № ГК-001371 від 22.06.2015 року, після чого, за умовами п. 10 Специфікації № 1 до договору позивач здійснив відповідачу передоплату в розмірі 158445,00 грн. про що свідчить платіжне доручення № 3330 від 26.06.2015 року.

За умовами п. 9 Специфікації № 1 до договору з урахуванням здійсненої позивачем 50% передоплати за товар - кінцевою датою поставки товару за вищезазначеним договором було визначено 22.09.2015 року.

Станом на 20.10.2015 року товар відповідачем не був поставлений позивачу своєчасно та в повному обсязі.

20.10.2015 р. позивач оформив претензію № 2053 до відповідача, в якій просив останнього перерахувати на поточний рахунок Приватного акціонерного товариства «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» штрафну санкцію у розмірі 44364,60 грн., штраф у розмірі 31689,00 грн., втрачену вигоду у розмірі 2196380,00 грн., на загальну суму 2272433,60 грн., посилаючись на ст. ст. 216, 224, 230, 232 Господарського кодексу України.

Відповідь відповідача на вказану претензію позивача в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не надав суду доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару в обумовлений договором термін.

Отже, на час звернення позивача з позовом до суду відповідач не здійснив поставку живильника-разобщителя колод в кількості 1 шт. по ціні 207000,00 грн. та радіально-поворотного похилого стрічкового конвеєра в кількості 1 шт. по ціні 109890,00 грн. на загальну суму 316890,00 грн. з ПДВ відповідно до умов договору № 068-2015 КП від 10.06.2015 року.

В подальшому, згідно доказів наданих позивачем після подання позову, відповідач 25.12.2015 року поставив позивачу товар за договором поставки № 068-2015 КП. На підтвердження цього позивачем суду був наданий акт прийому-передачі до договору поставки № 068-2015 КП від 25.12.2015 року узгоджений та підписаний сторонами без зауважень та заперечень.

Беручи до уваги, заяву позивача № 39 від 12.01.2016 року про зменшення розміру позовних вимог, в зв'язку з поставкою товару відповідачем в період розгляду справи, остаточно позивач просить стягнути з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод композитних матеріалів «Анора» ) на момент прийняття рішення по справі штрафну санкцію (пеню) в розмірі 125171,55 грн. за період з 23.09.2015 року по 10.12.2015 року та штраф в розмірі 31689,00 грн. за період з 23.09.2015 року по 10.12.2015 року на загальну суму 156860,55 грн. за порушення терміну поставки товару.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами п. 11.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення термінів поставки товару за цим договором покупець має право стягнути з постачальника штрафну санкцію в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Таким чином, за порушення терміну поставки товару відповідачу цілком обґрунтовано нарахована позивачем до стягнення штрафна санкція (пеня) в розмірі 125171,55 грн. та штраф в розмірі 31689,00 грн. за період з 23.09.2015 року по 10.12.2015 року на загальну суму 156860,55 грн.

Отже, виходячи з наведених підстав, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод композитних матеріалів «Анора» ( 54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, 5, код ЄДРПОУ 39389060) на користь Приватного акціонерного товариства «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» (11114, Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Залізнична, 9, код ЄДРПОУ 01056244) - 125171,55 грн. штрафну санкцію (пеню), 31689,00 грн. штраф та 2677,37 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 09 лютого 2016 року.

Суддя О.Г. Смородінова